46.Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Німеччині та сша (передумови, періоди, особливості та наслідки).

Німеччина

США

ПЕРЕДУМОВИ

1. Часткова ліквідація феодального режиму на селі.

2. Буржуазно-демократична революція 1848 р. (об’єднання Німеччини навколо Прусії)

3. Скасування феодальних привілеїв.

4. Ліквідація економічної роздробленості.

5. Митний закон (1818р.)

6. Зростання мануфактурної промисловості.

7. Посилення процесів первісного нагромадження капіталу.

8. Можливість використання іноземної техніки

1. Сприятливе географічне розташування та сприятливі кліматичні умови,завдяки яким розвивалися різноманітні галузі народного господарства.

2. Значні запаси природних ресурсів.

3. Приріст та урбанізація населення (кваліфіковані працівники-іммігранти).

4. Відсутність феодальних пережитків.

5. Створення патентної системи і потужного ринку капіталів.

6. Технічні винаходи та інновації.

7. Перша бкржуазно-демократична революція (війна за незалежність)

ХРОНОЛОГІЯ

Початок: 30ті рр. XIX ст.

1ий етап: 1830-1840рр.

2ий етап: 1850-1860рр.

3ій етап: 1870ті рр..

Кінець: 2 пол. . XIX ст

І етап:

Перша пол. . XIX ст. (Північ США).

ІІ етап:

1860-1880рр. . XIX ст. (Південь США)

ОСОБЛИВОСТІ:

1)Технічні інновації (винаходи)

• анілінові барвники (1856р.)

• фарби;

• лаки;

• вибухові речовини;

• куачук;

• калійні і фосфорні добрива;

• динамо-машина (Е. В. Сіменс 1856 р.)

• генератор для вироблення електричного струму.

- бавовноочисна машина (Е. Уітні 1793р.)

- швейна машина (1841 р)

- електромагнітний телеграф (1844р)

- вулканізація каучуку (1847 р)

- парова турбіна (1849 р)

2)Промисловість

• збільшення обсягів промислового виробництва;

• розвиток галузей важкої промисловості;

• випуск засобів виробництва;

• поява нових галузей промисловості та їх бурхливий розвиток;

• виникнення великих машинобудівних заводів.

• інтенсивне поширення підприємницької діяльності в машинобудуванні;

• велика транспортна мережа та вдосконалення транспорту (пароплавство, будівництво залізних доріг;

• прискорене зростання металургійної промисловості;

• значна механізованість промислового виробництва;

• розвиток видобувної промисловості.

3)Сільське господарство

• 1830-1840рр,- пожвавлення с/г;

• використання юнкерських (праця кріпаків) та кунацьких (праця найманих робітників) господарств;

• використання нової с/г техніки;

• нові технології ведення землеробства;

• застосування мінеральних добрив;

• вирощування широкого асортимент технічних культур;

• формування спеціалізації с/г.

• демократизація аграрної політики щодо отримання землі сприяла формуванню фермерських господарств;

• спеціалізація с/г на вирощуванні: пшениці, фруктів та овочів;

• інтенсивний характер виробництва с/г продукції;

• наявність більш вигідного рабовласницького с/г виробництва.

4)Фінансова сфера

• формування грошово-кредитної системи;

• розвиток банківської системи, котра полегшувала мобілізацію капіталів, необхідних промисловості;

• створення банківських домів: Ротшильда, Шредера та ін.;

• становлення великих акціонерних банків та приватних банків.

• приватні асоціації, що займались кредитними операціями, а саме надавали позички під заставу землі;

• введення податків та боргових зобов’язань;

• участь банківської системиу грошовому обігу та кредитуванню;

• створення Банку Сполучених Штатів (1791 р), який займався веденням банківських операцій, регулюванням грошового обігу в цілях захисту від інфляції.

5)Торгівля

1. загальне поширення торгівлі

2. створення єдиного національного ринку

3. товарний обіг - найсуттєвіша риса ринкової економічної системи.

1. важливість зовнішньої торгівлі;

2. політика фритредерства;

3. боротьба проти протекціоністської політики плантаторів Півдня, які потребували промислових імпортних товарів.

6)Нові галузі

• хімічна (фармацевтична)

• виробництво вибухових речовин;

• каучукова промисловість;

• військово-промисловий комплекс.

• гірнича-видобувна промисловість;

• металургійна;

• деревообробна.

Наслідки

Свою промислову відсталість Німеччина ліквідувала до 70х років XIX ст. На її частку припадало вже 13% продукції світової промисловості. Основою промислового піднесення стала важка промисловість та військово-промисловий комплекс, який охоплював нове, наукомістке виробництво і працював досить ефективно.

Зміна структури виробництва дала змогу вийти на провідні позиції щодо рівня господарського розвитку серед країн Європи.

Вже в першій половині XIX ст. американське промислове виробництво було найбільш механізованим у світі. Високі темпи промислового розвитку вивели США (до 1860 р) на четверте місце у світі за загальними обсягами промислового виробництва, чому сприяли:

• відсутність пережитків феодальних відносин;

• масова імміграція з Європи;

• протекціоністська політика.