- •Критерії демократії, економічна демократія та функції держави у забезпеченні розвитку демократії не.
- •Економічний порядок як система узгоджених інтересів.
- •Економічний інтерес приватного власника.
- •Економічний інтерес найманого робітника.
- •Економічний інтерес суб’єкта неприватної власності.
- •3.Економічна свобода суб’єктів господарювання.
- •4.Етапи становлення економічної свободи.
- •5. Характеристика господарського комплексу України
- •6. Поняття структурних зрушень економічної системи та домінуючі зрушення структури глобальної економіки
- •7. Поняття структурних зрушень економічної системи та вплив позитивних і негативних факторів.
- •8.Структурна політика і структурна перебудова економіки України
- •11.Інтернаціоналізація та мпп.
- •12.Форми інтеграції у світове господарство.
- •13.Економічна інтеграція України у світове господарство.
- •14. Економічне зростання національної економіки, противники економічного зростання
- •15. Економічне зростання національної економіки, прихильники економічного зростання
- •16. Типи економічного зростання.
- •17. Фактори ек. Зростання, х-ка факторів пропозиції.
- •18. Фактори ек. Зростання, х-ка факторів попиту, розподілу, інституційних та соціальних факторів.
- •19.Суть і завдання державного економічного програмування.
- •20.Види програм.
- •22. Сутність ек. Безпеки національної економіки.
- •23. Складової ек. Безпеки: макроекономічна, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна та продовольча безпеки.
- •24. Поняття «ек. Безпека», складові ек. Безпеки країни і х-ка фін. Безпеки
- •25. Вн. І зовн. Загрози економічній безпеці України
6. Поняття структурних зрушень економічної системи та домінуючі зрушення структури глобальної економіки
Структурні зрушення-це сукупність кількісних і якісних змін, що відбуваються у мезо- і макропропорціях ек. системи та обумовлюють її перехід в інший якісний стан.
Серед домінуючих зрушень структури глобальної економіки є: 1)глобальні тенденції розвитку тісно пов'язані із структурною динамікою країн розвинутого центру, на які припадає близько 68% валового глобал. продукту; 2)прискорені темпи розвитку нових прогресивних наукоємних та високотехнологічних галузей промисловості у порівнянні з традиційними;3)наближення темпів зростання І(засобів виробн.) та ІІ(предмети споживання) підрозділів суспільного виробництва. Частка окремих галузей споживчого сектора ек-ки, насамперед легкої промисл., поступово зменшується внаслідок переміщення переважної кількості виробництв у країни, що розвиваються і виграють цінову конкуренцію за рах. дешевих труд. ресурсів;4)інтенсивне формування нової структурної ланки, яку утворюють види діяльності з продуктом нематеріального х-ру, що пронизують всі стадії процесу виробництва; 5)різке скорочення питомої ваги первинної сфери, досить повільне вторинної і динамічне розширення третинної сфери. При цьому зменшення частки екологічно небезпечних видобувної і обробної промисловості в загал. обсягу промисл. продукції, супроводжується суттєвим підвищенням якісних параметрів, їх технолог. озброєння. Паралельно у виробничих процесах спостерігається поступове заміщення частки використаних природних не відтворювальних ресурсів, штучними і відтворювальними;6)зростання частки соціально-сервісної індустрії, що поглинає у розвинених країнах до 70% найманих робітників і самозайнятого ек. активного населення.
7. Поняття структурних зрушень економічної системи та вплив позитивних і негативних факторів.
Структурні зрушення-це сукупність кількісних і якісних змін, що відбуваються у мезо- і макропропорціях ек. системи та обумовлюють її перехід в інший якісний стан.
Структурні зрушення в Укр. зазнали впливу як позитивних, так і негативних факторів. Серед позитивних найбільш вагомими були: 1) розширення сфери дії ринк. відносин; 2) становлення конкурентного середовища; 3) зменшення рівня монополізації економіки; 4) зміцнення недерж. сектору. До негативних належ.: 1) катастрофічне скорочення інвестицій в економіку; 2) усунення держави від ролі провідного суб’єкта регулювання структурних зрушень; 3) надмірна відкритість економіки і наявність державного боргу, обслуговування якого потребує зростання експорту; 4) порівняно низький рівень життя населення, що ускладнює виявлення реальної структури потреб і уподобань споживачів; 5) значний тиск олігархічних структур, яким вигідна «консервація» наявної структури економіки і не потрібний перерозподіл сфери впливу; 6) скорочення частки легкої промисловості, тобто галузі, що безпосередньо зорієнтована на задоволення споживчих потреб населення і зростання частки найбільшенергоємних та екологічно шкідливих паливно-енергетичного і металург. комплексів.