Передатний механізм м.П.

Це канали через які зміни в пропозиції грошей впливають на ринковий сектор економіки.

В Кейнсіанській моделі механізм діє через прийняття підприємницьких рішень, щодо інвестиційних витрат, а основною ланкою є вплив процентних ставок га планові інвестиції.

Сучасне розуміння механізму грошової трансмісії містить широкий діапазон каналів впливу монетарної політики на економ. систему. Найважливішими з них є:

- ефект процентної ставки: М↑=>і↓=>І↑=>У↑(AD+AS)

- валютний курс: М↑=>і↓=>Е↓=> ↑=>Y↑

- багатство: М↑=>і↓=> ↑=>W↑=>C↑=>Y↑

Бюджетно-податкова політика (фіскальна)

Бюджетно-податкова політика ─ це заходи уряду спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво не інфляційного ВВП шляхом зміни держ. видатків, системи оподаткування та підходів до формування бюджету в цілому.

Держ. видатки являють собою витрати пов’язані з діяльністю держави.

PE – сукупні держ. видатки.

- поточні видатки.

- капітальні видатки.

Держава фінансує свої видатки насамперед за рахунок податкових надходжень.

Податки – це частина доходу, що сплачується фірмами та домогосподарствами в розмірі встановленому законом.

Рівень оподаткування ─ в економіці вимірюється відношенням загальної суми фіскальних вилучень, до суми доходів фірм і господарств.

Чисті податкові надходження ─ різниця між величиною загальних податкових надходжень до держ. бюджету і суми трансфертів бюджету приватному сектору.

Залежність доходу держави від рівня оподаткування відображає крива Лафера.

Від 0 до max. – зростання податкових надходжень до держ. бюджету.

Від max. до 100 – скорочення податкових надходжень.

Види фіскальної політики

Фіскальна політика, що охоплює збільшення держ. видатків та скорочення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці в період циклічного спладу називається стимулювальною бюджетно-податковою політикою.

Стабілізація економіки в умовах інфляційного надлишкового сукупного попиту, який виникає внаслідок циклічного підйому забезпечується за допомогою обмежувальної фіскальної політики, а саме: скорочення держ. видатків, та збільшення податків.

Дискриційна фіскальна політика ─ система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі держ. витрат, податків і сальдо держ. бюджету. Використовується державою для активної протидії циклічним коливанням.

При не дискриційній (автоматичній) політиці бюджетний дефіцит, та бюджетний надлишок виникають автоматично, внаслідок дій автоматичних стабілізаторів економіки.

Автоматичний стабілізатор ─ це механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання без проведення спеціальної економ. політики. (прогресивно-податкова система і трансфертні платежі, насамперед система страхування по безробіттю.

Бюджетний дефіцит та управління держ. Боргом

Для оцінки впливу фіскальної політики на бюджет обчислюють циклічно скорегований дефіцит бюджету та циклічний дефіцит.

Для визначення цих дефіцитів спочатку обраховують бюджет за повної зайнятості – він показує, якими були б податкові надходження, а від так і сальдо держ. бюджету, якби національна економіка продукувала природний обсяг продукції, а деож. видатки були поточними.

Фактичний дефіцит бюджету це різниця між держ. надходженням та видатками. Він складається під впливом фіскальної політики і циклічних коливань.

Структурний дефіцит визначають як різницю між надходженнями від повної зайнятості за наявних податкових ставок і фактичними видатками.

Циклічний дефіцит ─ це різниця між фактичним і структурним дефіцитами.

Перевищення фактичного над структурним становить циклічний дефіцит, а навпаки ─ циклічний надлишок.