- •1.Предмет іеед. Її місце в системі наук
- •2.Теоретико-методологічні засади курсу історії економіки та економічної думки: його мета, завдання і функції
- •3.Економічні причини підйому країн Стародавнього Сходу
- •4.Економічний розвиток Стародавньої Греції
- •5.Економічний розвиток Стародавнього Риму
- •6.Причини занепаду рабовласницького способу виробництва
- •7.Основні риси та етапи еволюції феодального господарства
- •8.Форми феодального землеволодіння на прикладі Королівства франків
- •9.Феодальне місто, його ознаки та економічна роль у суспільстві Середньовіччя.
- •10.Розвиток цехової організації у часи феодалізму
- •11.Особливості внутрішньої та зовнішньої торгівлі епохи Середньовіччя
- •12.Основні фактори розкладу феодального господарства. Становлення мануфактурного виробництва
- •13.Передумови, хід та економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •14.Первісне нагромадження капіталу в Англії, його сутність, джерела та результати
- •15.Соціально-економічні передумови і наслідки революції у Нідерландах (1566-1609 рр.)
- •16.Промисловий переворот в Англії, його передумови та соціально-економічні наслідки
- •17.Особливості промислового перевороту у Франції
- •18. Економічний розвиток сша у хvііі - першій пол. Xiх ст.
- •19. Причини втрати Англією світової економічної першості (кін. Xiх ст.).
- •20.Економічне піднесення сша у період монополістичного капіталізму (межа xiх-хх ст.).
- •23. Економічна сутність Версальської системи. Плани ч.Дауеса і о.Юнга
- •24. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її наслідки для сша.
- •25.Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її наслідки для Німеччини
- •26. Розвиток Японії та сша після Першої світової війни
- •27. Характеристика розвитку міжнародних економічних відносин у др. Пол. Хх ст.
- •28.Глобалізація: її сутність, ознаки і наслідки
- •29.Інтеграційні процеси в економіці. Європейський союз
- •30. Постіндустріальне суспільство. Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть
- •31.Економічні наслідки Другої світової війни.
- •32. План Маршалла, його сутність та значення для відродження повоєнної Європи.
- •33. Економічне піднесення Японії та Німеччини після Другої світової війни
- •34. Особливості економічної думки країнах Стародавнього Сходу.
- •35. Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції
- •36. Економічна думка Стародавнього Риму.
- •37. Економічна думка Середньовіччя
- •38. Меркантилізм: історичні передумови виникнення і загальна характеристика.
- •39. Основні етапи розвитку та історичне значення меркантилізму
- •40. Передумови виникнення класичної політичної економії, її загальна характеристика та методологічні принципи.
- •41. Зародження класичної політичної економії в Англії
- •42. Розвиток класичної політичної економії у Франції. Школа фізіократів. Економічні таблиці ф.Кене
- •43. Теоретична система Адама Сміта
- •44.Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних економічних ідей
- •45. Економічна думка раннього та пізнього соціалізму
- •46.Теорія марксизму
- •47.Передумови виникнення та особливості маржиналізму.
- •48. Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності.
- •49. Англійській Маржиналізм (Кембріджська школа).
- •50. Американська школа маржиналізму: граничний аналіз факторів виробництва.
- •51. Лозанська школа і математичні концепції економічної рівноваги.
- •52. Формування системи національної політичної економії в Німеччині(ф. Ліст)
- •53. “Стара” історична школа у Німеччині
- •54. “Нова” історична школа
- •55. Соціально-економічні передумови виникнення кейсіанства
- •56 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •57. Неокейсіанські теорії економічного зростання
36. Економічна думка Стародавнього Риму.
У Римі був поширений античний спосіб господарювання Могутність Стародавнього Риму зв'язано зі зміц-ненням і розквітом античного способу В, за якого основними відносинами були відносини рабів і рабовласників. Центральне місце серед соц-но-ек-них проблем Стародавнього Риму займали проблеми рабства й аграрні проблеми, особливо питання раціональної організації рабовласниць-ких госп-в. Саме вони насамперед знайшли відо-браження в з-нах, аграрних проектах, спеціаль-них творах, які є важливими джерелами з історії ек-ної думки. Катон (234-149 до н.е.) Трактат “Землеробство” узагальнює досвід і містить практичні рекомендації щодо ведення натурального рабовласницького гос-ва з певною ринковою орієнтацією. Он вважав землеробство за найліпше заняття. Для підвищення дохідності дає поради щодо облаштування гос-ва, орієнтації в ньому виробництва і праці рабів. Радить мати меньше обладнання. Не надає великого значення засобам вир-ва, але вилику увагу приділяє рабам і організації їх праці (суворо поводитись, сіяти ворожнечу між рабами). Вперше визначив категорії організації праці, продуктивності праці і технологічні категорії.
Брати Гракхі (162-133 до н.е.) опрацьовували проекти аграрних реформ , які полягали:
відновлення та зміцнення землеволодіння;
повернення збіднівших дрібних виробників до господарської діяльності;
обмеження розмірів земельних ділянок, що можуть бути у розпорядженні одного господаря.
Варрон (116-27 до н.е.) У трактаті ”Про сільське гос-во” знайшло відображення зростання товарності рабовласницьких гос-в та їх перетворенні на гос-ва напівнатурального-напівтоварного типу. Показав, що розвиток рабовласницького вир-ва веде до його занепаду, який визначається широким використанням товарно-грошових відносин. Показав шляхи повернення до рабовласництва і відновлення натурального обміну.
Колумелла (1ст. н.е.) “Про сільське гос-во”-своєрідний огляд стану античного сільського гос-ва в період кризи рабовласництва. Запропонував цілу систему заходів для раціональної організації рабовласницького гос-ва. Прагнучи розробити принципи ефективної організації праці рабів, рекомендував запровадити поділ праці, спеціалізацію, використання кваліфікованої рабської праці, велике значення приділяє характеру відносин між паном і рабом. Засоби впливу на рабів: від в’язниці до жартів та розмови. Заперечував Варрону і доводив необхідність вільної праці з метою підвищення її продуктивності.
37. Економічна думка Середньовіччя
Після падіння Римської імперії (5ст-7ст) починається доба середньовіччя. Економіка цього періоду була переважно аграрною, панувало натуральне гос-во. Мислення того періоду мало теологічний характер. Економ. думка ще не відокремилась в окрему галузь. середньовічні трактати містять численні конкретні господарські поради, різноманітні практичні рекомендації, але мало теоретичних узагальнень та спроб осмислення теоретичних процесів.
Стародавній Сход відмітна риса ек. думки – вона приділяла увагу тим самим проблемам, що і в давні часи: питанням управління країною, організації сільського гос-ва як головної галузі ек-ки, ремесла і торгівлі як допоміжних. Великий вплив на розвиток ек. думки Близького Сходу сприяв іслам. Представник –Ібн Хальдана.
Західна Європа Під впливом Християнства висловлюються ідеї про рівність людей перед Богом, про працю як єдине джерело існування, прагнення багатства визнається пороком. Проблеми общини знайшли відображення в “Салічній правді”. У ньому було відбито ек. лад франків у період розкладу родових відносин і виникнення майнової нерівності. Вона свідчить про поступове виникнення індивідуально родинної власності, перетворення володіння на власність. Франки вже розмежовували поняття рухомого та нерухомого майна.
“Капітулярій про вілли” Карла Великого дає уявлення про організацію і управління вотчиною. Згідно з “Капітулярієм” вся земля вотчина була у власності її володаря, а більшість населення становили закріпачені селяни. Господарство мало натуральний характер, король приписував продавати тільки надлишки, а купувати те, що не вироблялося у вотчині, стягувати оброки натурою і створювати продуктові запаси.
Фома Аквінський(1225/26-1274) Твори ”Сума проти язичників”, ”Сума теології”. Він виступав за централізацію влади і визнавав соціальну ієрархію, оскільки поділ на стани походить від Бога. У поглядах на торгівлю та торг прибуток він виправдовував торгівлю з метою одержання продавцем торгового прибутку для забезпечення себе та своєї сім’ї засобами існування і використання його для доброчинних справ. Правомірним вважався прибуток: 1)як плата за працю (продавець поліпшує якусь річ); 2)відшкодування витрат на транспортування товарів. Про походження грошей він дотримувався думки , що вони виникли внаслідок домовленності між людьми. Їх призначення – полегшити справедливий обмін. Засуджував лихварство.
Ніколо Орема (1323-1382)”Трактат про походження, природу, юр.підставу та зміну грошей”-думка, що гроші є штучним інструментом, якій люди винайшли задля полегшення товарообміну. Золото та срібло стало грошима завдяки своїм прир властивостям.