- •1.Предмет іеед. Її місце в системі наук
- •2.Теоретико-методологічні засади курсу історії економіки та економічної думки: його мета, завдання і функції
- •3.Економічні причини підйому країн Стародавнього Сходу
- •4.Економічний розвиток Стародавньої Греції
- •5.Економічний розвиток Стародавнього Риму
- •6.Причини занепаду рабовласницького способу виробництва
- •7.Основні риси та етапи еволюції феодального господарства
- •8.Форми феодального землеволодіння на прикладі Королівства франків
- •9.Феодальне місто, його ознаки та економічна роль у суспільстві Середньовіччя.
- •10.Розвиток цехової організації у часи феодалізму
- •11.Особливості внутрішньої та зовнішньої торгівлі епохи Середньовіччя
- •12.Основні фактори розкладу феодального господарства. Становлення мануфактурного виробництва
- •13.Передумови, хід та економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •14.Первісне нагромадження капіталу в Англії, його сутність, джерела та результати
- •15.Соціально-економічні передумови і наслідки революції у Нідерландах (1566-1609 рр.)
- •16.Промисловий переворот в Англії, його передумови та соціально-економічні наслідки
- •17.Особливості промислового перевороту у Франції
- •18. Економічний розвиток сша у хvііі - першій пол. Xiх ст.
- •19. Причини втрати Англією світової економічної першості (кін. Xiх ст.).
- •20.Економічне піднесення сша у період монополістичного капіталізму (межа xiх-хх ст.).
1.Предмет іеед. Її місце в системі наук
Предмет ІЕЕД. Предметом є виникнення, розвиток, зміна економічних відносин між людьми у взаємодії із виробничими силами суспільства, а також правовими, політичними, релігіозно-культурними та ін. чинниками характерними окремим національним економікам у різні історичні періоди.
ІЕЕД знаходиться у тісному взаємозв’язку із економічними науками, соціологією, політологією, історією, математичними науками тощо.
2.Теоретико-методологічні засади курсу історії економіки та економічної думки: його мета, завдання і функції
Метою курсу є: поглиблення вивчення та творче осмислення змісту, передумов, та закономірностей еволюції світової економічної науки як цілісної системи економічних поглядів та ідей. Завдання: 1) формування цілісного уявлення про еволюцію економічної науки; 2) виявлення взаємозалежності, спадкоємності, розбіжності економічних учень та історичних подій, поглиблення знань з економ.теорії, систематизація та аналіз економічних уявлень та ідей; аналіз та розгорнута характеристика сучасних тенденцій історичного розвитку та новітніх концепцій, що їх характеризують. Методи: 1) історико-генетичний; 2) системно-структурний; 3) проблемно-логічний; 4) порівняльно-історичний(компаративний);
Функції: пізнавальна, підготовча, світоглядна, методологічна(фундаментальність історії, основи дослідження науки, методологія – основи вивчення, дослідження); прогностична(аналізувати події у минулому і робити проекцію на майбутнє).
3.Економічні причини підйому країн Стародавнього Сходу
Рабовласництво домінує.
Характеристика рабовласницького устрою: 1) Приватна форма власності на засоби виробництва і раба; 2) Соціальна структура – поділ на рабів та рабовласників.
Причина появи рабовласництва: рівень розвитку техніки і технології первісного суспільства перевищив мінімум необхідний для виживання кожного члена общини. Стало можливим виробництво додаткового продукту. Економічно вигідним стає збереження життя військово-полоненого.
Види рабства: 1) патріархальне – раби задовольняють потреби тільки своїх господарів, продукти їх праці не реалізуються на ринку, низький рівень експлуатації рабів, їх стан мало відрізняється від вільної людини.
2) античне – повне безправ’я раба, жорстка експлуатація, що обумовлено орієнтацією господарства на зовнішній ринок збуту. Поширений у Ст. Греції і Риму.
До країн ст. сходу відносяться: ст. Єгипет, державні утворення межиріччя(месопотамія), Шумер, Вавилон, Ур, Ст. Індія, ст. Китай.
Античний світ: Ст. Греція і Рим.
Країни стародавнього сходу.
Умови розвитку людської цивілізації на Ст. сх.: теплий клімат, річкові долини, зона пустині. Потреба збереження водних ресурсів спонукала до мобілізації величезних людських ресурсів на будівництво осушувально-зрошувальних каналів.
Інститут влади-власності – тимчасове закріплення за чиновником права на прийняття того чи іншого рішення, тобто диригування його певних повноважень. Таким чином життєздатність підтримувалась: державність фараону, общинність.
Основні джерела рабства: війни, піратство, заборгованість селян із общини.
4.Економічний розвиток Стародавньої Греції
Причини раннього розвитку стародавньої Греції: 1) сприятливий клімат; 2) богаті поклади корисних копалин; 3) вигідне географічне положення(перетин важливих торгівельних шляхів); 4) культурна спадщина країн стародавнього сходу; 5) республіканська форма правління(демократична, забезпечує захист і свободу кожного громадянина данної держави – люди прагнули до збагачення своєї країни).
Розвиток ремесла:
Виплавляння міді, заліза, бронзи, виробляли зброю, ювелірні вироби.
Гончарство, кераміка
Кораблебудування
Розвиток ткацтва і пошиву одягу
Будівництво
Повільний розвиток сільського господарства.
Гостра нестача землі, і субтропіки, і континентальний клімат.
Двопілля – поле ділилося на 2 частини, одну частину засіювади, інша відпочивала.
Вирощували злакову, сади, виногради, оливки, парфумерія, вино.
Городництво, бджільництво, тваринництво.
Пізніше трипілля, природні добрива.
З 8 по 6 ст. до н.е. в результаті перенаселення Греції утворюються міста-колонії на узбережжі мармурового, Чорного, Егейського морів, на південному узбережжі Апенінського півострова, Сицилії, Пн. Африки.
Обмінні пункти – трапези. Розвиток грошових відносин, поява лихварів, які обмінювали монети різних полісів.
Широке використання рабської праці.
Домінування античного типу рабства.
Більшість рабів працювали на копальнях, каменоломнях, будівництві доріг
Незначна кількість задіяна у с.г.