28.Склад аграрних правовідносин.

Об’єкти аграрних відносин

Об'єктами аграрних правовідносин є:

1. нерухоме майно (земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, тощо);

2. товарні продукти харчування рослинного і тваринного (в тому числі водного та мисливського) походження;

3. грошові кошти, в тому числі й іноземна валюта,

4. цінні папери тощо;

5. природні ресурси — ліс, водойма , загальнопоширені корисні копалини тощо;

6. земельні й майнові паї;

7. інші майнові та немайнові права, юридичні дії, що підлягають грошовій оцінці і мають вартість.

Земля, як найважливіший об'єкт аграрних правовідносин, відіграє винятково важливу роль у сільськогосподарському виробництві. Вона — головний засіб виробництва сільськогосподарської продукції і базис будь-якої діяльності, в тому числі і селян, чиє життя пов'язане з землею як у виробництві, так і в побуті.

Сільськогосподарські підприємства та об'єднання незалежно від форми і видів, а також незалежно від форми власності, на яких базується їх діяльність, у тому числі і особисті селянські господарства громадян, а також інші суб'єкти і учасники аграрних правовідносин, володіють такими нерухомими об'єктами, як споруди господарсько-виробничого призначення (приміщення для управлінського апарату, будівлі для утримання робочої і продуктивної худоби, ферми, виробничі комплекси, споруди для переробки сільськогосподарської продукції і торгівлі, кормоцехи тощо).

Об'єктами аграрних правовідносин, окрім землі, можуть бути і такі природні ресурси, як ліси, води, загальнопоширені корисні копалини тощо, характер і межі використання яких визначається спеціальним законодавством.

Важливу роль серед об'єктів аграрних правовідносин відіграють і живі організми — тварини. Тваринництво — одна із основних галузей сільськогосподарського виробництва, а тому відносини в цій сфері є важливою складовою частиною аграрних правовідносин.

Субєкти аграрних правовідносин

Суб'єктами або учасниками аграрних правовідносин є юридичні особи, підприємства й організації, фізичні особи, громадяни-підприємці і громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, тобто виробники сільськогосподарської продукції, які володіють відповідною правоздатністю і є суб'єктами аграрних правовідносин. Це — сільськогосподарські підприємства всіх видів і їх об'єднання, господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи, державні підприємства, селянські (фермерські) господарства та їх об'єднання, приватні (приватно-орендні) підприємства, підприємства переробки сільськогосподарської продукції, інші суб'єкти господарювання, засновані на приватній власності, а також фізичні особи — підприємці, просто фізичні особи, які на правах членства чи засновництва вступають, як правило, у внутрішні правовідносини як між собою, так і з юридичними особами

До суб’єктів відносять і органи державної влади, а саму КМУ, Мін. Агро політики і продовольства, органи – засновники державних – с/г підприємств.

Зміст аграрних правовідносин

Зміст аграрних правовідносин - це конкретні суб’єктивні права та юридичні обов’язки кожного з учасників виробничої та обслуговуючої сільськогосподарської діяльності, особливостями яких є: існування й функціонування цих відносин на засадах приватної, колективної та державної форми власності на землю та інше нерухоме майно, зокрема на засоби виробництва, розвиток різноманітних легальних приватних форм аграрного підприємництва поряд з державними юридичними особами, збільшення питомої ваги майнових аспектів у системі аграрних відносин, та відновлення значущості економічних функцій аграрного підприємництва.

Наприклад, ФГ та його члени мають право: (ст.. 14)

продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку;

самостійно господарювати на землі;власності на посіви і насадження с/г культур, на вироблену продукцію;на відшкодування збитків;споруджувати житлові будинки, господарські споруди;реалізувати вироблену с/г продукцію;

Обов’язки ФГ та його членів: (ст..15)

забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;сплачувати податки та збори;не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів;

не допускати зниження родючості грунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

надавати відповідним органам дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів;

дотримуватись санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції;

дотримуватись правил добросусідства та встановлених обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;

зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

- інші обов’язки.