- •1 Літературний огляд
- •Сплави на основі міді
- •1.2 Електронно-променевий переплав та його особливості
- •Електронно-променевий нагрів та його можливості
- •1.2.2 Формування зливків при електронно-променевому переплаві
- •1.3 Постановка завдання проведення дослідження
- •2 Методика дослідження
- •2.1 Обладнання
- •2.2 Блок-схема електронно-променевої гарнісажної установки
- •3 Технологічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок розмірів тигля
- •3.2 Тепловий баланс установки
- •3.3 Втрати енергії в променеводі
- •3.4 Втрати енергії на плавлення та перегрів
- •3.16 Витрати тепла теплопровідністю крізь гарнісаж
- •3.17 Теплота, яка витрачається на нагрів гарнісажу
- •3.18 Сумарні теплові та електричні витрати
- •3.19 Визнячення електричних параметрів
- •3.20 Складання енергетичного балансу
- •3.21 Розрахунок товщини стінки тигля
- •3.22 Розрахунок вакуумної системи
- •4 Теоретичні та експериментальні дослідження
- •4.1 Вплив електронно-променевого переплаву відходів міді на хімічний склад металу
- •4.2 Розкиснення та дегазація міді
- •4.3 Макро- та мікроаналіз
- •4.4 Фізична щільність
- •4.5 Механічні властивості
- •4.6 Електричний опір
- •4.7 Воднева крихкість
- •5 Використання інформаційно-обчислювальної техніки
- •6 Економічний розділ
- •6.1 Техніко-економічне обґрунтування доцільності проведення досліджень
- •6.1.1 Обґрунтування актуальності теми
- •6.1.2 Мета і завдання ндр
- •6.1.3 Розрахунок планової собівартості ндр
- •6.1.4 Розрахунок основної заробітної плати дослідницького персоналу
- •6.2 Визначення очікуваних результатів ндр та розрахунок показників економічної ефективності
- •7 Охорона праці
- •7.1. Мета розділу
- •7.2 Повітря робочої зони
- •7.3.Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих чинників в лабораторії
- •7.4 Освітлення
- •7.5 Захисне заземлення
- •7.6 Аналіз пожежної безпеки
- •7.7 Засоби індивідуального захисту
- •7.8 Заходи, спрямовані на усунення небезпечних та шкідливих чинників
- •Висновки
- •Перелік посилань
4.2 Розкиснення та дегазація міді
Використання електронно-променевої плавки для рафінування відходів і є особливо ефективним у випадку необхідності видалення з неї газів, і в першу чергу , кисню . Результати аналізів зведені в табл.3.2. 3 таблиці видно, що вміст кисню в зливках, що виплавлені за допомогою графітової садки, коливається від 0,00045 до 0,0078%. Ще раз підтверджується залежність вмісту кисню в зливках від його кількості в шихті. Природно, що зменшенням швидкості плавлення можна знизити вміст кисню при плавці забрудненої шихти. У табл.3.2 наведено порівняння ступеня рафінування міді від газів при різних видах переплавних процесів.
Найменування |
Вміст газів,% |
|
||
О2 |
N2 |
Н2 |
||
Шихта -мідний лом |
0,06 |
0,0002 |
0,007 |
|
Метод плавки |
|
|
||
ОІП |
0,02 |
0,0002 |
0,00006 |
|
ВІП |
0,006 |
0,00015 |
0,0004 |
|
ЕПП (з використанням графітової насадки ) |
0,001 |
сліди |
0,00002 |
Вплив ЕПП з використанням графітової насадки показано на рис. 4.1
Рисунок 4.1 Залежність вмісту кисню у зливках міді в залежності від ступеня окислення шихти та використання графітової насадки:
1 - вміст кисню у початковій шихті, 2 - вміст кисню після електронно-променевого переплаву, 3 - вміст кисню у зливках міді після електронно-променевого переплаву з використанням графітової насадки.
4.3 Макро- та мікроаналіз
Макроструктура зливків складається з трьох зон: дрібних стовбчатих кристалів шириною 10 мм; зони дуже дрібних кристалів шириною 2…4 мм; з зони яка складається з зерен, які близькі до рівно вісних, та з тих, що займають основну зону темплета. Розміри 5Х10 до 8Х13 мм.
а
б
Рисунок 4.2 – Мікроструктура міді, отриманої методом ЕПП з використанням графітової насадки у збільшенні х100 (а) та збільшенні х300 (б)
а
б
Рисунок 4.3 - Макроструктура виливка міді: поперечний (а) та повздожній(б)
у збільшенні х100 (а) та збільшенні х300 (б)
На всіх мікрошліфах виявлена дрібна розсіяна пористість. Це може обумовлюватися послойною кристалізацією металла що характерно для ЕПП. Границі зерен тонкі, чисті, сторонніх включень не виявлено. Ці данні доводять високу очистку метала від неметалевих включень.
4.4 Фізична щільність
Фізична щільність визначалася методом гідростатичного зважування. Результати вимірів щільності зведені в табл. 4.2
Отримана щільність 8,9386 г/см3 менша ніж питома щільність, яка становить 8,960 г/см3. Встановлено, що щільність головної частини зливків декілька нижче за щільність донної частини .Це можливо пояснити спрямованою кристалізацією зливка, коли метал кристалізується з низу до верху і при цьому у головну частину витісняються домішки та включення.