Педагогічний процес

Педагогіка розглядає цілі і завдання навчання і виховання дітей, його засоби і методи, способи їх реалізації на практиці. Одночасно з цим предметом педагогічних досліджень є так само спільна актуальна зміст освіти. Що ж до особистості учня, індивідуальних психологічних особливостей вчителя, взаємин між учителем (вихователем) і дитиною, то це є предметом спеціального, уважного і детального вивчення в психології. Психологічною підставою педагогічного процесу є: 1. Теорії особистості (З. Фрейд, С. Л. Рубінштейн, Г. Олпорт, К. Левін, Е. Фромм, Л. І. Божович). 2. Теорія діяльності (А. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн). 3. Вікова психологія (психологія розвитку). 4. Теорії навчання (висхідні до біхевіоризму). 5. Психологія пізнавальних процесів (когнітивна психологія, гештальтпсихології, психологія мови). 6. Психологія індивідуальних відмінностей (темперамент, характер, здібності). 7. Соціальна психологія колективів, спілкування і особистості. 8. Інженерна психологія (взаємодія людини з ТЗН, ЕОМ). 9. Культурно-історична теорія (Л. С. Виготський). 10. Системний підхід у психології (В. М. Бехтерєв, М. Вертгеймер, Б. Г. Ананьєв, Б. Ф. Ломов) 11. Нейропсихологія (А. Р. Лурія). 12. Психодіагностика. 13. Порівняльна психологія. 14. Гуманістична психологія. 15. Психотерапія.

5.Сенситивний період розвитку

У психології існує поняття "сенситивний період" - це час, в який мозок дитини найбільш сприйнятливий до освоєння нового, причому для кожного блоку інформації сенситивний період свій. Приміром, якщо до 6-ти років дитина не опанувала людську мову, вона вже не зможе навчитися говорити так, як всi. Досвід виховання знайдених в лісі дітей це підтверджує. Адже ці хлопчики і дівчатка народилися абсолютно нормальними. Живи вони в сім'ї, успішно розвивалися б, ходили в школу. 

Для організації ефективного соціального впливу на формування особистості необхідно знати та враховувати сенситивні періоди її розвитку. В певні періоди життя дитина є особливо чутливою до визначеного педагогічного впливу, тобто сенситивною до нього.

Сенситивний період - чутливий, оптимально сприятливий до розвитку певних психічних функцій відрізок становлення особистості

Якщо втрачено сенситивний період, то в подальшому відповідні йому психічні якості дитини розвиваються важко та не досягають досконалості.

Я.Л. Коломинський

Сенситивність варто тлумачити як найбільш сприятливі і своєчасні умови для розвитку певної психічної функції, якості. Важливо враховувати, що більшість сприятливих умов для розвитку певних психічних функцій має тимчасовий, скороминущий характер. Приміром, ранній період є сенситивним для розвитку мовлення, так як:

o по-перше, в цьому віці діти дуже чутливі до розвивального впливу дорослих, їх мовленнєві навички інтенсивно поповнюються і вдосконалюються,

o по-друге, якщо дитина в цьому віці не отримує адекватної стимуляції зі сторони дорослих, то втрати у розвитку мовлення можуть бути незворотними.

Сенситивність залежить від ряду факторів, найбільше від закономірностей дозрівання мозку людини та попередніх надбань її психічного розвитку. Відтак, межі переживання сенситивного періоду є індивідуальними для кожної людини. Важливо також пам'ятати, що врахування сенситивного періоду передбачає опору не лише на сформовані психічні процеси, а здебільшого ті, що знаходяться в процесі дозрівання. Ефективний процес навчання активізує задатки дитини, стимулюючи їх розвиток до рівня знань, вмінь, здібностей.

Для сучасної науки є відкритим питання визначення сенситивних періодів для всіх психічних функцій, що формуються в онтогенезі людини.

Йдеться про поняття зони найближчого розвитку