- •[Ред.]Предмет, завдання та структура вікової психології
- •[Ред.]Зв'язок вікової та педагогічної психології з іншими науками
- •[Ред.]Історичний розвиток в. Та п. Психологія
- •[Ред.]Методи вікової та педагогічної психології за Ананьєвим [ред.]Організаційні методи
- •[Ред.]Емпіричні методи
- •[Ред.]Методи обробки результатів
- •[Ред.]Інтерпретаційні методи (пояснення)
- •[Ред.]Вимоги до проведення досліджень з вікової і педагогічної психології
- •[Ред.]Проблеми розвитку психіки й особистості
- •[Ред.]Вчення про психічний розвиток. Фактори психічного розвитку
- •[Ред.]Рушійні сили психічного розвитку психології
- •[Ред.]Діалектичний взаємозв'язок навчання вих. І розвитку
- •[Ред.]Закономірності психічного розвитку
- •[Ред.]Вікова періодизація психічного розвитку особистості
- •[Ред.]Особливості психічного розвитку немовляти
- •[Ред.]Психічний розвиток дитини у ранньому дитинстві
- •[Ред.]Гра як провідна діяльність у дошкільнят
- •[Ред.]Продуктивні види діяльності дитини
- •[Ред.]Розвиток пізнавальних процесів дошкільнят
- •[Ред.]Розвиток особистості дошкільників
- •[Ред.]Психологічна готовність дитини до навчання
- •[Ред.]Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
- •[Ред.]Психологічна перебудова, пов'язана зі вступом дитини до школи
- •[Ред.]Особливості психічного розвитку дітей 6-річного віку
- •[Ред.]Характерні особливості навчальної діяльності мол. Школ
- •[Ред.]Особливості ігрової та трудової діяльності
- •[Ред.]Розвиток пізнавальних інтересів
- •[Ред.]Розвиток особистості молодшого школяра. Потребово-мотиваційна сфера
- •[Ред.]Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
- •[Ред.]Характеристика осн. Теорій розвитку особистості
- •[Ред.]Провідна діяльність у підлітковому віці
- •[Ред.]Новоутворення підліткового віку
- •[Ред.]Взаємовідносини підлітків та дорослих
- •[Ред.]Проблема кризи підліткового віку
- •[Ред.]Становлення до навчальної діяльності та розвиток пізнав. Процесів
- •[Ред.]Особливості психосексуального розвитку
- •[Ред.]Психологічні основи навчально-виховної роботи з важкими підлітками
- •[Ред.]Значення трудової діяльності для формування особистості
- •[Ред.]Розвиток особистості підлітка. Потребово-мотиваційна сфера
- •[Ред.]Фізичний розвиток в юнацькому віці та його психологічні наслідки
- •[Ред.]Характеристика навчально-професійної діяльності як провідної у період ранньої юності
- •[Ред.]Основі психічні новоутворення у ранньому юнацькому віці
- •[Ред.]Розвиток пізнавальних процесів у старшокласників
- •[Ред.]Формування особистості старшокласника
- •[Ред.]Психологічні особливості вибору професії
- •[Ред.]Особливості розвитку пізнавальних процесів (18-25р.)
- •[Ред.]Особливості психічного розвитку дорослої людини
- •[Ред.]Особливості психічного розвитку людини літнього віку
- •[Ред.]Предмет, завдання та структура педагогічної психології
- •[Ред.]Сутність та структурні компоненти процесу учіння
- •[Ред.]Мотиви учіння та їх класифікації
[Ред.]Гра як провідна діяльність у дошкільнят
У дошкільному віці провідною діяльністю виступає рольова гра, характерне для 3х років прагнення дитини бути самостійною може бути вирішене лише у формі гри. В процесі гри дитина пізнає різні види діяльності дорослих, а також особливості взаємин між ними. Від 3-х до 4х років дитина оперує реальними предметами і віддає їм перевагу. У цей період у неї розвивається здатність до сюжетно рольових ігор. Наприкінці дошкільного віку. У неї розвивається здатність до ігор з правилами. Ігрова діяльність є провідною, тому що створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів, позитивних психічних якостей. Це дозволяє підготувати дитину для засвоєння більш складних символів — систем соціальних знаків.
[Ред.]Продуктивні види діяльності дитини
Малювання, ліплення, конструювання — на різних етапах дошкільного віту тісно пов'язані з ігровою діяльністю. Інтерес до малювання, ліпленню та конструюванню виникає саме як гра, направлена на процес створення малюнка, фігури, конструкції у поєднанні з ігровим задумом. І тільки в середньому та старшому дошкільному віці інтерес переноситься на результат діяльності (наприклад, малюнок), і вона звільняється від впливу гри. Всередині ігрової діяльності починає формуватися і навчальна діяльність, котра пізніше стає провідною діяльністю.
[Ред.]Розвиток пізнавальних процесів дошкільнят
Найзагальнішу картину змін періоду немовляти дає вивчення пізнавального розвитку дитини. Протягом першого року життя діти не тільки набувають моторних (рухових) навичок, а й вчаться гратися, мислити, розуміти навколишній світ. Інтелект їх як універсальний чинник врівноваження з оточенням, за Ж. Піаже, розвивається на основі інстинкту та анатомо-фізіологічної структури організму. Хоч процес пізнання в цей час надзвичайно багатогранний, найважливішими психічними механізмами у ньому є розвиток сприйняття, розпізнавання інформації, виокремлення категорій, розвиток пам'яті.
Розвиток у немовляти сприйняття. Цей пізнавальний процес полягає у цілісному відображенні предметів і явищ, здатності дитини отримувати багато наочних, звукових, тактильних і смакових вражень. Немовлятам притаманна більшість людських відчуттів. Вони бачать, чують, відчувають біль, дотик.
Діти не обов'язково чекають від дорослих стимулів до моторної і перцептивної (лат. perceptio — уявлення, сприймання) діяльності, вони самі активно шукають інформацію. Привертають і утримують увагу немовлят здебільшого переміщення предметів, кольорові (наприклад, чорно-білі) контрасти, різні за гучністю, протяжністю та висотою тону звуки. Діти вчаться виявляти зміни в однакових явищах, зіставляти отриману інформацію з набутими раніше знаннями. Згідно з гіпотезою вчених, у немовляти з перших днів життя виникає відображення отриманих вражень (перцептивных схем) як абстрактне відображення зовнішніх елементів уявлення та їх взаємозв'язків. Генетично перцептивні дії пов'язані з практичними діями. У русі руки, що обмацує предмет, у русі ока, що обстежує видимий контур, у рухах гортані, що відтворює звук, відбувається зіставлення ситуативного образу з оригіналом, здійснюється його корекція.