Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
печать.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
21.04.2015
Размер:
327.68 Кб
Скачать
  1. Комплекс геофізичних методів при пошуках родовищ міді

Кольорові метали. Кольорові метали (мідь, свинець, цинк і т.д.) зустрічаються переважно у вигляді сірчистих сполук. Промислові скупчення багатьох кольорових металів представлені сульфідними мінералами. Руди кольорових металів переважно є комплексними. Характерна властивість багатьох руд кольорових металів - їх низький електричний опір, пов’язаний з електронною провідністю. Суцільні добре провідні руди кольорових металів успішно виділяються за допомогою комплексу різних видів електричних методів – реєстрації кривих уявного опору звичайними зондами, вимірювання потенціалу або градієнта ПС, вимірювання методами ковзних контактів (МКК) і електродних потенціалів (МЕП). За отриманими даними можна з високою точністю відбити границі рудних тіл, виділити окремі прошарки та прожилки руд і встановити характер та будову покладу. Деякі руди кольорових металів не володіють високою електропровідністю. В цих випадках, а також при необхідності відрізнити провідні руди кольорових металів від нерудних добре провідних порід застосовують ГГМ-Щ та ГГМ-С.

Загальні відомості про об’єкт дослідження

Мідні руди поділяють на сульфідні, оксидні та змішані. Відомо понад 200 мідьвмісних мінералів, промислове скупчення утворюють близько 20. Головні мінерали міді в сульфідних рудах, на частку яких припадає понад 90% світових запасів і видобутку міді: халькопірит (34,5%Cu), борніт (52-65%Cu) і халькозин (79,8% Cu). У мідно-нікелевих родовищах в істотних кількостях зустрічається кубаніт (22-24% Cu), в родовищах самородної міді — мідь самородна (98-100% Cu). Головні мінерали міді в окиснених рудах: малахіт (57,4%), азурит (55,5%), брошантит (56,2%), куприт (88,8%). Родовища міді поділяють на 9 геологічно-промислових типів (мідно-нікелеві, залізо-нікелеві в габроїдах, карбонатитові, скарнові, мідно-порфірові, кварцево-сульфідні, самородної міді, мідистих пісковиків та сланців), що входять в 6 генетичних груп (І. Магматична; ІІ. Карбонатитова; ІІІ. Скарнова; IV. Гідротермальна; V. Колчеданна; VI. Стратиформна). У перспективі як самостійний геолого-промисловий тип можуть оформитися родовища мідьвмісних морських залізо-марганцевих конкрецій та мулів, а також ураново-золото-мідні родовища. Середній вміст міді в різних типах руд коливається в межах 0,3-5%. Мідь присутня в комплексних рудах Ni, Co, Pb, Sn, W, Au. Головні видобувні країни в кінці ХХ ст. — на початку ХХІ ст. — Чилі, США, Канада, Замбія, Конго, Перу.

В Україні мідні зрудніння відомі на Донбасі та в межах Українського щита, зокрема на Рівненщині (Рафаїлівський мідно-рудний вузол), на Волині. Найбільший інтерес являють ресурси самородної міді в трапах Волині (Луківсько-Ратнівська зона). Тут мінералізація самородної міді встановлена в смузі шириною 3-6 км і довжиною до 120 км. Зруденіння локалізується у верхніх мигдалекам'яних частинах базальтових лав. Рудопрояви цього району зіставляються з аналогічними родовищами міді Верхнього озера (США), але за своїми якісними показниками вони не мають аналогів: вміст міді в рудному концентраті становить 99,5% та вище при наявності срібла до 0,03%, золота до 1 г/т, платини — 0,8 г/т і паладію — 0,4 г/т. Загальні ресурси руд Волинського району із середнім вмістом міді 1,0% оцінюються в 28 млн т металу.

Для кількісної оцінки міді в руді, а також для виділення бідних мідних руд застосовують метод наведеної активності міді у двох модифікаціях.

  1. За радіоактивним короткоживучим ізотопом 66Сu (період напіврозпаду 5,15 хв.), який утворюється із стабільного ізотопу 65Си, що міститься в природній суміші ізотопів міді в кількості 31 %.

  2. По радіоактивному довгоживучому ізотопу 64Сu (період напіврозпаду 12,8 хв), який утворюється із стабільного ізотопу 63Сu, що міститься в природній суміші ізотопів міді в кількості 69 %.