23 .Журнально-ордерна форма обліку, їх характеристика.

Журнально-ордерна форма обліку. Має певні переваги перед меморіально-ордерною.

Основними регістрами являються журнали-ордери. Їх будова дозволяє поєднувати хронологічний і систематичний облік, оскільки записи в них здійснюються в хронологічному порядку (як в журналах), а підсумки загальної суми журналу-ордеру з систематизуючими рахунками замінюють собою матеріальні ордери.

Після підрахунку суми господарських операцій за місяць журнал-ордер представляє собою складну журнальну статтю, в якій один рахунок кредитується, а інший дебетуються.

Кожному журналу-ордеру присвоюється свій номер і № рахунків, по яких в даному регістрі ведуть облік.

Для журнально-ордерної форми характерний єдиний принцип бухгалтерських записів: всі журнали-ордера ведуть за кредитовою ознакою. Це значить, що кредитові обороти по певному балансовому рахунку завжди збираються в одному-постійному № журналу-ордеру, в дебетові-в різних журналах-ордерах.

Переваги: журнально-ордерна форма обліку дозволяє зменшувати витрати праці на ведення бухгалтерського обліку, дозволяє обє’днати аналітичний і синтетичний облік в одних і тих же облікових регістрах, що включає дублювання значної кількості показників. Принципи накопичення даних в облікових регістрах значно підвищує достовірність і якість обліку, його оперативність, скорочує строки складання бухгалтерської звітності.

В бланках журналів-ордерів, в допоміжних відомостях і виробничих звітах передбачена типова кореспонденція рахунків по усим господарським операціям і статтям аналітичного обліку, що усуває необхідність ведення книг і оборотних відомостей.

Журнали-ордери застосовують для конкретних груп взаємопов’язаних рахунків, тому кількість журналів-ордерів значно менша за кількість рахунків синтетичного обліку.

Якщо господарських операцій небагато, то кожну відразу записують в журнал-ордер, а якщо багато, то спочатку їх реєструють і накопичують у відомостях, а підсумкові дані переносяться в журнали-ордери, які щомісяця закривають, тобто виводять С-до і переносять його в Головну книгу, а потім складають баланс.

Не дивлячись на певну досконалість цієї форми обліку, в нових умовах господарювання вона не задовольняє потреби підприємства за таких обставин:

побудова журналу - ордеру не передбачає використання їх нових форм організації обліку

склад аналітичних даних не зовсім дозволяє потреби ефективного управління підприємством.

24.Рахунки аналітичного, синтетичного обліку, субрахунки, їх призначення та взаємозв'язок.

Бухгалтерський облік на підприємствах ведеться в двох розрізах:

1) з однієї сторони бухгалтерський облік надає узагальнені (синтетичні) показники, в яких об'єднуються однорідні засоби і джерела.

2) з другої сторони для оперативного управління підприємством, для контролю за діями матеріально-відповідальних осіб, для спостереження за рівнем забезпеченості підприємства необхідними виробничими запасами необхідно володіти детальною аналітичною інформацією.

В зв'язку з цим, для одержання різних за ступенем деталізації показників, в бухгалтерському обліку застосовуються синтетичні і аналітичні рахунки.

Синтетичні рахунки - це рахунки типового Плану рахунків, які мають законодавчо затверджену назву і постійний код (номер).

Вони дають узагальнені дані про господарські засоби та джерела їх формування. Облік на них ведеться тільки в грошовому виразі.

Аналітичні рахунки дають детальну характеристику об'єктів бухгалтерського обліку. За допомогою аналітичних рахунків дані синтетичного обліку деталізуються, конкретизуються.

На цих рахунках в залежності від об'єкта, що обліковується, бухгалтерський облік може вестись в натуральних, трудових або грошових вимірниках.

Як початкове, так і кінцеве сальдо синтетичного рахунка повинні дорівнювати загальній сумі залишків відповідних аналітичних рахунків..

Крім аналітичних і синтетичних рахунків на практиці застосовують субрахунки. Це проміжна ланка між синтетичним і аналітичним обліком. За їх допомогою здійснюється додаткове групування даних аналітичного обліку з метою одержання узагальнених даних про окремі об'єкти усередині певного синтетичного рахунка. Застосування їх має велике значення для тих синтетичних рахунків, на яких обліковуються об'єкти з різноманітною і чисельною номенклатурою.