- •1 Літературний огляд
- •Сплави на основі міді
- •1.2 Електронно-променевий переплав та його особливості
- •Електронно-променевий нагрів та його можливості
- •1.2.2 Формування зливків при електронно-променевому переплаві
- •1.3 Постановка завдання проведення дослідження
- •2 Методика дослідження
- •2.1 Обладнання
- •2.2 Блок-схема електронно-променевої гарнісажної установки
- •3 Технологічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок розмірів тигля
- •3.2 Тепловий баланс установки
- •3.3 Втрати енергії в променеводі
- •3.4 Втрати енергії на плавлення та перегрів
- •3.16 Витрати тепла теплопровідністю крізь гарнісаж
- •3.17 Теплота, яка витрачається на нагрів гарнісажу
- •3.18 Сумарні теплові та електричні витрати
- •3.19 Визнячення електричних параметрів
- •3.20 Складання енергетичного балансу
- •3.21 Розрахунок товщини стінки тигля
- •3.22 Розрахунок вакуумної системи
- •4 Теоретичні та експериментальні дослідження
- •4.1 Вплив електронно-променевого переплаву відходів міді на хімічний склад металу
- •4.2 Розкиснення та дегазація міді
- •4.3 Макро- та мікроаналіз
- •4.4 Фізична щільність
- •4.5 Механічні властивості
- •4.6 Електричний опір
- •4.7 Воднева крихкість
- •5 Використання інформаційно-обчислювальної техніки
- •6 Економічний розділ
- •6.1 Техніко-економічне обґрунтування доцільності проведення досліджень
- •6.1.1 Обґрунтування актуальності теми
- •6.1.2 Мета і завдання ндр
- •6.1.3 Розрахунок планової собівартості ндр
- •6.1.4 Розрахунок основної заробітної плати дослідницького персоналу
- •6.2 Визначення очікуваних результатів ндр та розрахунок показників економічної ефективності
- •7 Охорона праці
- •7.1. Мета розділу
- •7.2 Повітря робочої зони
- •7.3.Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих чинників в лабораторії
- •7.4 Освітлення
- •7.5 Захисне заземлення
- •7.6 Аналіз пожежної безпеки
- •7.7 Засоби індивідуального захисту
- •7.8 Заходи, спрямовані на усунення небезпечних та шкідливих чинників
- •Висновки
- •Перелік посилань
6.2 Визначення очікуваних результатів ндр та розрахунок показників економічної ефективності
Для визначення очікуваних результатів та показників економічної ефективності будемо користуватися так званою «бальною» методикою. Згадана методика застосована на оцінці ймовірної ефективності роботи за деякими шкалами, а саме за шкалами важливості розробки, можливості використання результатів, теоретичної важливості та рівня новини дослідження і нарешті, за шкалою складності розробки. Частина сумарного економічного ефекту, що утворюється за рахунок кожної зі шкал, позначається умовно відповідно номеру шкали коефіцієнтів (К1, К2, К3, К4).
Наведемо докладно системи оцінки за кожною шкалою. Спочатку розглянемо шкалу важливості розробки. Коефіцієнт Кі може приймати значення 1, 3, 5, 7 чи 8 у випадках:
1. Робота ініціативна, не є завданням будь-яких директивних органів чи частиною комплексної програми - 1 бал;
2. Робота виконується за угодою про науково-технічне співробітництво - 3 бали;
3. Робота являє собою частину відомчої програми - 5 балів;
4. Робота являє собою частину відомчої комплексної програми з елементами впровадження результатів - 7 балів;
5. Робота являє собою частину міжнародної комплексної програми - 8 балів.
Коефіцієнт К2 може приймати такі значення:
1. Результати розробки можуть бути використані тільки в даному підрозділі - 1 бал;
2. Результатами розробки може користуватися тільки одна організація - 3 бали;
3 . Результати розробки можуть бути використані в багатьох організаціях - 5 балів;
4 . Результатами розробки можуть користуватися споживачі в межах галузі — 8 балів;
5. Результатами розробки можуть користуватися споживачі в різних галузях - 10 балів.
Коефіцієнт Кз може приймати такі значення:
1. Робота являє собою аналіз, узагальнення чи класифікацію відомої інформації, такі результати вже отримувались попередньо у даній галузі - 2 бали;
2. Протягом виконання роботи отримано нову інформацію, яка конкретизує уявлення щодо сутності досліджуваних процесів – З бали;
3. Внаслідок виконання роботи отримано нову інформацію, що частково змінює уявлення щодо природи досліджуваних процесів - 5 балів;
4. Внаслідок виконання НДР створено нові теорії, методики або щось подібне - 6 балів;
5. Отримана інформація формує суттєво нові уявлення, що не були відомі раніше - 8 балів.
Коефіцієнт К4 може приймати такі значення:
1. Роботу виконує один підрозділ, витрати менше 20000 грн. - 1 бал;
2. Роботу виконує один підрозділ, витрати від 20 до 100 тис. грн, -З бали;
3. Роботу виконує один підрозділ, витрати від 100 до 200 тис. грн, -5 балів;
4. Робота виконується багатьма підрозділами, витрати від 200 тис.грн. до 1млн. фн. - 7 балів;
5. Робота виконується багатьма організаціями, витрати більш 1 млн. грн. - 9 балів.
Загальна оцінка Б визначається як добуток коефіцієнтів:
Б=К1*К2*К3*К4 (6.1)
Таблиця 6.4 – Результати бальної оцінки річної економічної ефективності НДР
Позначення показників ефективності НДР |
Сутність показників |
Бальна оцінка ефективності |
Характеристика НДР |
1 |
2 |
3 |
4 |
К1 |
Важливість розробки |
5 |
Робота являє собою частину відомчої програми |
К2 |
Можливість використання результатів |
8 |
Результатами розробки можуть користуватися в межах галузі |
К3 |
Теоретична значущість та рівень новизни |
5 |
Внаслідок виконання роботи отримано нову інформацію, що частково змінює уявлення щодо при роди досліджуваних процесів |
У відповідності з табл. 6.4 величина Б у нашому випадку дорівнює:
Б=5*8*5*1=200,
Умовний економічний ефект складає:
Е=500*В-Ен*В,
де 500 - умовна вартість одного балу;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності (Ен=0,5...2,0 в наших розрахунках обираємо Ен=2);
Вндр - витрати на виконання НДР
Вндр = 18926,03грн.
Е = 200*500-2*18926,03 = 62147,94 грн.
Коефіцієнт умовної економічної ефективності складає:
Ееф=62147,94/18926,03=3,28
Розрахований коефіцієнт умовної економічної ефективності свідчить про економічну доцільність проведення даної НДР.