10.Який вид безробіття в деяких випадках є “бажаним” і чому?

„Бажаним” можна вважати фрикційне безробіття, і в деяких випадках – структурне. „Бажаність” першого різновиду обумовлена неминучістю пошуку / очікування роботи за тим самим фахом через мінливість ринкової економіки. „Бажаність” другого різновиду пов’язана з появою нових професій та „відмиранням” застарілих, що свідчить про розвиток економіки та прогресивні тенденції на ринку праці, у відповідності до попиту на працівників певних професій та відповідно до наявних вакансій.

11.Що визначають терміни “повна зайнятість” і “неповна зайнятість”?

Повна зайнятість не означає абсолютної відсутності безробіття. Економісти вважають фрикційне і структурне безробіття неминучими; отож, повна зайнятість визначається як зайнятість, що охоплює менше 100% робочої сили. Точніше, рівень безробіття при повній зайнятості = сумі рівнів фрикційного і структурного безробіть.Неповна зайнятість-наявність, крім названих, ще і циклічного рівня безробіття.

12.Що таке природний рівень безробіття? Чому він так називається?

Природний рівень безробіття – це наявність лише структурного (пов’язаного із оновленням ринку професій та відмиранням застарілих спеціальностей) та фрикційного (пов’язаного із пов’язаного із пошуком або очікуванням роботи за тим самим фахом) безробіття. Ці 2 види безробіття є фактично неминучими за умов ф-ціонув.ринкової економіки, тому цей рівень безробіття і назив. природним. Він відповідає доцільному рівню зайнятості, потенційно можливому ВВП, зберіг. за умов оптимальної макроекономічної рівноваги, інколи – за умов стабільного рівня інфляції.

13.Чому безробіття і інфляція в Україні насправді більше, ніж повідомляється офіційно?

Розмір реал. Без роб. є вищим за офіц. через існув. Непов. Зайнят., вимуш. відпусток праців.;існув.значної кіл-сті людей, що зневірились знайти роботу і тому не перебувають на обліку на біржі праці; розвин. Тін. сектор ек., зайнят. у підсоб.приват. (натур.) госп., котрі не перебувають на обліку в офіц. установах. Рівень інфляції є вищим за номін, бо неповн є дані щодо кіл-сті працюючих та безроб, обсяг. тіньової ек в країні плюс необх. враховувати реальний, а не номінальний курс гривні щодо долара.

14.Що мають на увазі, коли кажуть, що інфляція - це перш за все “віра в інфляцію”?

Мова йде про негативні очікування, мотив перестороги та об’єктивне й суб’єктивне оцінювання ризику втрат від інфляції з боку споживачів та підприємців, котрі приймають свої рішення, спираючись на інфляційні прогнози фахівців, чутки, думки авторитетних для них людей та з огляду на загальну ситуацію на ринку. Інфляційні очікування провокують розкручування спіралі „зарплатня – ціни” (особливо за підвищеної активності профспілок), котре в свою чергу, стає причиною розвитку інфляції навіть за незначних початкових умов для її формування та розвитку.

15.Чи можна вважати інфляцію різновидом оподаткування?

Так. За таких умов відбувається перерозподіл доходів. Особливо страждають громадяни, що мають фіксовані доходи (зайняті у бюджетній сфері). Вони змушені сплачувати цей інфляц.податок. З іншого боку, страждає навіть держава: відбувається інфляційне знецінення надходжень до бюджету за час, що минає від нарахування податку до безпосереднього його стягування (ефект Танзі – Олівера).

16.Охарактеризуйте проблему вибору між безробіттям та інфляцією в сучасній економіці.

Проблема вибору полягає у необхідності з одного боку – сприяти підвищенню добробуту працюючих та соціального захисту безробітних і здійснення відповідних виплат (навіть якщо вони суперечать принципу ринкової обґрунтованості та змін у відповідності до вимог ринку), а з іншого – зростання соціальних виплат та підвищення добробуту через збільшення доходів призводить до зростання платоспроможного попиту і як наслідок – до зростання цін. Крім того, діяльність профспілок та соціальні програми уряду й намагання політиків утриматись при владі за сучасних економічних реалій призводять до розкручування спіралі „зарплатня – ціни” (через зросатання цін профспілки вимагають підвищенн зарплатні, зростання зарплатні означає для підприємців збільшення витрат виробництва, тож виникає необхідність підвищувати ціни).Отже, у сучасній економіці держава та керуючі інституції змушені обирати між соціальною нестабільністю через зростання безробіття та недостатню соціальну забезпеченість непрацюючих і звільнення робітників та загрозою розвитку інфляції і росту її темпів.

Дану проблему ілюструє крива Філіпса (позитивний аналіз, дані за 100 р.).

1958р.-вперше надрукована робота Філіпса і до поч. 70-их рр. реаліїї у багатьох розв.країнах ідеально „лягали” на цю криву. Головною проблемою було безробіття. Але в подальшому усе змінилося: за умов стагфляції теорія не діяла. З тих пір і досі основною проблемою є інфляція. Припустимий рівень інфляції у зоні євро-2%.