- •1 Літературний огляд
- •Сплави на основі міді
- •1.2 Електронно-променевий переплав та його особливості
- •Електронно-променевий нагрів та його можливості
- •1.2.2 Формування зливків при електронно-променевому переплаві
- •1.3 Постановка завдання проведення дослідження
- •2 Методика дослідження
- •2.1 Обладнання
- •2.2 Блок-схема електронно-променевої гарнісажної установки
- •3 Технологічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок розмірів тигля
- •3.2 Тепловий баланс установки
- •3.3 Втрати енергії в променеводі
- •3.4 Втрати енергії на плавлення та перегрів
- •3.16 Витрати тепла теплопровідністю крізь гарнісаж
- •3.17 Теплота, яка витрачається на нагрів гарнісажу
- •3.18 Сумарні теплові та електричні витрати
- •3.19 Визнячення електричних параметрів
- •3.20 Складання енергетичного балансу
- •3.21 Розрахунок товщини стінки тигля
- •3.22 Розрахунок вакуумної системи
- •4 Теоретичні та експериментальні дослідження
- •4.1 Вплив електронно-променевого переплаву відходів міді на хімічний склад металу
- •4.2 Розкиснення та дегазація міді
- •4.3 Макро- та мікроаналіз
- •4.4 Фізична щільність
- •4.5 Механічні властивості
- •4.6 Електричний опір
- •4.7 Воднева крихкість
- •5 Використання інформаційно-обчислювальної техніки
- •6 Економічний розділ
- •6.1 Техніко-економічне обґрунтування доцільності проведення досліджень
- •6.1.1 Обґрунтування актуальності теми
- •6.1.2 Мета і завдання ндр
- •6.1.3 Розрахунок планової собівартості ндр
- •6.1.4 Розрахунок основної заробітної плати дослідницького персоналу
- •6.2 Визначення очікуваних результатів ндр та розрахунок показників економічної ефективності
- •7 Охорона праці
- •7.1. Мета розділу
- •7.2 Повітря робочої зони
- •7.3.Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих чинників в лабораторії
- •7.4 Освітлення
- •7.5 Захисне заземлення
- •7.6 Аналіз пожежної безпеки
- •7.7 Засоби індивідуального захисту
- •7.8 Заходи, спрямовані на усунення небезпечних та шкідливих чинників
- •Висновки
- •Перелік посилань
7.5 Захисне заземлення
У роботі застосовувались апаратура, що живиться напругою 380 В. Тому існує потенційна небезпека ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції і заземлення внаслідок помилкового включення устаткування. Вона існує також внаслідок безпосереднього зіткнення з металевими частинами електроустановок, що у момент зіткнення виявилися під напругою через ушкодження ізоляції.
За наявності обладнання, що живиться напругою 380 В, необхідне виконання захисного заземлення корпусів електроустаткування і електроприладів згідно ГОСТ 12.2.031-82 [18].
Так як в приміщенні лабораторії використовують порошок, який проводить струм і підлога виконана з бетону, то приміщення відноситься до класу приміщень особливо небезпених. Згідно ПЕУ, захисне заземлення слід виконати у випадках:
при напрузі змінного струму 380 В і вище та при напрузі постійного струму 440 В і вище в усіх електроустановках;
при номінальній напрузі вище 42 В змінного та 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною або особливою небезпекою і в установках, що знаходяться на поверхні;
при любій напрузі постійного або змінного струму в вибухонебезпечних зонах.
Захисне заземлення є ефективним заходом захисту при живленні електрообладнання від електромереж напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю і напругою вище 1000 В з яким завгодно режимом нейтралі.
7.6 Аналіз пожежної безпеки
У відповідності до ОНТП 24-86 [19] приміщення дільниці електричної плавки відносять до категорії Г, в якій вогненебезпечні речовини перебувають в гарячому або розтопленому стані. Процеси їх обробки супроводжуються виділенням великої кількості тепла, краплинами розплавленого металу.
Причинами, котрі можуть сприяти під час експлуатації устаткування можуть бути:
- коротке замикання в електричній мережі устаткування;
- збій в системі водяного охолодження;
- невиконання робочим персоналом правил інструкцій;
- несправність електропроводки, обладнання і силових щитів;
- перевантаження електроустаткування;
- недотримання мір безпеки при витяганні нагрітих залитих форм з печей;
- використання несправних електроприладів;
- недотримання мір безпеки при зберіганні легкозаймистих та летких речовин.
Для ліквідації можливих пожеж на дільниці передбачені вогнегасники типу ОУ-5 [20] та пожежні стенди. Для евакуації персоналу під час виникнення пожежі передбачено план евакуації.
7.7 Засоби індивідуального захисту
Норми безплатної видачі спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту розроблено для професій працівників, підприємств електроенергетичної галузі, перелік яких повністю відповідає класифікатору професій ДК 003-95, затвердженому наказом Держстандарту України від 27.07.95 №257, з урахуванням змін і доповнень до нього. Класифікація та позначення захисних властивостей засобів індивідуального захисту (далі – ЗІЗ) у залежності від небезпечних та шкідливих виробничих факторів застосована відповідно до вимог пункту 1.2 ГОСТ 12.4.011-89 “Система стандартов безопасности труда. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация”.
Порядок забезпечення працівників організацій та підприємств необхідними для трудового процесу засобами індивідуального захисту, а також порядок їх утримання та зберігання визначено Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Згідно із цим Положенням власник або уповноважений ним орган зобов`язаний забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, що відповідають вимогам чинних нормативних актів. Діелектричні засоби захисту видаються працівникам лише у разі, якщо вони пройшли випробування згідно з нормами та у відповідні строки.
До засобів індивідуального захисту працюючого або обслуговуючого персоналу відносять: комбінезон бавовняний або бавовняний костюм, черевики шкіряні або кирзові чоботи,діелектричні колоші, гумові чоботи, рукавиці комбіновані, діелектричні рукавиці, плащ прогумований, захисні окуляри, каска тощо. Узимку додатково видаються: бавовняна куртка на утепленій підкладці,
бавовняні штани на утепленій підкладці та утеплені чоботи.