Svoie_111_2014

ТРОХИ ОСОБИСТОГО ДОСВІДУ

у специфічне інтелектуальне середови-

Одне з особистих відкриттів, що стало

ще. Тож я, на відміну від деяких випускни-

результатом мого навчання на факультеті

ків (іноді влаштованих на хорошу робо-

соціології, полягає в тому, що та освіта, яку

ту), не вважаю роки, що провела тут, марно

я так старанно здобувала шість років по-

втраченими, а знання – непотребом; навпа-

спіль,майже не має власного професійного

ки, зовсім навпаки. Що ж стосується пра-

виміру. «Соціологія – це не професія!» – на-

цевлаштування, то тут зовсім інша історія:

магалася я донести своїм майбутнім коле-

успішна студентка, в університеті я здобу-

гам, абітурієнтам нашого факультету, коли

ла деякий символічний і соціальний ка-

мені надходили від них листи із запитан-

пітал, що й стало справжньою причиною

нями про те,чи задоволена я навчанням на

того, що, закінчивши факультет, я отрима-

факультеті та наскільки було складно знай-

ла щонайменше дві конкретні пропозиції

ти роботу за спеціальністю. Ну, що тут ска-

працевлаштування «за спеціальністю» (від

жеш, навчанням я задоволена, робота сама

викладача і старшої колеги). Але стоп, що

знайшла мене. Але річ у тім, що ці, здава-

означає працевлаштування «за спеціаль-

лося б, цілком «залежні» (у здоровому глу-

ністю»? –Та, власне, будь-що! Але точно не

зді абітурієнтів точно!) змінні – інтерес до

можливість пірнути в інтелектуальне лімбо

процесу навчання та ефективність отрима-

соціології, до якого я так звикла в універ-

ної освіти на ринку праці – насправді ма-

ситеті, і де проводити час мені насправді

ють ледве помітний зв’язок. Мені, справді,

хотілося б. Тож, виходить так, що моє за-

подобалось навчатися на нашому факульте-

довлення від навчання – це не прагматич-

ті: спілкуватися з людьми, з якими ми роз-

на відповідність моїм очікуванням вигід-

мовляли «однією мовою», читати те, що ста-

но працевлаштуватися, котрі я мала ще до

ло мене цікавити, поринаючи таким чином

вступу на факультет.Навпаки,відчуття своєї

перший випуск

доречності в даному середовищі збільшу-

но (sic!) конвертована у «практичні нави-

валося прямо пропорційно тому, як стира-

чки», щоб забезпечити конкурентну пози-

лися мої прагматичні вимоги щодо майбут-

цію на ринку праці людей зі спеціальними

нього працевлаштування. Тому критерії, які

компетенціями – професіоналів. Обираючи

я висувала, оцінюючи навчання на першо-

факультет, абітурієнт бажає знати, по-пер-

му курсі, впродовж всього перебування на

ше,чи є гарантії того,що він отримає добре

факультеті перестали бути релевантними, а

оплачувану роботу та кар’єрну перспективу

інтерес до навчання на факультеті в моє-

уже під час навчання та після його закін-

му випадку, і справді, погано зкорелював із

чення, а, по-друге, як отримана освіта доз-

перспективою цікавого працевлаштування.

волить йому максимізувати свій людський

капітал для того, щоб отримати роботу «за

ЩО ТЯГНЕ ЗА СОБОЮ ПРОФЕСІО-

спеціальністю».

НАЛІЗАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ?

Наведена модель дуже помітно кульгає

Давайте поміркуємо, що загалом мо-

на всіх рівнях. По-перше, професію «соці-

же означати те, що ставлення до соціоло-

олог» складно віднайти у найбільш важли-

гії, особливо серед тих, хто створює попит

вому для студентів рубрикаторі – переліку

на соціологічну освіту, формується згідно

вакансій сайтів з пошуку роботи. По-дру-

з уявленням, що соціологія – це професія,

ге, вакансії, що пропонуються у пошуку за

а не, скажімо, певний рівень спеціальної

ключовими словами «аналітик», «робота

освіченості щодо феноменів сучасності?

з данними», «маркетингові дослідження»,

По-перше, це – запит студентів на конкрет-

«маркетолог-аналітик» тощо вимагають від

ні дисципліни. У нас на факультеті відома

кандидата не спеціальну 6-річну освіту за

ситуація, коли більшість студентів прагне

напрямком «соціологія», а досвід роботи у

навчатися на кафедрі методів та методоло-

подібних компаніях, математичний бекгра-

Більшість студентів вже на другому курсі нарікає, мовляв, знову

“

ці до болю знайомі прізвища з історії – Конт, Дюркгайм, Парсонс,

„ краще б практичні курси додали та основи маркетингу повернули.

гії соціології, і мало хто за власним бажан-

унд, базові вміння працювати у програмах

ням потрапляє на кафедру теорії та історії

аналізу даних та розуміння сучасного укра-

соціології. Більшість студентів вже на дру-

їнського ринку. Наш факультет, що реалі-

гому курсі нарікає, мовляв, знову ці до бо-

зує свою освітню діяльність в межах «кла-

лю знайомі прізвища з історії – Конт, Дюр-

сичного університету дослідницького типу»,

кгайм, Парсонс, краще б практичні курси

пропонує перелік навчальних дисциплін,

додали та основи маркетингу повернули.

більшою мірою спрямовуючи студентів до

Дискурс про соціологічну освіту організу-

академічної діяльності. Однак, у будь-яко-

ється навколо незмінної опозиції «теорії та

му випадку, орієнтація на академічну діяль-

практики»: ніби навчання повинне давати

ність стосується меншості студентів. Тому,

«теоретичну базу», яка потім буде ефектив-

навіть враховуючи всі застереження, об’єм

СВОЄ

«теоретичного знання», що викладається,

ПАРСОНС: ПРОСУВАТИ ПРОФЕ-

виявляється завеликим для того обмежено-

СІЮ ТА ЛОБІЮВАТИ НАЗВУ «СОЦІО-

го набору «компетенцій», які можна реалі-

ЛОГ» В ОПИСАХ ВАКАНСІЙ

зувати, отримавши конкретне робоче місце

Якщо розглядати зазначену проблему

на ринку праці. Таким чином, соціологічна

з історії її формулювання, побачимо, що

освіта не вміщується в рамки професіона-

професіоналізація соціології, принаймні

лізації, але модель індустріальної економі-

в одній країні, була, швидше, вимушеним

ки, до якої потрібно вбудовуватися, через

кроком, ніж відповіддю на реальну по-

транзитну зону соціалізації в університе-

требу. Наприкінці 30-х років соціологія в

ті все ж таки залишається основним інстру-

США, в цілому, вже завершила процес ін-

ментом узгодження інтересів факультету та

ституціоналізації як наукової дисципліни,

його контрагентів.

вона мала в своєму розпорядженні що-

Отже, що дає сьогодні соціологічна

найменше два власних наукових журна-

освіта, крім путівки до майбутнього міс-

ли та щорічно випускала більше сорока

ця працевлаштування, яку вона, як вияв-

наукових кадрів. Цього вдалося досягну-

ляється, досить опосередковано надає, але

ти без активного звертання до риторики

яку від неї всі очікують? Що означає «бу-

професіоналізації: ані в Чикаго, ані в Ко-

ти соціологом»? Просто ідентифікувати се-

лумбійському університеті, ані в Північній

бе із групою шляхом належності до тих,хто

Кароліні, де виникали перші соціологіч-

має відповідний документ про освіту, або

ні факультети, соціологія не презентува-

тих, хто займається соціологічним «ремес-

лася в якості професії. Починаючи з 30-х

лом»? Але де, приміром, закінчується соціо-

років дисципліна була вимушена шукати

логія та починається маркетинг/статистика/

стабільні джерела символічної та фінан-

психологія/політологія/соціальна робота

сової підтримки: в США посилються сці-

тощо? У межах кожного з проектів акаде-

єнтистські тенденції, і соціологія, що пра-

мічної соціології (теоретичного, галузевого,

цює на широку публіку, виходить з моди.

тематичного тощо) ми знайдемо свою влас-

Приватні фонди все менш схильні фінан-

ну відповідь на питання щодо меж компе-

сувати соціальну науку. Завдання ж соці-

тентності соціологів. Так, на перший погляд,

ології полягало в тому, щоб не залишити-

говорячи про межі компетентності, ми ли-

ся викинутою з академічного середовища

ше виробляємо деяку конвенційну номі-

хвилею сцієнтизму, і тому вона провади-

націю, дотримуючись логіки власної дис-

ла активні заходи щодо збереження влас-

ципліни. Тим не менш, не зовсім зрозуміло,

ного наукового статусу. Протягом деся-

що саме задає цю межу? Ґрунтуючись на

ти-п’ятнадцяти повоєних років модель

яких критеріях соціологи-науковці, викла-

соціології як професії набирала силу та

дачі різних кафедр, адміністрація факуль-

ставала провідним інструментом легіти-

тету, роботодавці різних сфер розрізню-

мації академічної соціології. У цій ситуа-

ють власне соціологію та не-соціологію? Чи

ції задачею вже відомого тоді соціолога

можна віднайти універсальні критерії тако-

Т. Парсонса було, спираючись на розро-

го розрізнення?

блену ним теорію професій, запропонува-

перший випуск

ти відповідь на питання, яке місце у сві-

У ЯКИХ СФЕРАХ ЗАЙНЯТОСТІ МО-

ті професій займає соціологія. У 1959 р.

ЖЕ БУТИ РЕАЛІЗОВАНА СОЦІОЛОГІЧ-

рішення було готовим: за замовленням

НА ОСВІТА?

Американської соціологічної спільноти

У 2013 році студенти нашого факуль-

Парсонс підготував та представив на що-

тету провели дослідження, присвячене

річному засіданні звіт «Про проблеми, з

проблемам працевлаштування соціологів.

якими стикається соціологія як професія».

Частиною цієї роботи, результати якої мож-

Доповідь витримана в тріумфальному то-

на знайти на сайті факультету, є висновки

ні: вона демонструвала, що соціологія

щодо образу соціолога на ринку праці, ко-

відбулася в якості професії, організованої

трі ми зібрали у потенційних роботодавців.

навколо наукової дисципліни. Прикладна

Один із яскравих висновків нашого дослі-

функція, що легітимувала науковий ста-

дження полягає в тому, що у середовищах

тус соціології, стосувалася таких сфер ді-

наших потенційних роботодавців не відтво-

яльності, як маркетингові дослідження та

рюється сталий образ соціолога як профе-

організація праці на виробництві. Однією

сіонала. Ми виділили три ідеальні режими

з найважливіших задач професійної асо-

сприйняття професійної діяльності соціоло-

ціації соціологів Парсонс вважає лобію-

гів роботодавцями: Наука соціологія + Екс-

вання номінації «соціолог» в описах ва-

пертна діяльність, Прикладні дослідження

„

Доповідь витримана в тріумфальному тоні: вона демонструвала,

“

що соціологія відбулася в якості професії, організованої

навколо наукової дисципліни.

кансій. Просуваючи професію «соціолог»

та Соціологічна освіта (режим професійної

важливо просувати раціональність влас-

не-діяльності,освітній бекграунд).

ної дисципліни. У протилежному випад-

Образ соціолога в режимі «Наука» від-

ку, людині, що отримала соціологічну про-

творюється в умовах інституціоналізованої

фесію та влаштовується на роботу, навіть

науки соціології в Україні, що має власний

у таку сприятливу сферу як маркетинго-

інститут в рамках Національної академії на-

ві дослідження, доводиться підкорювати

ук України, окремі факультети у вищих на-

свої технічні навички раціональності да-

вчальних закладах і можливість самовід-

ного середовища – а отже, не бути про-

творення інституційним шляхом – випуски

фесіоналом в парсонівському розумінні,

бакалаврів, магістрів, наявність аспіранту-

оскільки працювати за межами соціоло-

ри, докторантури з напрямку «Соціологія».

гічної раціональності. В таких випадках

Цей образ є найбільш сталим, але водно-

працевлаштування взагалі не є результа-

час досить банальним: його часто окреслю-

том систематичної соціологічної освіти: в

ють через розуміння суспільства в цілому,

інтерв’ю сучасних випускників соціологіч-

загальну ерудованість, допитливість, вмін-

них факультетів це зазвичай позначаєть-

ня працювати з літературою та «відірваність

ся відповіддю «працюю не за фахом».

від реальності».

СВОЄ

Образ соціолога-експерта відворюєть-

хідності знання математики, вміння працюва-

ся серед роботодавців некомерційної сфе-

ти зі статистичними даними, розуміння мето-

ри (громадські організації, фонди, профспіл-

дології прикладного дослідження. Звісно, що

ки тощо). Це людина з гнучкою зайнятістю,

крім того є соціологи, що працюють з якісни-

здатна до «аналітики високого рівня», вміє

ми даними.Це не потребує математичної під-

оперувати новими соціальними категоріями

готовки, але також вимагає певних вмінь та

(наприклад: громадськість, гендер), має дос-

досвіду. Проте про потребу в кадрах з кіль-

від організації усіх етапів прикладного дослі-

кісних методів аналізу даних роботодавці

дження, але найголовніше – соціально актив-

говорять значно більше. В цілому, у робото-

на. Зазвичай до такої діяльності залучаються

давців даної сфери соціолог асоціюється із

«Якщо соціологія – це наука про суспільство, а суспільство є

„

всюди (часто маються на увазі «соціальні проблеми»), то людина з “

соціологічною освітою може працювати всюди». Кепська логіка!

соціологи-науковці, що мають активну грома-

проведенням досліджень ринку.

дянську позицію. Цей режим включає також

Багато хто з роботодавців говорив нам

тих, хто працює в науково-дослідницьких

про те, що «соціолог» – це дуже широке фор-

структурах виконавчої гілки влади. Як пра-

мулювання, щоб вважатися професією. На

вило, ці структури не рекрутують людей з со-

їхню думку, це пов’язано із широким полем

ціологічною освітою, власних соціологічних

проблематики соціології як наукової дисци-

служб вони не мають, але мінімальний шанс

пліни, звідси і професійна діяльність соціо-

натрапити на соціолога в якомусь Міністер-

лога може бути найрізноманітнішою. З іншо-

стві соціальної політики все ж таки є.

го боку, ця «найрізноманітніша діяльність»,

У галузі прикладних досліджень–марке-

якою займаються люди з соціологічною осві-

тингових або власне соціологічних організа-

тою часто позначається ними самими у різ-

ціях– роботодавцю дуже складно оперувати

ного роду анкетах як «працюю не за фахом».

номінацією «соціолог» стосовно спеціалістів,

Що означає «за фахом», важко сказати. Ро-

що мають відповідну освіту. Більшою мірою

бота може бути якою завгодно, але якщо те-

потреба в соціологах залежить не від напря-

бе називають соціологом, то часто через ін-

му досліджень організації, а від професійних

ші обставини.

соціальних мереж співробітників. Так, у КМІ-

Тож, як бачимо, банальна теза про те, що

Сі відтворюються сталі зв’язки з тими, хто от-

соціологія – це наука про суспільство, пере-

римав саме соціологічну освіту, тоді як в ін-

творилася на свого роду кліше, що одразу за-

ших подібних організаціях соціальні мережі

охочує зробити з себе наступний висновок:

співробітників часто більш «маркетингізова-

«Якщо соціологія – це наука про суспільство,

ні». Цілісність образу ускладнює диференці-

а суспільство є всюди (часто під «суспіль-

ація праці: професійні компетенції соціолога

ством» маються на увазі «соціальні пробле-

повністю залежать від посади,яку він займає.

ми»), то людина з соціологічною освітою мо-

Попри це, роботодавці наголошують на необ-

же працювати всюди».Кепська логіка!

Ми перебуваємо в умовах потуж-

англійського соціолога Джона Ло, при-

ної інтелектуальної інерції, котра ка-

свячена методу соціології, починаєть-

рає нас непорозумінням як тільки ми

ся запитанням Аліси з Дивокраю: «If

ступаємо за межі усталеного здоро-

this is awful mess… then would something

вого глузду. Ще б пак! Щойно першо-

less messy make a mess of describing it?».

курсники всідаються у аудиторіях, їм

І у кожного соціолога знаходиться своя

одразу кортить дізнатися, що то за та-

менш заплутана плутанина, щоб розплу-

ємнича царина знання, в якій їм дове-

тати чиюсь більш заплутану.Тут, зокрема,

деться поратися наступні кілька ро-

важливою фігурою є почесний соціо-

ків, якщо не все життя. І тоді їх зяючу

логічний «плутарх» (від дав.-гр.– «дже-

порожнечу заповнюють всім відоми-

рело багатства») – Еміль Дюркгайм, ко-

ми формулюваннями і визначеннями,

трий, переймаючись тим, щоб соціологія

котрі, тим не менш, залишають по со-

отримала своє місце під сонцем фран-

бі пелену неясності. І не вірте тому, хто

цузької академії, сформулював ряд ме-

скаже вам, що ясність у цій справі на-

тодологічних настанов, серед яких ко-

стає швидко. По-перше – не швидко, а

довими для університетських заліків

по-друге – не настає взагалі. Скоріше

стали дві: 1) «соціальні факти слід роз-

тільки розростається павутиння плу-

глядати як речі»; 2) «соціальне слід по-

танини, котру згодом доводиться роз-

яснювати через соціальне». Дякую, ви

плутувати. Не дарма книга сучасного

вільні, у вас п’ятірка!