1.Предмет іеед. Її місце в системі наук

Предмет ІЕЕД. Предметом є виникнення, розвиток, зміна економічних відносин між людьми у взаємодії із виробничими силами суспільства, а також правовими, політичними, релігіозно-культурними та ін. чинниками характерними окремим національним економікам у різні історичні періоди.

ІЕЕД знаходиться у тісному взаємозв’язку із економічними науками, соціологією, політологією, історією, математичними науками тощо.

2.Теоретико-методологічні засади курсу історії економіки та економічної думки: його мета, завдання і функції

Метою курсу є: поглиблення вивчення та творче осмислення змісту, передумов, та закономірностей еволюції світової економічної науки як цілісної системи економічних поглядів та ідей. Завдання: 1) формування цілісного уявлення про еволюцію економічної науки; 2) виявлення взаємозалежності, спадкоємності, розбіжності економічних учень та історичних подій, поглиблення знань з економ.теорії, систематизація та аналіз економічних уявлень та ідей; аналіз та розгорнута характеристика сучасних тенденцій історичного розвитку та новітніх концепцій, що їх характеризують. Методи: 1) історико-генетичний; 2) системно-структурний; 3) проблемно-логічний; 4) порівняльно-історичний(компаративний);

Функції: пізнавальна, підготовча, світоглядна, методологічна(фундаментальність історії, основи дослідження науки, методологія – основи вивчення, дослідження); прогностична(аналізувати події у минулому і робити проекцію на майбутнє).

3.Економічні причини підйому країн Стародавнього Сходу

Рабовласництво домінує.

Характеристика рабовласницького устрою: 1) Приватна форма власності на засоби виробництва і раба; 2) Соціальна структура – поділ на рабів та рабовласників.

Причина появи рабовласництва: рівень розвитку техніки і технології первісного суспільства перевищив мінімум необхідний для виживання кожного члена общини. Стало можливим виробництво додаткового продукту. Економічно вигідним стає збереження життя військово-полоненого.

Види рабства: 1) патріархальне – раби задовольняють потреби тільки своїх господарів, продукти їх праці не реалізуються на ринку, низький рівень експлуатації рабів, їх стан мало відрізняється від вільної людини.

2) античне – повне безправ’я раба, жорстка експлуатація, що обумовлено орієнтацією господарства на зовнішній ринок збуту. Поширений у Ст. Греції і Риму.

До країн ст. сходу відносяться: ст. Єгипет, державні утворення межиріччя(месопотамія), Шумер, Вавилон, Ур, Ст. Індія, ст. Китай.

Античний світ: Ст. Греція і Рим.

Країни стародавнього сходу.

Умови розвитку людської цивілізації на Ст. сх.: теплий клімат, річкові долини, зона пустині. Потреба збереження водних ресурсів спонукала до мобілізації величезних людських ресурсів на будівництво осушувально-зрошувальних каналів.

Інститут влади-власності – тимчасове закріплення за чиновником права на прийняття того чи іншого рішення, тобто диригування його певних повноважень. Таким чином життєздатність підтримувалась: державність фараону, общинність.

Основні джерела рабства: війни, піратство, заборгованість селян із общини.

4.Економічний розвиток Стародавньої Греції

Причини раннього розвитку стародавньої Греції: 1) сприятливий клімат; 2) богаті поклади корисних копалин; 3) вигідне географічне положення(перетин важливих торгівельних шляхів); 4) культурна спадщина країн стародавнього сходу; 5) республіканська форма правління(демократична, забезпечує захист і свободу кожного громадянина данної держави – люди прагнули до збагачення своєї країни).

1. Розвиток ремесла:

   1. Виплавляння міді, заліза, бронзи, виробляли зброю, ювелірні вироби.

   2. Гончарство, кераміка

   3. Кораблебудування

   4. Розвиток ткацтва і пошиву одягу

   5. Будівництво

2. Повільний розвиток сільського господарства.

   1. Гостра нестача землі, і субтропіки, і континентальний клімат.

   2. Двопілля – поле ділилося на 2 частини, одну частину засіювади, інша відпочивала.

   3. Вирощували злакову, сади, виногради, оливки, парфумерія, вино.

   4. Городництво, бджільництво, тваринництво.

   5. Пізніше трипілля, природні добрива.

3. З 8 по 6 ст. до н.е. в результаті перенаселення Греції утворюються міста-колонії на узбережжі мармурового, Чорного, Егейського морів, на південному узбережжі Апенінського півострова, Сицилії, Пн. Африки.

4. Обмінні пункти – трапези. Розвиток грошових відносин, поява лихварів, які обмінювали монети різних полісів.

5. Широке використання рабської праці.

   1. Домінування античного типу рабства.

   2. Більшість рабів працювали на копальнях, каменоломнях, будівництві доріг

   3. Незначна кількість задіяна у с.г.