Лекція 4.3. Побудова діаграм та графіків

1. Робота з майстром діаграм

Табличний процесор надає широкі можливості для подання даних в графічній формі. Серед них найбільш поширені діаграми. Діаграми використовуються для виявлення тенденцій зміни якогось параметра, для порівняння між собою двох і більше величин, для відображення співвідношення компонентів у складі певного об’єкту тощо.

Розглянемо типову структуру діаграми, на якій відображено динаміку щомісячних виїздів деяких двох пожежних підрозділів у першому кварталі поточного року.

Таку діаграму доцільно представити у вигляді стовпчикової гістограми. Побудуємо її за даними, представленими у нижченаведеній таблиці.

Виїзди пожежних підрозділів
Підрозділ	Місяць
	Січень	Лютий	Березень
#1	12	9	14
#2	16	11	10

Гістограма має загальний заголовок “Виїзди пожежних підрозділів”. Вона має бути побудована в осях X (вісь категорій) і Y (вісь значень), які мають найменування “Місяць” і ”Кількість виїздів” відповідно. Осі мають поділки. З правої сторони є легенда з мітками, які розшифровують дві змінні, значення яких представлені на гістограмі.

Кількість груп стовпчиків на гістограмі співпадає з кількістю значень змінних (щомісячні дані), кількість стовпчиків у кожній групі співпадає з кількістю змінних (кількість пожежних підрозділів). Тут маємо по три значення для кожної з двох змінних. Стовпчики груп, які відповідають одній і тій же змінній відображуються (зафарбовуються) однаково у відповідності з легендою. Висота стовпчика пропорційна відповідному значенню змінної.

Значеннями категорій гістограми, тобто значеннями її незалежної змінної, є заголовки стовпчиків таблиці. Вони за замовчуванням використовуються як мітки осі X. Для позначення самих змінних використовуються найменування рядків таблиці (найменування пожежних підрозділів). Заокруглені значення змінних використовуються як мітки осі Y.

Таким чином, стандартна область даних таблиці, яка відображується на гістограмі, включає щомісячні дані по кожному з пожежних підрозділів, а також найменування стовпчиків та рядків. Фактично, гістограма відображує дві різні функціональні залежності вигляду Кількість виїздів = f (Місяць).

Дані, що мають відображуватись на діаграмі, повинні бути підготовлені в першу чергу. Далі для створення діаграми використовується Мастер диаграмм, який викликається шляхом натискування відповідної кнопки на панелі інструментів Стандартная або шляхом виконання команди Вставка-Диаграмма....

Процес створення діаграми за допомогою Мастера диаграмм складається із чотирьох кроків, в тому числі:

• вибір типу та зовнішнього вигляду діаграми;

• вказівка діапазонів початкових даних для діаграми;

• встановлення параметрів діаграми, тобто зовнішнє її оформлення (заголовки, підписи);

• вибір розміщення діаграми.

В процесі роботи Мастер диаграмм використовує відповідне вікно, яке, звичайно ж, до певної міри затуляє собою поле робочої сторінки. Це може заважати виділенню діапазонів початкових даних діаграми. Саме тому у вікні Мастера диаграмм передбачено використання кнопок мінімізації вікна (з червоною стрілкою). Якщо скористуватись указаною кнопкою, то вікно згортається до мінімально допустимих розмірів, тим самим надаючи можливість вільно працювати з окремими комірками та діапазонами робочого листа. Для повернення вікну Мастера диаграмм звичайних розмірів достатньо скористуватись кнопкою максимізації вікна.

Перший крок. Перший крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 1 из 4): тип диаграммы. Указане вікно має дві вкладинки: Стандартные та Нестандартные. Мета кроку: вибрати найбільш підходящий тип та зовнішній вигляд діаграми. При цьому використовуються два підвікна Тип: та Вид:. У підвікні Тип: указані основні різновиди диаграм, у підвікні Вид: – можливі варіанти по кожному різновиду. Нижче підвікна Вид: дається стисла характеристика кожного виду діаграми.

Після вибору підходящої діаграми (в даному випадку обычная гистограмма) слід натиснути кнопку Далее>.

Другий крок. Другий крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 2 из 4): источник данных диаграммы. Указане вікно має дві вкладинки: Диапазон данных та Ряд. Мета кроку: указати діапазони початкових даних до діаграми по кожній змінній, яка має бути на ній представлена, а також найменування змінних для легенди і підписи для міток осі категорій. Адреси комірок і діапазонів, які формуються на цьому кроці, є абсолютними. Це виключає їх зміну при переміщенні діаграми в межах робочого листа.

Вкладинка Диапазон даних використовується в тому окремому випадку, коли є можливість указати відразу весь діапазон, який містить всю указану інформацію у стандартно впорядкованому вигляді (дані знаходяться у прямокутному діапазоні без пропусків, рядок безпосередньо над ними містить найменування стовпчиків, які використовуються як мітки осі категорій, стовпчик безпосередньо перед ними містить найменування змінних для легенди).

Більш універсальним є спосіб побудови діаграми засобами вкладинки Ряд. Він дозволяє вибирати потрібні дані із будь-яких місць у довільному порядку. Засобами вкладинки Ряд можна скористуватись також і для того, щоб доповнити результат, отриманий після користування засобами вкладинки Диапазон даних.

Третій крок. Третій крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 3 из 4): параметры диаграммы. Указане вікно має шість вкладинок: Заголовки, Оси, Линии сетки, Легенда, Подписи данных, а також Таблица данных. Мета кроку: указати параметри зовнішнього оформлення діаграми.

У вкладинці Заголовки ми можемо указати найменування диаграми: “Виїзди пожежних підрозділів”, загальне найменування осі X (категорій) “Місяць”, а також загальне найменування осі Y (значень змінних) “Кількість виїздів”.

У вкладинці Оси ми можемо заборонити відображення однієї з осей або обох відразу.

У вкладинці Линии сетки ми можемо заборонити відображення ліній сітки по одній з координат або по обох відразу.

У вкладинці Легенда ми можемо добавити до діаграми легенду (розшифровку позначень) у бажаному місці.

У вкладинці Подписи данных ми можемо підписати стовпчики діаграми, указавши над ними конкретні значення.

У вкладинці Таблица данных ми можемо розмістити поряд з діаграмою таблицю даних, за якими вона була побудована.

Четвертий крок. Четвертий крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 4 из 4): размещение диаграммы. Мета кроку: указати місце розміщення діаграми. Її можна розмістити або на будь-якому листі із існуючих, або на окремому.