22. Облік нарахування заробітної плати та розрахунків із працівниками

У бухгалтерському обліку нарахування виплат, пов’язаних з оплатою праці, відображають за кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» і дебетом рахунків витрат. При цьому рахунок, що дебетують, залежить тільки від того, до якої категорії належить працівник і у зв’язку з чим призначено виплату. Отже, для підприємства будь-які виплати, пов’язані з оплатою праці – це практично завжди витрати, але витрати різних категорій: витрати поточного періоду (рахунки класів 8 і 9); витрати, що підлягають амортизації (рахунок 15); витрати майбутніх періодів (рахунок 39); витрати, відображені в обліку та звітності раніше (рахунок 47). Енциклопедія бухгалтерських проводок Бухгалтерія №43 (458) 22 жовтня 2001 року стор. 148-149. УТРИМАННЯ. Суми, які утримують із заробітної плати працівників, можна умовно об’єднати у три групи: податки, збори, обов’язкові платежі; інші суми, що утворюють у випадках, установлених законодавством; суми, що утримують у випадках, передбачених угодою між працівником і підприємством.

23. Принципи організації внутрішньобанківського аудиту

Аудит — це процес, за допомогою якого компетентний незалежний працівник накопичує й оцінює свідоцтва про інформацію, яка піддається кількісній оцінці і відноситься до специфічної господарської системи, щоб визначити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям. Аудитор — латинське слово, яке означає «слухач». Отже, не випадково будь-яка аудиторська перевірка починається з попереднього опитування. Етапи проведення внутрішнього аудиту в банках. Загальна схема безпосереднього процесу підготовки проведення аудиту передбачає п’ять етапів:

• Етап 1 — планування завдань;

• Етап 2 — вивчення;

• Етап 3 — оцінювання;

• Етап 4 — верифікація (установлення достовірності);

• Етап 5 — підготовка та надання звітності.

Етап 1 — планування завдань починається з процесу планування, на яке припадає 20—30 % часу, відведеного на перевірку.

Мета аудиту — викладення наміру аудитора щодо об’єкта перевірки, наприклад, стану кредитного портфеля, адекватності рівня ліквідності активів і строковості зобов’язань тощо. Залежно від мети визначається обсяг перевірки.

На цьому етапі підготовка до проведення аудиторської перевірки здійснюється таким чином:

1. Ознайомлення зі сферою діяльності, в якій проводитиметься аудиторська перевірка 2. Відбір специфічних видів діяльності чи систем, в яких слід здійснити аудиторську перевірку. 3. Визначення ресурсних вимог, необхідних для виконання запланованих завдань Етап 2 — вивчення. На цьому етапі здійснюється огляд, який дає змогу скласти враження та зробити попередні висновки щодо основних напрямів аудиторської перевірки. На цьому етапі здійснюються такі дії:

1. Попередня зустріч з керівником цього банку

2. Збір даних.

Етап 3 — оцінювання.

На цьому етапі, спираючись на національні стандарти, формуються судження та висновки.

Ця стадія забезпечує аудиторів першими відомостями та зумовлює напрям подальшої аудиторської роботи.

Етап 4 — верифікація (установлення достовірності).

На етапі верифікації необхідно пересвідчитись у справедливості попередньої оцінки, яка базується на:

• тестуванні операцій;

• підтвердженні даних;

• аналізі та порівнянні;

• спостереженні;

• записі виявлених недоліків та порушень;

• аналізі причин (наслідків), які призвели до появи недоліків у роботі банку;

• аналізі перешкод та обмежень, які існують у діяльності окремих функціональних підрозділів банку;

• розробленні рекомендацій.

Етап 5 — звітування.

На цьому етапі аудитор готує звіт, який складається з метою:

• інформування правління банку про найбільш важливі проблеми, виявлені під час аудиторської перевірки;

• визначення ефективності систем контролю;

• надання рекомендацій правлінню щодо необхідності впровадження змін, які приведуть до поліпшення і підвищення якості систем контролю;

• надання доповіді правлінню банку щодо адекватності системи контролю і ефективності процедур, які забезпечують внутрішній контроль перевіреного підрозділу банку.

Процес підготовки і написання аудиторського звіту має декілька етапів:

• групування і систематизація виявлених відхилень;

• узагальнення аудиторської інформації.

У процесі аудиторської перевірки можуть бути виявлені різні фінансові порушення:

• протиправні дії, пов’язані з роботою банку;

• інші викривлення і порушення етики;

• похибки;

• викривлення фінансової звітності:

• введення неправельних даних;

• пропуски даних у фінансовій звітності.