Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пром_1-45_61-103_121_125-128_131-132_136-164.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
279.44 Кб
Скачать

95. Життєвий цикл інновацій.

Сутність першої фази — створення новинки — складається з комплексу робіт, що поєднують одночасно створення чи пристосування існуючого виробничого апарату для організації виробництва нового товару.На цій фазі також починаються маркетингові дослідження під час продажу перших дослідних партій (зразків). Ця фаза є виключно збитковою. Друга фаза пов'язана з освоєнням виробництва та зростанням обсягів продажу, досягненням запланованого рівня рентабельності. Саме тут реалізується матеріально-речова основа інноваційного циклу. На даній фазі споживачі відкривають для себе новизну й оцінюють її як споживчу вартість. Третя фаза — фаза зрілості. Вона характеризується зменшенням темпів зростання виробництва, стабілізацією. На цій фазі збільшується конкуренція внаслідок дифузії та тиражування нововведення. Четверта фаза — фаза занепаду: моральне старіння продукту. Попит падає, нововведення стає неконкурентоспроможним і витісняється іншими новаціями. Тому ще до настання цієї фази фірми прагнуть модернізувати продукт або створити новий.

96. Комерціалізація інновацій.

Комерціалізація інновацій - це процес реалізації інноваційного продукту на ринку технологій, шляхом його передачі або продажу для промислового виробництва на основі відповідного договору з метою отримання комерційної вигоди.

Цілеспрямоване вирішення питань комерціалізації інноваційних проектів можливе за допомогою створення в складі інноваційного підприємства спеціалізованого функціонального підрозділу, до функцій якого необхідно віднести безпосередній комерційний процес. Він може бути створений у вигляді структурного відділу підприємства або центру комерціалізації інноваційних продуктів. Перевагами такої форми є те, що дана структурна одиниця контролюється підприємством та керується в своїй роботі внутрішньою інструкцією, правилами та загальною політикою фірми. Але найвагомішим внеском даного підрозділу є отримання доходу від комерціалізації, залучення додаткових джерел фінансування інноваційних проектів.

Інша форма передбачає залучення незалежної фірми-посередника (інноваційного брокера). Такі фірми класифіковано як інноваційні посередники, оскільки, не беручи безпосередньої участі у створенні інноваційного продукту, оптимізують напрями руху та обсяги фінансових, інформаційних, матеріально-технічних і людських ресурсів з метою комерціалізації науково-технічних розробок. Ефективність інноваційного посередництва підтверджується наявністю у будь-якій економічній системі трансакційних видатків та відмов ринку, які призводять до неспрацьовування цінового механізму для оптимального розподілу ресурсів між господарюючими суб'єктами. Саме зменшення трансакційних видатків стимулює ринок до створення посередницьких організацій, які вирішують проблеми комерціалізації

97. Моделі інноваційного процесу.

В «лінійних моделях» інноваційний процес здійснюється в строгій послідовності: дослідження, винаходи, інновація, розповсюдження нової техніки. Ця модель широко критикувалась за те, що в її рамках інновація подавалась у вигляді серії (послідовних) зчеплених етапів, а не процесом, який характеризується взаємозв'язками, зворотними зв'язками і залежностями.

В «інтерактивних» моделях (в основі яких лежить процес взаємодії), де в центр уваги ставиться промислове проектування, вплив зворотних зв'язків між «низхідними» (діючими з ринкового середовища) і «висхідними» (діючими з технологічної сфери) фазами інноваційного процесу, а також численні взаємодії між такими сферами, як наука, технологічна сфера та іншими видами діяльності, які мають відношення до інновацій, як усередині окремих фірм, так і на більш високому рівні (наприклад, взаємодії між фірмами).

Із існуючих моделей найбільш повно враховує всі види інноваційної діяльності, модель «ланцюгового зв'язку» (“сhain-link” model), запропонована Кляйном і Розенбергом. В рамках даної моделі під інновацію підводиться концептуальна основа з точки зору взаємозв'язку між сприятливими можливостями, обумовленими ринковим середовищем, і накопиченими фірмою знаннями і технічним потенціалом. Тут мається на увазі 4 загальних функції: а)стратегія продукції і виявлення сприятливих можливостей, які виходять з ринкового середовища; б)аналітичне (системне) і технологгічне конструювання; в)технологічна діяльність у виробничій сфері; г)діяльність в сфері маркетингу і збуту.