161.Джерела та фактори інноваційного процесу.

Основні стримуючі фактори інноваційного розвитку промислових підприємств: низький рівень державного фінансування інноваційного розвитку та недостатність власних коштів підприємств; низька інвестиційна активність вітчизняних, зарубіжних інвесторів; недосконалість податкового законодавства; відсутність мотивації вітчизняних підприємств до впровадження НДДКР та реалізації їх результатів; послаблення взаємозв’язків науки та виробництва. Тому, активізація інноваційного розвитку підприємств повинна бути пов’язана, по-перше, з оновленням основних виробничих фондів, які мають стати головним джерелом збільшення обсягів виробництва та створення умов для виготовлення вітчизняної продукції на рівні кращих світових зразків. По-друге, розвиток інноваційної діяльності має бути органічно пов’язаним з ресурсозбереженням і приводити до суттєвого зменшення витрат матеріалів на одиницю продукції. По-третє, виходячи з сучасних умов, інноваційний розвиток, повинен мати соціальну спрямованість, де саме людина, якість та безпека її життя матимуть забезпечити пріоритети інноваційного розвитку. Таким чином, головною метою інноваційного процесу в Україні є підвищення соціально-економічної ефективності виробничої сфери на базі системного удосконалення всіх елементів та матеріалізації наукових знань і підвищення соціального забезпечення.

162.Етапи ініціювання та впровадження інновацій.

Опанування нововведення складається з двох стадій: ініціювання — процес, за допомогою якого організація дізнається про новацію і вирішує її опанувати; упровадження — це процес, за допомогою якого організація здійснює інновацію і вона стає невід'ємною частиною самої організації. Чим раніше буде прийнято рішення про впровадження інновацій або чим більше буде освоєно нововведень за певний період у порівнянні з іншими суб'єктами опанування нововведень, тим вища сприйнятливість організації. Тобто сприйнятливість організації до нововведень розглядається як похідна кількох груп чинників структурних, індивідуально-психологічних, ринкових, комунікаційних, контекстуальних.

163.Зміст аналізу інноваційного процесу на мікрорівні.

Інноваційний процес – сукупність науково-технічних, технологічних і організаційних змін, що відбуваються у процесі реалізації інновацій; процес послідовного перетворення ідеї на товар, що проходить етапи фундаментальних, прикладних досліджень, конструкторських розробок, маркетингу, виробництва, нарешті, збуту, − процес комерціалізації технологій.

Інноваційний процес на макрорівні завжди ґрунтується на певних принципах. Головні з них такі:

1)цілеспрямованість - змістовний опис поставлених дослідницьких завдань;

системність - побудова прогнозу на підставі системи методів і моделей, що характеризуються певною ієрархією та послідовністю;

2)наукова обґрунтованість - усебічне врахування вимог об'єк­тивних законів розвитку суспільства, використання світового дос­віду;

3)багаторівневий опис - опис об'єкта як цілісного явища і водночас як елемента складнішої системи;

4)інформаційна єдність - використання інформації на однако­вому рівні узагальнення й цілісності ознак;

5)адекватність об'єктивним закономірностям розвитку - вияв­лення та оцінювання стійких взаємозв'язків і тенденцій розвитку об'єкта;

6)послідовне вирішення невизначеності - поетапна процедура просування від виявлення цілей та умов, що склалися, до визна­чення можливих напрямів розвитку;

7)альтернативність - виявлення можливості розвитку об'єкта за умови різних траєкторій, різноманітних взаємозв'язків і струк­турних співвідношень.