- •1. Мета і сутність гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України.
- •2. Зміст та механізм реалізації завдань гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України.
- •3. Система морально-психологічної підготовки в арміях іноземних держав.
- •4) Частина 2. Виховання військовослужбовців в арміях зару-біжних країн на сучасному етапі їх розвитку.
- •2. Завдання виховної роботи, які органічно випливають із головної мети.
- •8) Принципи виховання, що обслуговують всі компоненти виховного процесу.
- •9.Закономірності виховної роботи та їх характеристика.
- •15. Методи і форми виховної роботи та їх характеристика.
- •16.Органи виховної та соціально психологічної роботи в Збройних Силах України.
- •17.0Сновні завдання діяльності Головного управління виховної та соціально - психологічної роботи Збройних Сил України.
- •116. Заступник командира роти з виховної роботи зобов'язаний:
- •19.0Собливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи.
- •20. Характеристика форм і методів безпосереднього виховного впливу.
- •25 Принципи виховання військовослужбовців
- •26 Характеристика основних напрямів військового виховання
- •27 Методи інформаційно-виховної роботи.
- •28 Методи безпосереднього виховного впливу
- •31 • Методика підготовки та проведення бесіди.
- •32 • Методика підготовки та проведення дискусій.
- •33. Методика підготовки та проведення лекцій як форм безпосереднього виховного впливу.
- •34. Поняття особистості в психології та фактори її формування.
- •35. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність».
- •37. Пізнавальні психічні процеси: відчуття, сприймання, увага.
- •38. Пам'ять як пізнавальний психічний ¬процес та її основні види
- •39. Мислення. Уява, мовлення та їх роль у військовій діяльності.
- •40. Психічні властивості особистості та їх загальна характеристика.
- •41. Емоції та почуття військовослужбовця та основні шляхи їх виховання.
- •Воля - це:
- •43.0Сновні вольові якості військовослужбовця.
- •44. Розвиток вольових якостей військовослужбовців Збройних Силах України.
- •45. Спрямованість провідна властивість особистості військовослужбовців.
- •44. Характеристика складових спрямованості військовослужбовця: потреби, мотиви, інтереси, переконання, світогляд.
- •47. Темперамент і характер особистості військовослужбовця та їх врахування в процесі військової діяльності.
- •48.0Сновні типи темпераменту та їх характеристика.
- •49. Характеристика основних рис характеру.
- •50. Поняття "здібності" та їх розвиток у військовослужбовців у процесі військової діяльності.
- •52.0Сновні складові військово-психологічного дослідження.
- •53.0Сновні групи методів військово-психологічного дослідження та їх характеристика.
- •57. Поняття «малої групи» та її класифікація.
- •3. Головними підходами до вивчення малих соціальних груп є: соціометричний, соціологічний і “школа групової динаміки”.
- •58.Визначення поняття «військовий колектив» та динаміка його розвитку.
- •Сутність, значення і характеристика спілкування у військовому колективі.
Питання до іспиту з дисципліни «Військово-політологічні та психолого-педагогічні проблеми гуманітарного розвитку Збройних Сил України.»
1. Мета і сутність гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України.
Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних
Силах України є науково обгрунтованою системою поглядів на
поширення і закріплення гуманістичних та соціальних цінностей у
цьому збройному формуванні, гуманізацію всіх сфер військової
діяльності, задоволення соціальних потреб та інтересів
військовослужбовців, членів їхніх сімей і працівників і містить
положення про основні принципи, завдання органів військового
управління щодо впровадження гуманітарної і соціальної політики
держави, механізмів їх реалізації.
Гуманітарна політика у Збройних Силах - це цілеспрямована
діяльність органів військового управління щодо забезпечення
навчання, виховання, психологічної підготовки військовослужбовців
і працівників, їх духовного, культурного та фізичного розвитку,
реалізації конституційних прав і свобод.
Соціальна політика у Збройних Силах - це діяльність
органів військового управління щодо розвитку і управління
соціальною складовою з метою задоволення соціальних потреб та
інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей і працівників,
соціальної реабілітації, підтримки та захисту військовослужбовців
і осіб, звільнених у запас або у відставку.
Метою гуманітарного і соціального розвитку є:
утвердження особистості військовослужбовця, працівника
Збройних Сил як найвищої соціальної цінності, забезпечення його
прав і свобод, духовного і фізичного здоров'я, впровадження у
військових та трудових колективах взаємовідносин, що базуються на
військових статутах, законах, інших нормативно-правових актах,
формування світогляду, громадянської позиції військовослужбовців
та працівників, найповніше розкриття їх здібностей в інтересах
гармонійного розвитку громадян-патріотів, високопрофесійних
військових спеціалістів, свідомих захисників Батьківщини;
задоволення соціально-економічних потреб та інтересів
військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил,
а також соціальна і професійна адаптація військовослужбовців та
осіб, звільнених із Збройних Сил у запас або у відставку;
морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної
готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби,
оперативної і бойової підготовки, виконання завдань з підтримки
миру поза межами України, іншої визначеної законодавством
діяльності військових формувань;
створення і вдосконалення засобів, форм і методів
гуманітарної роботи серед військовослужбовців.
2. Зміст та механізм реалізації завдань гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України.
Основними завданнями гуманітарного і соціального розвитку є:
• § реалізація конституційних прав і свобод військовослужбовців, праців-ників Збройних Сил з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, стату-тами Збройних Сил України, іншими нормативно-правовими актами та міжнародними договорами України;
• § підвищення престижу військової служби в суспільстві;
• § поглиблення процесу гармонізації службових відносин у військах (си-лах) як одного з чинників поліпшення морально-психологічного стану військовослужбовців та їх ставлення до служби;
• § забезпечення повноцінного функціонування державної мови в усіх сферах діяльності Збройних Сил;
• § сприяння підвищенню освітнього рівня військовослужбовців та членів їхніх сімей, реалізації права на працю та відпочинок;
• § розвиток у Збройних Силах культури і духовності, створення необхід-них умов для національно-культурного та духовного самовдосконалення військовослужбовців та членів їхніх сімей, розвитку творчих здібностей і талантів;
• § забезпечення гідного рівня матеріального забезпечення та соціальної захищеності військовослужбовців та членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил;
• § створення належних житлово-побутових умов, сприяння здобуттю дітьми військовослужбовців освіти та обраної професії у військових та інших навчальних закладах;
• § забезпечення надійності системи охорони здоров'я військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей;
• § захист прав військовослужбовців, працівників Збройних Сил та осіб, звільнених з військової служби у зв'язку зі скороченням;
• § приведення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку в різні роки, учасників бойових дій, сімей загиблих військовослужбовців у відповідність із змінами у грошовому забезпеченні військовослужбовців, що перебувають на службі у Збройних Силах;
• § розвиток фізичної культури і спорту в підрозділах та військових части-нах.
Гуманітарне та соціальне забезпечення діяльності Збройних Сил здійснює Генеральний штаб.
Органом Генерального штабу Збройних Сил України, що здійснює планування, організацію та контроль за діяльністю військового командування з питань гуманітарного і соціального розвитку є Головне управління з гуманітарних питань Збройних Сил України, під-порядковане начальнику Генерального штабу.
У військах (силах) загальне керівництво гуманітарним і соціальним розвитком здійснюють командири (начальники)
Безпосередніми організаторами діяльності військових
службових осіб з питань гуманітарного і соціального розвитку є заступники головнокомандувачів, командувачів та командирів (начальників) усіх рівнів з гуманітарних питань та очолювані ними відповідні управління, відділи та відділення, які забезпечують
взаємодію з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, релігійними організаціями, громадянами України та засобами масової інформації.