Державні цільові фонди

Державні цільові фонди — це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.

Соціальне страхування — це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування за постійної чи тимчасової втрати працездатності або місця роботи.

Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є некомерційною самоврядною організацією, що здійснює захист прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім’ї.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття є самостійною фінансовою системою, яка має створювати відповідні умови для фінансування витрат, пов’язаних із забезпеченням зайнятості населення.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної і моральної шкоди. Страхування від нещасного випадку може бути обов’язковим і добровільним.

Бюджетний дефіцит

Бюджет є системою всеохоплюваних перерозподільних відносин, то його формування і стан мають особливе значення для держави, кожної юридичної та фізичної особи й суспільства загалом.

Плановий дефіцит запланований та затверджений у законі про Державний бюджет України.

Фактичний — це реальне перевищення видатків над доходами бюджету, офіційно зафіксоване наприкінці бюджетного періоду.

Прихований дефіцит — занижена величина фактичного бюджетного дефіциту і державного боргу, що часто робиться цілеспрямовано і є результатом певних політичних ігор.

Бюдже́тний дефіци́т — перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною. Є однією з основних причин інфляції, спричиняється економічною нестабільністю, скороченням надходжень до бюджету, зростанням видатків з бюджету.

Державна позика – отримання державою коштів у формі запозичень від юридичних і фізичних осіб, урядів інших держав, міжнародних фінансових організацій на умовах поворотності, терміновості і платності.

Аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності, іншої інформації про фінансову діяльність суб'єкта господарювання з метою формування висновку аудитора стосовно фінансового стану цього суб'єкта та достовірності відображення його в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил згідно з вимогами її користувачів.

Аудитор - громадянин України, іноземний громадянин (за проектом Закону України "Про внесення змін до Закону України" "Про аудиторську діяльність"), який має сертифікат, що визначає кваліфікаційну придатність на ведення аудиторської діяльності на території України.

Експерт - особа, яка володіє спеціальними знаннями, освітою і досвідом у певній галузі діяльності.

Інструкція — документ, що має обов'язковий до виконання характер, регламентуючий порядок визначеної законами, указами, постановами і іншими нормативно-правовими актами діяльності.

Перевірка- метод аудиту, що представляє собою контрольну дію або дослідження стану справ на визначеній ділянці діяльності організації, що перевіряється.

Інфраструктура - важливий фактор підвищення продуктивності праці.

Алокація - розподіл, розміщення фінансових ресурсів та інвестицій.

АКЦИЗ — вид непрямого податку на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), який включається до ціни товарів.

ДЕКЛАРУВАННЯ — подання платником відомостей про обсяги об'єкта оподаткування та інших даних, необхідних для визначення суми податку.

САНКЦІЯ — частина правової норми, яка вказує на несприятливі наслідки за порушення норми.