3. Маркетинг інтелектуальної власності

Маркетинг у перекладі з англійської мови означає "ринкова діяльність". Спочатку маркетинг розглядали як економічну діяльність, що полягає в просуненні товарів і послуг від виробника до споживача. У подальшому функції маркетингу значно розширилися і почали охоплювати процеси від виникнення ідеї нового товару чи послуги до післяпродажного їх обслуговування.

Маркетинг інтелектуальної власності розпочинається з пошуку та відбору ідей, які могли б привести до комерційного успіху нового товару на майбутньому ринку.

Предметом маркетингового дослідження інтелектуальної власності є ринок результатів творчої діяльності людини, наково-технічних досягнень, дизайнерських розробок, літературних і художніх творів, ділових і виробничих секретів, професійних знань і досвіду і т.д.

Предметом маркетингового дослідження є власники і продавці об’єктів інтелектуальної власності.

Маркетинг інтелектуальної власності:

• виконується відділом оптимізації управління, відділом маркетингу на основі даних технологічного аналізу або шляхом аутсорсингу;

• представляє собою виявлення тенденцій розвитку ринку технологій;

• надає можливість визначити активність ринку об’єктів інтелектуальної власності для обґрунтування можливості переоцінки за справедливою вартістю, виробити стратегію поведінки відносно трансферту технологій.

Оскільки конкурентноздатність товару визначається відношенням якість-ціна, а якість забезпечується технологією, яка, в свою чергу, залежить від "революційності" винаходів, що лежать в її основі, то прогнозування нових технологій слід вважати важливим елементом маркетингу.

Проведення всебічних маркетингових досліджень і прогнозування умов реалізації об’єктів права інтелектуальної власності на внутрішньому ринку ліцензій і за кордоном є одним з найбільш важливих аспектів патентно-ліцензійної діяльності. Мета подібних досліджень полягає не тільки в обґрунтуванні висновків про доцільність продажу або закупки конкретних ліцензій, а й у визначенні тих оптимальних умов ліцензійних угод, при яких вони взаємовигідні як для продавця, так і для покупця прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Серед особливостей маркетингу об’єктів інтелектуальної власності наступні:

• необхідність створення адекватного правового захисту інтелектуального продукту, що буде забезпечувати захист її власника від недобросовісної конкуренції, незаконного копіювання власності;

• наявність правового захисту у вигляді патенту, ліцензії та інших способів захисту дають власнику інтелектуального продукту проводити відповідно: виробничу, збутову, цінову, товарну політику, нарощування прибутку не лише шляхом власного виробництва товару, але й за рахунок отримання доходу від продажу ліцензії на його випуск іншим виробникам;

• на ринку інтелектуальних продуктів позиціонує не сам продукт, а права на нього;

• інтелектуальний продукт не підлягає фізичному зносу, а строки його морального зносу важко передбачувані.

Завданнями маркетингу інтелектуальної власності є:

1. Зосередження ресурсів підприємства на виготовлення інтелектуального продукту, необхідного споживачам в обраних сегментах ринку.

2. Ототожнення якості інтелектуального продукту та міри задоволення потреб споживача.

3. Мінімізація затрат споживача.

4. Дослідження кон’юктури ринку.

5. Прогнозування ринку.

6. Орієнтація на стратегічну перспективу формування попиту.

7. Поєднання різних методів управління.

8. Ситуаційне управління.

Для більшості малих і середніх підприємств маркетинг продукції і послуг є однією із серйозних проблем. Маркетингова стратегія повинна встановлювати чіткий зв'язок між продукцією і послугами і фірмою. Іншими словами споживачі повинні мати можливість з першого погляду бачити відмінність між вашою продукцією і послугами і продукцією ваших конкурентів і асоціювати їх з визначеною бажаною якістю.

Функції маркетингу інтелектуального продукту розрізняються в залежності від того, яку роль виконує інтелектуальний продукт.

Отже, виходячи з маркетингових підходів до ролі інтелектуального продукту, можна виділити два види підприємств: підприємства, що виробляють тільки інтелектуальний продукт та підприємства, що використовують інтелектуальний продукт як інструмент маркетингу.

Таблиця 11.1