1.Назвіть основні відмінності мікро- та макроекономіки.

Мікро економіка вивчає ці процеси на рівні підприємства (фірми). Макроекономіка - на рівні суспільства (держави). Політична ж економія розглядає виробничі відносини як на мікро-, так і на макрорівнях. Дослідження предмету економічної науки відбуваються на двох основних рівнях економіки – мікро- та макрорівнях. Відповідно розрізняють мікроекономіку та макроекономіку.

Відмінності між мікро- та макроекономіками:

- мікроекономіка тяжіє до стабільності, рівноваги, макроекономіка – до динаміки, зростання;

- мікроекономіка підпорядковується принципу ринкової доцільності, а макроекономіка – принципу соціального ефекту;

- у мікроекономіці є тільки два суб’єкти – фірма та домогосподарство, а у макроекономіці до них приєднується держава.

2.Чому трансфертні платежі виключаються з ввп?

Трансфертні платежі відносяться до доходів, що отримані, але не зароблені. Трансферти не входять до складу державних закупівель, що враховуються в складі бюджету, оскільки не відносяться ні до складових обчислення ВВП ні за доходами, ні за витратами, бо не є заробленими доходами із ринковою ціною.

3.Що держава має від тіньової економіки і що вона через неї втрачає?

Розвиток тіньового сектору економіки призводить до зростання приватної ініціативи, розвитку малого та середнього бізнесу, зростання кількості приватних господарств натурального сектору та зростання добробуту окремих громадян та об’єднань громадян. Але одночасно держава чимало втрачає від тіньової економіки: відбувається викривлення показників економічного планування, як наслідок – проводиться хибна економіч.політика, що не відповідає реаліям ринку та вимогам економіч.ситуації в країні; можуть виникати критичні ситуації щодо застосування макроекономік.інструментарію з боку уряду, створюється „блокування корисного ринкового сигналу” для керуючих інституцій держави, для банків, підприємств, бірж, інвесторі та інших учасників (покупців / продавців / посередників) внутріш. та зовніш. ринку.

4.Який зв’язок між кривою виробничих можливостей та сукупною пропозицією?

Виробничі можливості - це можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови цілковитого і ефективного використання всіх наявних ресурсів при даному рівні розвитку технології.

Сукупна пропозиція (AS)- це обсяг товарів та послуг, який фірми готові виробляти та продавати протягом року за кожного рівня цін (за інших сталих умов).

Крива сукупної пропозиції показує обсяг реального національного виробництва за кожного можливого рівня цін.

На кривій АS можна виділити три відрізки:

-горизонтальний, або кейнсіанський (аb);

-проміжний (bc);

-вертикальний, або класичний(cd).

Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок кривої сукупної пропозиції свідчить про те, що економіка знаходиться у стані глибокого спаду, або депресії. При цьому не використовується велика кількість засобів праці і робочої сили; ці ресурси можна привести у дію, не впливаючи на рівень цін. Виробничі витрати не зростають, а тому нема грунту для зростання цін.

Вертикальний (класичний) відрізок відображає стан економіки, коли вона досягла піку своїх виробничих можливостей, задіявши усі можливі ресурси, і за короткий період не можна збільшити обсяг виробництва. Будь-яке збільшення рівня цін не приведе до зростання реального обсягу пропозиції, адже економіка уже працює на повну потужність.

Проміжний відрізок кривої відображає розширення обсягу сукупної пропозиції під впливом зростання рівня цін до максимально можливого рівня (саме цей відрізок репрезентує дію закону пропозиції). Він показує стан економіки, що виходить з кризи і депресії, нарощує виробництво, збільшуючи при цьому витрати на одиницю продукту, що веде до зростання цін.

До цінових факторів, які впливають на сукупну пропозицію відносять:

-зміна процентної ставки;

-зміна рівня цін.

Існує також ряд нецінових факторів, що впливають на обсяг сукупної пропозиції. Йдеться про:

-зміну цін на ресурси (наявність власних ресурсів, ціни на імпортні ресурси, співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів);

-зміну ефективності виробництва (продуктивності праці);

-зміну економічних та правових норм (податки з підприємств та субсидії, державне регулювання).

При зростанні цін на виробничі ресурси, зниженні продуктивності праці, обмеженні правовими нормами виробничої діяльності сукупна пропозиція буде зменшуватись.