31. Проаналізуйте місце соціальної системи серед інших систем дії за працею Т.Парсонса “Система координат дії та загальна теорія систем дії: культура, особистість та місце соціальних систем”.Т. Парсонс вважав одним із центральних завдань соціології аналіз суспільства як системи функціонально взаємопов'язаних змінних. Ставиться завдання представити властивості соціальних структур якстандартні форми соціальної дії й взаємодії. Найбільш відома спроба такого роду синтезу - три рівні аналізу соціальної дії: соціальна система, культура й особистість. Всі елементи дії стають соціальними через процес взаємодії. Дія - цілеспрямоване, нормативно регульоване й мотивоване поводження в ситуаціях, що складається з навколишнього світу (об'єкти) і ситуації (діячі й об'єкти). Соціальна система - система дій з одним або більшим числом діячів (індивідами або колективами), причому для кожного діяча ситуація визначається існуванням інших діячів і відбуваються взаємозалежні дії, які "концентруються" залежно від того, наскільки великеа згода щодо загальних цілей, цінностей, нормативних очікувань. Система культури - організація цінностей, норм і символів, які визначають дії діячів; зразки культури складаються із взаємозалежних елементів, які творять системи цінностей, системи вірувань і системи символів.Система особистості - система, що складається із сукупності дій індивідуального діяча, причому дії індивіда визначаються структурою його потреб і організацією цілей і цінностейЗгідно з Парсонсом, у системі будь-якої соціальної взаємодії аналітично розрізняються принаймні чотири аспекти:1) безліч взаємодіючих одиниць;2) безліч правил або інших "культурних кодів", які організують орієнтації одиниць і сама взаємодія;3) система або процес взаємодії як такої;4) середовище, у якій ця система діє й з якої відбувається регулярний взаємообмін.

32. Покажіть у який спосіб можливий аналіз соціальних змін у межах теорії соціальних систем за роботою т.Парсонса “Функціональна теорія змін”.

Т. Парсонса розробляє теорію соціальних змін з позицій системно(структурно)-функціонального аналізу. Роздуми Т. Парсонса про соціальну зміну охоплюють чотири групи проблем: соціальної рівноваги, структурної зміни, структурної диференціації і соціальної еволюції.Зміни рівноваги,- тобто зміни в рамках збереження даної соціальної системи і її основних структур. Зміни структури,- тобто зміни, коли якісно перетворюються найважливіші структури суспільства, а тим самим і воно саме. При цьому Т. Парсонс виділяє особливі "еволюційні універсали" як такі соціальні структури, поява яких указує на якісні зміни суспільства як соціальної системи.Структурна зміна суспільства, розглядається Т. Парсонсом, не як нормальний, природний стан соціальної системи, а як відхилення від нього, як порушення рівноваги. Диференціація означає виникнення й утвердження нових функцій і відповідних їм нових ролей та груп. У роботі "Функціональна теорія зміни" Парсонс зауважує, що на практиці жодна соціальна система не перебуває в стані ідеального рівноваги. Хоча певна ступінь рівноваги необхідна для забезпечення життєздатності системи. Тому процес соціальної зміни він представляє, як "рухлива рівновага". Парсонс розглядає соціальну еволюцію як рух від простих до більш складних форм суспільства.

33.Покажіть сутність суспільного ідеалу за працею п.Новгородцева “Про суспільний ідеал”.

Новгородцев розрізняв поняття абсолютного і відносного ідеалов.Абсолютний ідеал створюється кожною людиною самостійно і виступає в якості вимоги моральної поведінки індивіда, нескінченного вдосконалення особистості. В основі цього ідеалу лежить особистість, як абсолютна мета суспільного прогресу. Необхідно визначити, писав Новгородцев, який повинен бути абсолютний ідеал стосовно області соціальних явиш.Относітельний ідеал залежить не тільки від конкретної особи, а й від інших суб'єктів суспільного життя (групи, класу, рухи, партії тощо) і орієнтований завжди на створення будь-якого громадського порядку, що відображає в той же час сутність окремої людини (особиста безпека, свобода, рівність, власність, солідарність). Проблема співвідношення абсолютного і відносного елементів в громадському ідеалі, по суті, є проблема зв'язку "індивідуального - колективного" ​​("особистісного - громадського"). Згідно концепції Новгородцева, суспільний ідеал носить духовний характер, вчений приділяє основну увагу проблемі співвідношення права і моралі. Суспільний ідеал, за Новгородцева, представляється як "принцип загального об'єднання на засадах рівності і свободи"

34. Покажіть роль мас та людини у суспільному житті за працею к.Ясперса “Духовна ситуація часу”.

По-перше, бутя людини знаходиться як існування в економічних, соціальних, політичних ситуаціях, від реальності яких залежить все останнє, хоча не лише вони роблять її дійсною. По-друге, існування людини як свідомість знаходиться в сфері пізнаваного. Наявне тепер знання, історично здобуте, в своєму змісті і в характері того, як відбувається пізнання і як знання методично розленовується і розширюється, є ситуацією, по можливості ясною для людини. По-третє, те, чим вона(людина) сама стане, ситуаційно обумовлено людьми, з якими вона зустрінеться, і можливостями віри, які до неї звернені.В своєму соціологічному існуванні індивід займає своє місце і тому не може бути присутнім повсюдно в однаковій мірі.Людина-істота, яка не тільуи є, але є і знає, що вонає впевнена в своїх силах,вона досліджує оточуючий світ і змінює його за визначеним планом.Вона вирвалась з природного процесу, вона-істота,яка не може бути повністю пізнана як бутя, а ще вільно вирішує, що вона є Людина –це дух, ситуація справжньої людини-її духовна ситуація. Панування маси за Ясперса - це явище сучасного часу.Маса як натовп не пов'язаних один з одним людей, які в своєму поєднанні складають деяку єдність, як минуще явище існувала завжди. Маса як публіка - типовий продукт певного історичного етапу; це пов'язані сприйнятими словами і думками люди, не розмежовані у своїй приналежності до різних верств суспільства. Маса як сукупність людей, розставлених всередині апарату з упорядкування існування таким чином, щоб вирішальне значення мала воля і властивості більшості, є постійно діючою силою нашого світу. Ясперс ставиться до існування в масі як до реального факту, як до оптимального способу існування великих скупчень людей.