8. Основні напрямки екологічного оздоровлення навк. Середовища.

Високий рівень техногенного забрудн. довкілля потребує уваги суспільства і держ. у цілому до проблем еколог. Оздоровлення.

Досягти цього можна шляхом екологізації.

Екологізація-це зведення до мін. шкоди негат. впливів людини на довкілля в проц.. побут., виробн.. та інших сф. Люд. діяльності

З цією метою сформ певні напрямки:

1.реорганізація технічно і технологічно застарілих підприємств.

2.впродовж еколог. Ефект. технологій виробництва та новітньої техніки, яка б зводила до мін. шкідливі викиди (буд. очисних споруд, фільтрів, утилізація твердих відходів, а також побут. сміття)

3. ретельне провед. моніторингу території.

4. посилення юридичної відповідальності за еколог. злочини (збільшити штраф санкцій)

5.формування еколог. мислення не тільки у працюючих людей та у наукового персоналу, а й у місцевого населення.

9. Поняття і класифікація прир. Ресурсів.

ПР охоплюють велику різноманітність життєвих благ, матеріальних та енергетичних засобів, які наявні в біосфері і споживає і використовує людина впродовж віків. Це передусім земельні ресурси, де зосереджені водні, біолог. та викопні ресурси. На їх рівень та можливість використання впливають кліматичні, космічні, енергетичні рекреаційні та естетичні ресурси, а також ресурси часу. ПР – це велика сукупність природних тіл та явищ, які здатні задовільняти потреби людини в підтриманні її життєдіяльності, життєвих та побутових, виробничих та естетичних потреб, в яких людина пізнала властивості, виявила запаси та які людина використовує для своїх потреб.

Щодо напрямів використання ПР представлені такими групами:

1) вичерпувані і невичерпувані;

2) відновлювані і невідновлювавні;

3) замінні і незамінні.

До вичерпуваних відносимо викопні ресурси, біологічні, лісові, ресурси родючості грунтів, ресурси прісної води. До невичерпуваних відносимо космічні ресурси (сонячна енергія, вітрова енергія, енергія припливів та відпливів). До відновлюваних відносимо біологічні ресурси, ресурси родючості грунтів, ресурси прісної води. До невідновлюваних: викопні ресурси (паливо-енергетичні, рудні та нерудні), частково біологічні. До замінних: ресурси деревини, енергетичні ресурси, чорні і кольорові метали. До незамінних: ресурси повітря з його життєдайним вмістом кисню. ПР – це сировина для в-цтва більше, ніж половини видів продукції , які забезпечують розвиток продуктивних сил.

10. Теоретичні основи економічної оцінки прир. Ресурсів.

В сучасних умовах інтенсивного розв-у сфер матеріального в-цтва зростає попит на ПР, а подекуди з’являється їх дефіцит. В результаті недосконалої оцінки ПР або навіть їх відсутності ціни на ПР стали катастрофічно низькими як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках. В процесі ринкової трансформації економіки, зупинки в-цтва, перепрофілювання підприємств з’явилося масове безробіття і ПР стали осн. джерелом надходження доходів для великої кількості населення, стали засобом виживання (ресурси деревини, біолог. ресурси, металовироби). В результаті цього попит на ПР з низькою ціною був шалений за кордоном. За міжнародними критеріями країни, що вивозять на експорт неперероблені ПР вважаються слаборозвиненими (Україна). Головною причиною такої ситуації є відсутність досконалої економічної оцінки ПР. Для вдосконалення обґрунтованої об’єктивної ціни, а також розміру платежів за землю, воду, ліс, надра потрібно мати повну об’єктивну інформацію про ПР в таких напрямах:

1) Про народногосподарське значення кожного виду ПР для розв-у відновлених галузей економічної діяльності.

2) Потрібно детально знати властивості кожного виду ПР і можливості їх використання.

3) Потрібно мати достовірну інформацію про запаси кожного виду ПР в кожному регіоні та в країні в цілому.

4) Потрібно мати інформацію про динаміку цін на ПР на світовому ринку.

ПР мають споживчу вартість, їх придатність і корисність, техніко-економічні властивості, масштаби і способи використання визначаються суспільними потребами.