Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори іст.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.38 Mб
Скачать

96. Суть та особливості розвитку змішаних ринкових систем провідних країн світу у 50-80-ті роки хх ст.

Змішана економіка, сформована у 1950— 1960-х роках в усіх розвинених країнах, була представлена як приватним, так і державним секторами економіки. У відмінностях моделей змішаної економіки залежно від країни та групи країн простежувалися певні особливості.

Так, у групі, до якої входила біль­шість країн Зах Європи, переважав неоетатистський варіант змішаної економіки. Його характерними рисами були націоналізація як головний шлях утворення дер­жавного сектора, система впливів держави на приватне під­приємництво з метою пришвидшення його науково-технічної перебудови, а також комплекс соціальних завдань, що їх мала вирішувати держава. Найяскравіше цей варіант був реалізова­ний у Франції. Поширюються ідеї дирижизму, кейсіанства, інституціоналізму. Основними цілями змішенихеконом. систем стали : забезпечення зайнятості, повне використання виробничих потужностей, стабілізація цін, зрост.заробітної плати і продуктивності праці, рівновага платіжного балансу, тощо. У ЗХ Європі змішана економіка набуває ознак соціально- ринкового спрямування , що поєднує елементи індивідуалізму та корпоративістські й державні стратегії соц.. захисту. США є відносно вільна ринкова система з неоліберальним варіантом . Взагалі головноюзміною змішаної економ. Системи є відмова від класичних принципів ринкової економіки. Тобто на території країн Європи почали втілюватися певні реформи : націоналізація провідних промсилових галузей, організація системи планування, створення структур , що стимулювали участь робітників в управління, здійснення державних інвестицій, тощо.

Тенденція до конвергенції, тобто вибудовування змішаних си­стем, поступово згладжує рівні розвитку країн західного світу й відкриває шлях до тривалого зростання і матеріального процві­тання. При цьому важливими елементами екон досягнень європ цивілізації стають фактори технологічного, науко­вого, політичного і соціального характеру. Найважливішими се­ред них вважали: використання запозичених американських ме­тодів управління і технологій; прогрес екон науки та її сприяння створенню ефективної стратегії екон зростан­ня; політичні й інституціональні фактори, й насамперед прагнен­ня політичних керманичів відтворити світову систему вільного обміну і монетарної стабільності, створення системи змішаної економіки, за якої ринкова економіка поєднувалася з політикою екон управління, інтенсифікацію процесу економ та політичної інтеграції.

97.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 1950-80-ті роки хх.

Корпоративна форма організації підприємництва склалася наприкінці 19 ст. і була зумовлена якісними зрушеннями у продуктивних силах суспільства.

Корпорація — це система організації бізнесу, грунтована на пайовій участі в капіталі об'єднання, в якому власники є відособленими від оперативного управління економічними процесами, переданого в руки професійних менеджерів.

З інституціональної точки зору в корпорації (фірмі) першочергове значення має не її виробнича діяльність, а так званий «пучок контрактів». Те нове, що привносить корпоративна форма підприємства, полягає у виникненні особливої групи учасників контрактних відносин — акціонерів.

У другій половині XX ст. триває етап видозміни і структуризації різні типи корпоративних об'єднань. Найпоширенішими з них залишаються акціонерні товариства, що мобілізують капітал випуском цінних паперів: акцій та облігацій. Разом із тим виникають S-корпорації, для яких характерним є поєднання рис корпорації та партнерства.

Надпотужнішими утвореннями стають холдинги-власники акцій інших корпорацій, форма регулювання всього корпоративного співтовариства.

До кінця 20 ст. утворилися 3 найпоширеніших типи холдингових структур:інтегровані промислові компанії, конгломерати і банківські холдинги.

Особливість їх полягає в участі державного капіталу.

Функціонування холдингових систем на ринку має низку переваг,зокрема:

  • можливість утворення замкнених технологічних ланцюжків від видобування сировини до випуску готової продукції та доведення її до споживача;

  • економія на торгових, маркетингових та інших послугах;

  • використання переваг диверсифікації виробництва;

  • єдина податкова і кредитно-фінансова політика.

Такі організаційні форми об’єднань, як синдикат і трест у 2 пол. 20 ст. втрачають своє значення, поступаючись місцем складнішим та гнучкішим конгломератам, корпораціям та іншим формам.

Від середини 20 ст. подальшого розвитку набули консорціуми-форма об’єднання, яка являла собою угоду між банками для здійснення фінансових операцій переважно на національному та міжнародному ринках.

У 1960-х роках новою формою монополістичних об’єднань стає конгломерат- організаційна форма об’єднання підприємств, що виникає в результаті злиття різних фірм незалежно від їхніх горизонтальних або вертикальних зв’язків. Поширення така організаційна форма набуває у вигляді інтеграції підприємств різних галузей, які не мають виробничої спільної основи.

Виникнення конгломератів зумовлене періодом посилення загальноекономічних тенденцій щодо диверсифікації виробництва, зростанням концентрації й централізації капіталу найбільших фірм.

Упродовж 20 ст. у межах світової цивілізації було сформовано три основних моделі корпорації:

АМЕРИКАНСЬКА

  1. лише акціонерні корпорації мають право впливу на прийняття стратегічних рішень і політику організацій;

  2. значна розпорошеність пакета акцій корпорації;

  3. легкість зміни власників,внаслідок чого акцент зміщується на користь професійного менеджменту;

  4. ліквідність американського ринку корпоративних акцій зумовлена високим рівнем розвитку “економічної демократії”;

  5. другорядна роль відводиться державі(мінімальна роль)

ЄВРОПЕЙСЬКА

  1. включення в корпорацію всіх основних зацікавлених груп:акціонерів, фінансових структур, організованих працівників, держави;

  2. соціальне партнерство уряду,праці і капіталу;

  3. ідеологія необхідності вироблення консенсусу та принцип єдиної команди;

  4. корпорація як інститут невіддільна від держави;

  5. фондовий ринок відіграє меншу роль, ніж у країнах,які використовують американську модель;

  6. банки мають не тільки фінансову, а й моральну відповідальність перед суспільством за ефективність компаній.

ЯПОНСЬКА

  1. жорстке зобов’язання з суспільством і державою;

  2. корпорація розглядається як один із елементів більших суспільних утворень-кейрец;

  3. організацій в межах кейрецу пов’язані між собою перехресним володінням акцій;

  4. кланові та кастові відосини продовжують відігравати серйозну роль.

Багатонаціональні та міжнародні корпорації є інтернаціональними за принципом утворення капіталу та сферами діяльності. Вони являють собою особливий випадок міжнародної корпорації, оскільки створювалися переважно у західноєвропейському регіоні.

Дослідник еволюції сучасних інститутів О. Вільямсон визначає унітарну (У) форму корпорації, під якою розуміє традиційну організацію фірми за функціональною ознакою. Значну увагу О. Вільямсон приділяє мультидивізійній (М) формі корпорації і вбачає в ній найсуттєвішу організаційну інновацію XX ст. П. Друкер, досліджуючи сутність корпорації, демонструє виникнення у 1950—1960-х роках нового антимонопольного типу корпорацій (олігополій), здатних швидко переводити власні капітали з однієї галузі в іншу, руйнуючи монополістичні бар'єри між ними.

98.„Економічні дива” Німеччини та Японії: порівняльний аналіз і теоретичне обґрунтування.

Критерій

Німеччина

Японія

Теоретичне обгрунтування

Напрям: неолібералізм

Представники: Ойкен, Рьопке, Мюллер,Армак,Ерхард

Теорія соц.-ринкового господарства

Напрям: інституціоналізм

Представники: Кузнець

Теорія економічного зростання

Причини

-відродження виробництва на новій технологічній основі;

-розвиток нових галузей(електроніка, нафтохімія);

-допомога за планом Маршалла;

-дешева робоча сила і місткий внутрішній ринок, що зумовили приплив позичкового капіталу.

-реформи американської окупації

-дешева робоча сила;

-довіра банківській системі;

-контроль зовнішньої торгівлі

-підтримка національного виробника;

-кредити США;

-політична стабільність;

-японський менталітет;

-освоєння японською наукою нових технологій.

Хронологія

1950-1960-х рр.20 ст.

1946-60-ті рр. 20 ст.

Ініціатори

Л.Ерхард - практично втілив ідеї представників неолібералізму.

Поштовхом стала концепція сігеру йесідо 1946концепція післявоєнного розвитку Японії

Фінансова сфера

-Грошова реформа, що передбачала вилучення з ринку знеціненої грошової маси

Встановлено твердий обмінний курс ЄНИ

-реформа податкової системи

-зменшення податків на підприємницьку діяльність

Промисловість

-шляхом зниження облікової ставки відсотка відбулося здешевлення кредитів для промисловості

-довгострокове кредитування промисловості

-сприяння конкуренції,що мала б підвищити продуктивність праці у промисловості

-насичення ринку товарами

-виробництво на нові технічній базі

-становлення нових галузей

-активне становлення нових галузей промисловості

-технічне переозброєння старих галузей промисловості

-розпущено найбільші монопольні концерни (дзайбац)

-перехід від трудоматеріалоємних галузей до наукоємних

-організація вільного підприємництва

Сільське господарство

-земельна реформа (держава викупила у поміщиків і продала селянам 80% с/г угідь,що призвело до скорочення частки населення зайнятого в с/г)

Соціальна сфера

- соціальне житлове будівництво

-“динамічна пенсія”

-соц.страхування по хворобі

-допомога на дітей

-робочий день 8 годин

-впроваджено систему оплачуваних відпусток

-обумовлено охорону праці

-з освітніх програм вилучено матеріали пов’язані з ідеологією мілітаризму

Наслідки

-ВВП зріс на 48%

-реальна зп зросла на 80%

-зростання промислового виробництва

-1951 встановлення активного торговельного балансу

-відновлення конвертованості нім.валюти

-дешеві японські товари заполонили світовий ринок

-значно збільшено золоті валютні резерви держави

-японські бізнесмени почали фінансувати промисловість в інших країнах

-активне вкладання коштів у видобування сировини

-винекнення спільних з іноземцями злиття фірм

-Японія стала частиною Західно Європейської ек.системами

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]