62

Київський національний університет

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Кафедра порівняльного і європейського права

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора

з навчальної роботи

______________________

«____»____________20__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ І ПРАВОВИХ ВЧЕНЬ

для студентів

галузі знань 0302 Міжнародні відносини

спеціальності 6.030202 – міжнародне право

КИЇВ – 2013

Робоча програма дисципліни «Історія політичних і правових вчень» для студентівгалузі знань0302 міжнародні відносини, спеціальності6.030202 – міжнародне право.

«19» серпня 2013 року – с.

Розробник: д.ю.н., д.і.н., професор, Заслужений юрист України

Білас Іван Григорович

Робоча програма дисципліни «Історія політичних і правових вчень» затверджена на засіданні кафедри порівняльного і європейського права

Протокол № 1 від “30” серпня 20___ року

Завідувач кафедри _____________________________________________ В.І.Муравйов

(підпис)

«_____» ___________________ 20__ року

Схвалено науково - методичною комісією Інституту міжнародних відносин

Протокол від «10» вересня 2013 року № 1

Голова науково-методичної комісії ________________________________ О.А.Коппель

(підпис)

«_____» _________________ 20___ року

Схвалено науково-методичною комісією профільного факультету/інституту при Науково-методичній раді Університету

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії _______________________________ З.О.Луцишин

(підпис)

«_____» _________________ 20___ року

© І.Г. Білас 2013 рік

© _________ 201_ рік

© _________ 201_ рік

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Історія політичних і правових вчень»є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» знапряму підготовки– 0302 міжнародні відносини,спеціальності– 6.030202 – міжнародне право.

Дана дисципліна входить у цикл нормативних базових дисциплінзаспеціальністю «міжнародне право». Викладається у 2 семестрі першого курсу відділення «Міжнародне право» в обсязі 108 год., (3 кредитів ECTS), зокрема:лекції – 34 год., семінарські заняття – 17 год., самостійна робота – 57 год.У курсі передбачено 3 змістовні модулі та 3 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна –заліком.

Мета дисципліни - є засвоєння студентами положень про науково обґрунтовані і концептуально оформлені ідеї та погляди мислителів на державу і право, які склалися і розвинулися протягом всієї історії людської цивілізації, в основу яких покладено практичний досвід, життєву позицію, погляди філософів, учених, сучасних політичних діячів; вплив та значення політико-правових та державно-правових вчень на становлення та розвиток загальної теорії права і держави, науки міжнародного права, на сучасний процес державного будівництва в Україні і її міжнародні відносини.

Завдання - засвоєнні студентами знань про загальні закономірності та характерні прояви виникнення й розвитку держави і права; зрозуміти важливе значення держави та права в духовному надбанні людства на різних етапах його розвитку, осягнути постійну творчу роботу людської думки над пошуками кращих форм організації державно-правового буття.

Особлива увага приділяється порівняльному аспекту функціонування державно-правових інститутів у різних правових системах нашого сьогодення та їх взаємозв’язок з політико-правовою історичною спадщиною людства, як культурним науковим надбанням).

Курс складається з трьохзмістових модулів.Першийприсвячений з’ясуванню науки та навчальної дисципліни теорії історії політичних і правових вчень, її предмету, методів та функцій; вивченню державно-правових та політико-правових поглядів стародавнього періоду та їх порівняльний аналіз.

Другий – засвоєення державно-правових та політико-правових вчень середньовічного періоду та їх порівняльний аналіз.

Третій змістовий модуль дає інформацію для вивчення основних державно-правових та політико-правових поглядів нового і новітнього періоду, їх порівняльний аналіз.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати та вміти:

• засвоєння об’єктивних тенденції розвитку суспільства та закономірностей формування державно-правових вчень; забезпечення у суспільстві порядку, коли дієвою силою забезпечення стабільності є суспільна влада а держава виконує основну онтологічну функцію – узгодження суспільних інтересів і захист індивіда незалежно від расової, соціальної і майнової належності;

• умінні визначати основоположний гуманістичний (цивілізаційний) підхід до оцінки державно-правових поглядів на основі вчень, які містять ідеї підпорядкування держави інтересам народу, вимогу забезпечення природних і політичних прав людини, захисту індивіда і суспільства від безчинств і беззаконня, підпорядкування державної влади законові;

• здібностіна основі вивчення та аналізу закономірностей розвитку державно-правової думки, способів осмислення держави і права, їх соціальної мети і завдання юрист-міжнародник повинен вміти передбачати перспективи розвитку держави і права як соціальних інститутів та визначати напрямок їх еволюції;

• здатностінабути глибоких юридичних знань, формувати власний юридичний світогляд, що ґрунтується на знанні різних підходів і концепцій у вивченні права і держави; в сучасній Україні утверджується ідеологічний плюралізм, долається одномірність мислення і підходів до вирішення нагальних проблем нашого суспільства; зростає значення політико-правових вчень як школи альтернативного мислення та вирішення загальносуспільних та міжнародних проблем;

• здатності формувати високу правову культуру та професійну правосвідомість юристів-міжнародників, які неможливі без засвоєння важливих складових частин всесвітньої духовної культури людства, багатства ідей правової і політичної класики;

• здібності використовувати надані можливості для реалізації та захисту конституційних прав і свобод особи.

Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародного права: навчальна дисципліна «Історія політичних і правових вчень» є нормативною юридичною наукою та складовою комплексної підготовки бакалаврів спеціальності «Міжнародне право».

Вона являється необхідною передумовою подальшого успішного опанування галузевих, спеціальних і прикладних юридичних дисциплін, формує абстрактне юридичне мислення майбутнього фахівця-міжнародника.

В рамках курсу «Історія політичних і правових вчень» формуються основоположні теоретичні та практичні знання про науково обґрунтовані і концептуально оформлені ідеї та погляди мислителів на державу і право, які склалися і розвинулися протягом всієї історії людської цивілізації. Курс дає основні теоретичні знання загально історичних закономірностей становлення і розвитку політико-правових вчень про державу і право, законодавство, виявляє вплив на формування цих знань світоглядних традицій конкретної історичної доби; оцінює внесок кожного мислителя в скарбницю загальнолюдської правової культури і правової свідомості; ретельно аналізуючи теоретично обґрунтовані та концептуально виважені погляди і знання про державу і право, що своєю пізнавальною глибиною і цінністю перевершують відображення державно-правової дійсності на рівні буденної свідомості, вона допомагає в оволодінні природою і змістом фундаментальних категорій юридичної науки та міжнародного права, зокрема: «держава», «право», «закон», «влада», сприяючи всебічному вивченню зовнішніх ознак державно-правових явищ та пізнання їх внутрішньої сутності.

Зв'язок з іншими дисциплінами. Навчальна дисципліна «Історія політичних і правових вчень» базується та тісно взаємодіє із циклом дисциплін теоретичної, професійної та практичної підготовки, зокрема «Теорія держави і права», «Міжнародне право», «Порівняльне конституційне право», «Загальна історія держави і права», «Історія політичних і правових вчень», «Порівняльне цивільне право», «Порівняльне адміністративне право», «Порівняльний кримінальний процес», «Порівняльний адміністративний процес», «Міжнародне кримінальне право» тощо.

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтиговою системою. Курс складається з трьох змістових модулів.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 6, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 7 – 12, у змістовий модуль 3 (ЗМ3) – теми 13 – 17. Обов’язковим для допуску до іспиту є виконання усіх трьох контрольно-модульних робіт.

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ 1		ЗМ 2		ЗМ 3		ЗМ 4
	Min. – 16 балів	Max. – 45балів	Min. – 20 балів	Max. – 55балів	Min. – 7 балів	Max. – 20 балів	Min. – 12 балів	Max. – 30 балів
Усна відповідь	1х4=4	3х4=12	1х4=4	3х4=12	1х4=4	3х4=12	1х5=5	3х5=9
Доповнення	1х4=4	2х4=8	1х4=4	2х4=8	1х4=4	2х4=8	1х5=5	2х5=10
Реферат	1х1=1	3х1=3	1х1=1	3х1=3	1х1=1	3х1=3	1х1=1	3х1=3
Бліц. опитування	1х4=4	3х4=12	1х4=4	3х4=12	1х4=4	3х4=12	1х5=5	3х5=15
Модульна контрольна робота 1	3х1=3	10х1=10
Модульна контрольна робота 2			3х1=3	10х1=10
Модульна контрольна робота 3					3х1=3	10х1=10
Модульна контрольна робота 4							3х1=3	10х1=10
Підсумкова залікова робота підвищеної складності	1х24=24
Підсумковий екзаменаційний тест	1х40=40
Коефіцієнт, що застосовується при оцінці модуля	1,00		1,22		0,44		0,64

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною шкалою. Для студентів, які набрали сумарно у першому семестрі критично-розрахунковий мінімум – 36 або менше балів, обов’язково складають залік, що полягає у написанні підсумкової залікової роботи підвищеної складності, що оцінюється до 24 балів.

Для студентів, що набрали у другому семестрі 19 або менше балів, повинні написати додаткову роботу, що оцінюється до 20 балів. Після цього вони допускаються до складання іспиту. Рекомендований мінімум для допуску до іспиту – 22 бали.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку за залік отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2	Бали за залік	Підсумкова оцінка
Мінімум	16	20	24	60
Максимум	45	55	-	100

При простому розрахунку за іспит отримаємо:

	Змістовий модуль3	Змістовий модуль4	Бали за іспит	Підсумкова оцінка
Мінімум	7	12	39	60
Максимум	20	30	40	100

При цьому, кількість балів:

• 1-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

• 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

• 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

• 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

• 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

• 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності (за умови іспиту)

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	5	відмінно
85 – 89	4	добре
75 – 84
65 – 74	3	задовільно
60 – 64
1 – 59	2	не задовільно

Шкала відповідності (за умови заліку)

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
1 – 59	не зараховано