10. Поняття про структуру уроку, її елементи. Поняття про типи уроків. Поняття про структуру уроку, її елементи.

Питання вибору вчителем типу, структури уроку залежить від мети та змісту уроку.

Намагання класифікувати уроки є дуже давнім, але й досі ця проблема не вирішена. Урок несе в собі так багато різних ознак, що врахувати всі практично неможливо, отже, неможливо і відшукати головний та надійний типологічний критерій. Класифікацій уроку є десятки, кожна з яких бере за основну певну ознаку.

Так С.В.Іванов за основу класифік.бере основні етапи навчального процесу і виділяє такі типи уроків:

1. Вступні уроки;

1. Уроки первинного ознайомлення з матеріалом;

2. Уроки створення понять, встановлення законів і правил;

4. Уроки застосування отриманих знань;

4. Уроки навичок(тренувальні);

4. Уроки повторення і узагальнення;

5. Контрольні уроки;

6. Комбіновані уроки.

Казанцев І.М. розподіляє уроки за ознакою основного способу їх проведення і виділяє такі:

1) Уроки в різноманітними видами занять;

2. Уроки - бесіди; 3)Уроки - лекції; 4)Уроки - екскурсії; 5)Кіноуроки;

Уроки самостійної роботи; 7) Уроки лабораторних, практичних занять.

Найбільш розповсюдженою в педагогічній теорії і практиці є класифікація уроків В.О. Онищука за дидактичною метою:

1. Урок засвоєння нових знань.

1. Урок формування навичок і вмінь.

2. Урок застосування ЗУН.

3. Урок узагальнення і систематизації знань.

4. Урок контролю і корекції ЗУН (перевірки ЗУН)

6. Комбінований урок. (Один охарактеризувати

Структура уроку - співвідношення і послідовність проведення частин, етапів, моментів уроку, які відповідають виконанню навчальних завдань.

Розкрити важливість правильного вибору структури уроку. Розрізняють

Макроструктуру уроку Мікроструктуру уроку

Зовнішні, постійні елементи уроку Внутрішні, змінні: методи, прийоми, засоби)

Навести конкретні приклади макро - та мікроелементів уроку.

Мікроструктура забезпечує гнучкість, динамічність та ефективність уроку.

Універсальної, жорсткої структури уроку, що була б придатна для всіх випадків організації навчання, бути не може. Однак, зрозуміло, що урок не будується стихійно, хоча досвідчений вчитель нерідко імпровізує, цього вимагають обставини.

Як будь-яке складне явище, уроки можуть бути поділені на типи за різними ознаками.

Спільними елементами різних типів уроків є

1 . Організація початку уроку.

2. Перевірка засвоєння вивченого матеріалу.

2. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

3. Пояснення нового матеріалу.

4. Закріплення.

5. Вироблення умінь і навичок.

6. Підсумок уроку.

7. Домашнє завдання.

11. Функції контролю знань, умінь та навичок у школі. Педагогічні вимоги до перевірки знань. Види, форми, методи перевірки знань. Рівні навчальних досягнень.

Контроль, перевірка і оцінка результатів навчання – невід’ємні елементи навчально-виховного процесу. Від таланту педагога правильно оцінити знання та вміння учнів, від його здатності створити на уроці ситуацію безконфліктності залежить багато: бажання учня вчитись, ставлення до предмета, стосунки з батьками, однокласниками. Контроль – перевірка, оцінка і облік ЗУН учнів.

Функції контролю: контролююча; управлінська; навчальна; виховна; діагностична; стимулююча; розвиваюча.		Педагогічні вимоги: - індивідуальний характер, системність контролю; - різноманітність форм; - всебічність; - об’єктивність; - диференційований підхід; - гласність; - доброзичливість.
Види	Методи		Форми
попередній; біжучий; тематичний; періодичний; підсумковий; самоконтроль	спостереження; усні; письмові; графічні; перевірка практикою; програмова; ущільнена		індивідуальна; фронтальна; групова; залік; екзамен.

Отже, контроль в навчальному процесі має виконувати такі завдання:

1. Виявляти обсяг і глибину знань;

2. Виявляти труднощі і помилки;

3. Отримати інформацію про самостійну роботу учнів;

4. Встановити готовність учнів до сприйняття нового матеріалу;

5. Перевірити ефективність методів і форм навчання.

Єдність навчання і контролю – одна із найважливіших закономірностей дидактики.

Характеристика 12 бальної системи оцінювання

1. При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:

• характеристика відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;

• якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, систематичність, узагальненість, міцність;

• ступінь сформованості загально-навчальних та предметних умінь і навичок;

• рівень оволодіння розумовим операціям: вміння аналізувати, систематизувати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми)

• самостійність оцінки, суджень.

2. Орієнтири, які покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів:

Початковий-відп. фрагментарна, характеризується початковим уявленням про предмет навчання

• учень може розрізнити і відтворити деякі елементи;

• учень регулярно відтворює незначну частину;

• учень відтворює менше як половину матеріалу, виконує елементарні завдання.

Середній рівень – учень за допомогою вчителя відтворює основний навч матеріал, повну операцію, дію;

• учень розуміє основний навч матеріал, здатний з похибками і неточностями дати визначення понять.

• Учень виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу, але не достатньо осмислено, вміє застосувати знання при вирішенні завдань.

Достатній рівень-учень знає істотні ознаки явищ, закономірностей, зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналіз, синтез, узагальнення). Вміє: робити висновки, виправляти допущені помилки, відповідь повна, правильна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень, він здатний самостійно здійснювати види навчальної діяльності.

Високий рівень – знання глибокі, міцні, системні, вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, вміє самостійно оцінити життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відтворювати особисту позицію.