- •Критерії демократії, економічна демократія та функції держави у забезпеченні розвитку демократії не.
- •Економічний порядок як система узгоджених інтересів.
- •Економічний інтерес приватного власника.
- •Економічний інтерес найманого робітника.
- •Економічний інтерес суб’єкта неприватної власності.
- •3.Економічна свобода суб’єктів господарювання.
- •4.Етапи становлення економічної свободи.
- •5. Характеристика господарського комплексу України
- •6. Поняття структурних зрушень економічної системи та домінуючі зрушення структури глобальної економіки
- •7. Поняття структурних зрушень економічної системи та вплив позитивних і негативних факторів.
- •8.Структурна політика і структурна перебудова економіки України
- •11.Інтернаціоналізація та мпп.
- •12.Форми інтеграції у світове господарство.
- •13.Економічна інтеграція України у світове господарство.
- •14. Економічне зростання національної економіки, противники економічного зростання
- •15. Економічне зростання національної економіки, прихильники економічного зростання
- •16. Типи економічного зростання.
- •17. Фактори ек. Зростання, х-ка факторів пропозиції.
- •18. Фактори ек. Зростання, х-ка факторів попиту, розподілу, інституційних та соціальних факторів.
- •19.Суть і завдання державного економічного програмування.
- •20.Види програм.
- •22. Сутність ек. Безпеки національної економіки.
- •23. Складової ек. Безпеки: макроекономічна, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна та продовольча безпеки.
- •24. Поняття «ек. Безпека», складові ек. Безпеки країни і х-ка фін. Безпеки
- •25. Вн. І зовн. Загрози економічній безпеці України
13.Економічна інтеграція України у світове господарство.
Галузями інвестування починаючи з 2007р стали сфера торгівлі і громадського харчування, промисловість, будівництво, комерційна інфраструктура, наука і наукове обслуговування, транспорт, зв'язок.
Найбільшу цікавість для іноземних портфельних інвестицій становлять такі галузі НЕ України як: підприємства паливно - енергетичного комплексу, глиноземні заводи, підприємства зв’язку і комунікацій, порти та пароплавство, підприємства з виробництва цементу, мінеральних добрив, великі гірничо - видобувні підприємства, підприємства харчової промисловості.
Україна має історичні відносини майже з усіма країнами світу, визначений євроінтеграційний пріоритет, поряд з розвитком взаємовигідної співпраці з країнами традиційними партнерами (СНД, ЄЕП, Організація Чорноморського економічного співтовариства, Центральноєвропейська ініціатива та ін.)
На глобальному рівні вона має відносини майже з усіма світовими регулятивними інститутами, такими як СОТ, МВФ, СБ, МОП, ЄБРР,ОБСЄ).
Стратегічними торговими партнерами є Росія, ФРН, Туреччина, Італія, Китай, США та Польща.
Об’єктивними причинами, які перешкоджають входженню України до світового господарства як рівноправного партнера є:
низька конкурентоспроможність її продукції на світовому ринку;
переважання в експорті паливно – сировинної групи;
низька частка в експорті машин, обладнання та об’єктів інтелектуальної власності;
Незначна частка в експорті товарів, які виробляються відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію і кооперування;
Значна питома вага бартерних операцій;
Відсутність стабільного законодавства та науково обґрунтованої політики ЗЕД.
14. Економічне зростання національної економіки, противники економічного зростання
Ек. зростання НЕ-це такий її розвиток, що призводить збільшення реального націонал. доходу за певний період. Можна виділити 2 підходи до оцінки категорії ек. зростання:
І-ший базується на абсолютних оцінках динаміки розвитку країни вцілому і пов'язує ек. зростання із збільшенням реального ВВП за певний період часу.
ІІ-гий базується на питомих оцінках динаміки розвитку країни з урахуванням кількості її населення і виражає його через зростання обсягу ВВП на душу населення за певний період часу.
Якщо за певний період ВВП відтворюється в тих самих обсягах, що і в попередньому це свідчить про нульове ек. зростання. Якщо в розрахунковому періоді обсяг ВВП скорочується, то відбулося від'ємне зростання, а якщо ВВП зріс, то має місце ек. зростання.
Функціонування продуктивних сил має на меті виробництво ВВП в такому обсязі і такої структури, яке задовольнило би потреби суспільства. Збільшення кількості праці і капіталу забезпечує зростання обсягу виробництва націонал. продукту. Однак воно потребує відповідних капіталовкладень, що є дефіцитом в Україні, а запозичення капіталу призводить до зростання заборгованості.
До основних показників ек. зростання належать: 1) індекс ек. зростання ВВП- розрах. як відношення ВВП звітного періоду до цього ж показника базового періоду і показує в скільки разів він змінився; 2) темп ек. зростання ВВП‒ визначається як відношення абсолютного приросту ВВП до його початкового значення і показує %-ну зміну ВВП; 3) темп приросту ВВП на душу населення‒ відношення абсолютного приросту ВВП у розрахунку на душу населення до початкового значення цього показники.
Існують 2 протилежні підходи щодо перспектив ек. зростання: противники і прихильники ек. зростання.
Противники ек. зростання вваж., що у зв'язку з обмеженістю ресурсів та інтенсивним їх використанням людство може вичерпати життєво важливі для процесу виробництва природні ресурси. Інтенсивний обробіток землі може перетворити її у пустелю. Скорочення запасів світ. океану, вирубування лісів, збільшення відходів, забруднення довкілля, зменшення озонового шару, збільшення кількості техногенних і природних катастроф та інші негативні явища змінюють клімат планети. Крім того існує побоювання серед людей відносно того, що нагромаджені ними профес. навички і досвід можуть виявитися застарілими і вони не зможуть підвищити свою професійну майстерність відповідно до вимог НТП.