22. Знищення та деградація лісів.

Винищення лісів незмінно веде до зниження порогу стійкості біосфери, нарощенню рушійної сили паводків, селей, водної ерозії, пилових бур, спустошувальних засух та суховіїв. Мільйони гектарів лісу щорічно гинуть або пошкоджуються шкідливими промисловими викидами.

З кожним роком зменшується масив тропічного лісу Південної Америки, що називається "легенями Землі", і це погрожує екологічною катастрофою глобального масштабу. 3елене вбрання планети зменшується в основному із-за інтенсивності заготівель деревини, розчищення лісових площ під сільськогосподарські угіддя, пожеж і, звичайно, в результаті забруднення оточуючого середовища. Зменшується і генетичне різноманіття екологічних систем. З кожним роком скорочується масив тропічного лісу Північної Америки.

Те ж відбувається і в країнах Африки, в Індонезії, на Філіппінах, в Таїланді, Гвіїнеї.

З екологічними проблемами лісу зіткнулись і на Європейському континенті.

Ліси страждають від забруднення повітря газами та пилом із димових труб промисловості, електростанцій, міського господарства; сильно потерпають від кислотних дощів. Внаслідок цього в деревах підвищується вміст важких металів, свинцю, ртуті, миш'яку, кадмію. Під впливом шкідливих чинників значна кількість дерев всихає, знижується їх морозостійкість, збільшується зараження грибками, паразитами. Погіршується санітарний стан насаджень.

У зв'язку з високими пасовищними навантаженнями та недоброякісним доглядом за сінокосами продовжується деградація та збіднення рослинного покриву, особливо природних кормових угідь.

Загальний стан лісів України також не відповідає еколого-економічним вимогам. Майже всі ліси України знаходяться в зоні негативного впливу промислового забруднення. Великої матеріальної шкоди їм завдала Чорнобильська катастрофа.

Тривале зберігання деревини на лісосіках призводить до втрати якості заготовленої деревини, а також до виникнення лісових пожеж, сприяє розповсюдженню шкідників та хвороб лісу, які негативно впливають на товарну якість деревини.

Життя людства вимагає прийняття заходів запобігання щодо шкідливого впливу на ліси в усьому світі. Але ці заходи вимагають значних затрат на впорядкування лісозаготівель і відновлення лісу, підвищення його продуктивності, раціонального використання деревини та переробки відходів.

23. Рекреаційні ресурси та специфіка їх господарського використання.

Під рекреац. ресурсами розум. поєднання компонентів природи, соціально-економічних чинників і культурних цінностей, що виступають як умови задоволення рекреац. потреб людини. До рекреац. ресурсів належать території та окремі обєкти, що можуть бути використ. для відпочинку і лікування людей, відновлення їхніх фізичних і духовних сил. Характерними властивостями рекреаційних ресурсів є: цілісність, динамізм, місткість, стійкість, надійність, привабливість.

Рекреац. ресурси поділяються на три групи:

Природні рекреаційні ресурси (клімат, земельні і водні ресурси, рельєф, печери, парки та заповідники, мальовничі пейзажі).

Культурно-істор. рекреац. ресурси (культ, історичні, археологічні, архітект. пам'ятки, центри прикладного мистецтва тощо).

Соціально-економічні рекреаційні ресурси (економіко-географічне положення, трансп. доступність території, рівень її економ. розв., структура нас, труд. ресурси, особливості розсел.

За виконуваними функціями рекреаційні ресурси поділяються на ресурси : місц. значення, обл.., республікан. та між нар..

Площа рівнинних рекреац. ландшафтів Укр. становить 7 млн. га, гірських та передгірних ландшафтів — понад 2 млн га. Особливе місце серед ландшафтних ресурсів займають морські пляжі.

Ресурси туристсько-екскурсійної діяльності розміщені по всій території України. Концентруються вони переважно в містах і селищах з багатим історичним минулим та в межах рекреаційних ландшафтів.

В Україні найбільше значення мають рекреаційні ресурси Криму, Карпат, приморські території Одеської. Кліматичні умови України дозволяють організувати масовий літній відпочинок.

Для зимових видів відпочинку територія Укр. менш сприятлива, крім району Карпат.

На базі рекреаційних ресурсів України функціонують санаторії, пансіонати і будинки, бази відпочинку, дитячі табори, установи туризму.

Нині потенціал рекреаційних ресурсів України використовується недостатньо. Рекреаційний потенціал України після аварії на Чорнобильській АЕС значно зменшився. Для успішного розвитку рекреації необхідний комплекс певних умов. Виходячи з того, що рекреація поєднує оздоровчі та пізнавальні цілі, райони рекреації повинні мати сприятливі для оздоровлення людей природні умови. У рекреаційних регіонах недопустиме розміщення екологічно небезпечних виробництв.

З переходом України до ринкових відносин індустрія відпочинку на базі використання рекреаційних ресурсів має стат важливою статтею доходів державного і місцевого бюджетів.

Важливими напрямами подальшого використання рекреаційних ресурсів країни є:

• розвиток санаторно-курортних закладів;

• зміцнення матеріально-технічної бази туризму і відпочинку за рахунок як збільшення кількості місць у рекреаційних закладах, так і якісного оновлення діючих установ відпочинку з метою підвищення комфорту проживання та розширення сфери обслуговування;

• розширення в Україні мережі національних природних парків та ландшафтних регіональних парків, що забезпечить раціональне й екологічно безпечне використання рекреаційних ресурсів.