3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

0. . Підготовчий етап.

В першу чергу викладачу слід повідомити, що даною темою студенти розпочинають вивчення спеціальної бактеріології, тобто мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань, спричинених мікроорганізмами, які мають клітинну будову. На практичних заняттях зі спеціальної мікробіології студенти повинні детально ознайомитись з морфологією та і біологічними властивостями збудників основних інфекційних захворювань, механізмом їхньої хвороботворної дії, практично навчитися проводити лабораторну діагностику інфекційного захворювання, а також ознайомитися з методам специфічної профілактики і лікування інфекційних захворювань. Особливе значення при цьому має діагностика захворювань, викликаних умовно-патогенними бактеріями – представниками родин Micrococcaceae та Streptococcaceae, поширення яких пов’язано з зниженням імунологічної реактивності людей.

Викладач розпочинає роботу з формулювання теми практичного заняття та її значення для подальшої професійної діяльності лікаря, з метою сформувати позитивну мотивацію у студентів для цілеспрямованої навчальної діяльності. Далі слід ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття, провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки студентів далі треба перейти до наступного, основного етапу.

0. . Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протокол систематику стафілококів та стрептококів, ознаки, які диференціюють види стафілококів, ознаки, які диференціюють роди родин Micrococcaceae та Streptococcaceae,фактори патогенності стафілококів та стрептококів.

2. Викладач демонструє середовища, які використовуються для культивування представників родини Micrococcaceae та Streptococcaceae, показує прояв гемолітичної та плазмокоагулюючої активності стафілококів, зупиняючись на основних ферментативних властивостях даних мікроорганізмів. Студенти також знайомляться з визначенням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків та специфічних бактеріофагів.

3. Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі студенти проводять засів гною, взятого від хворого на середовище ЖСА. Крім того, студенти розпочинають мікробіологічну діагностику септичного процесу, для чого здійснюють посів крові хворого на 1% цукровий бульйон.

0. . Заключний етап.

Викладач здійснює перевірку оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.