19. Економічний зміст депозитних операцій, їх класифікація та характеристика

Депозитні операції – це операції із залучення або розміщення коштів на депозит. Залучення депозитів (вкладів) юридичних і фізичних осіб оформляється банком шляхом відкриття строкового депозитного рахунка з укладенням договору банківського вкладу (видачею ощадної книжки) або видачі ощадного (депозитного) сертифіката. За договором банківського депозиту КБ, який прийняв кошти від вкладника, зобов’язується виплатити вкладникові суму депозиту та нараховані відсотки на умовах та у порядку, що передбачені договором. Депозитний договір засвідчує право КБ управляти залученими коштами та право вкладників отримати в чітко визначений строк суму депозитного вкладу і відсотків за його користування. Останнім часом поширюється практика роботи вітчизняних КБ з депозитними сертифікатами. Вони можуть випускатися: одноразово або серіями, іменними або на пред’явника, строковими або до запитання. Строк обігу сертифіката встановлюється від дати його видачі до дати, коли власник сертифіката отримує право вимоги депозиту за сертифікатом. Депозити поділяють на такі: до запитання; строкові на визначений термін; ощадні внески населення; ощадні (депозитні) сертифікати.

20. Облік залучених вкладів (депозитів)

Депозитна політика комерційного банку багато в чому впливає на наявність ресурсів, що потім можуть використовуватись ним в своїй діяльності. Успішно впроваджена депозитна політика призводить до збільшення ресурсів банку. Процес залучення коштів на депозитні рахунки складається з наступних етапів: 1) Подача заяви на депозитний вклад (для юридичних осіб). 2) Обговорення умов депозиту. 3) Укладання депозитного договору. 4) Відкриття рахунку та занесення коштів на нього. 5) Нарахування процентів по вкладам. 6) Виплата процентів по депозитним вкладам. 7) Аналіз ефективності роботи по залученню коштів. 8) Аналіз ефективності процентних ставок по депозитам. 9) Прогнозування депозитної бази. Вклади на депозитних рахунках обліковуються для отримання даних про розміри залучених ресурсів. По депозитним операціям приймаються вклади, які поділяються за способом залучення, а саме: до запитання; строкові )до 3 місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 12 місяців, від 1 року до 5 років, більше 5 років – досить рідкий вид вкладу). У договорі на депозитний вклад вказується: сума, що вноситься; строк зберігання та порядок повернення коштів; розмір сплати відсотків; умови перегляду їх розміру; відповідальність сторін; умови розірвання договору; інше. Депозитний рахунок: 2630 Х Х Х ХХ ХХХХХ Поточний рахунок для обслуговування депозитного рахунку буде аналогічним до депозитного за винятком номеру балансового рахунку, який буде 2620.

21. Відображення в облік операцій банку в іноземній валюті

Обслуговування потреби клієнтів щодо купівлі-продажу іноземних валют вважається однією із основних форм участі банків у здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Коло подібних операцій досить широке. Так, імпортерам іноземна валюта необхідна для здійснення розрахунків за товари та послуги. Водночас експортери продають валюту, що їм надійшла за реалізовані товари (послуги). За виконання операцій купівлі-продажу валюти банк стягує комісію з клієнта та сплачує комісію зовнішньому контрагенту. Комісійні доходи обліковуються за балансовим рахунком 6114, сплачені комісійні витрати – за рахунком 7104. Для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової валюти за дорученням клієнтів банки використовують транзитні рахунки: 2900 Кредиторська заборгованість за операціями х купівлі-продажу іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів; 2800 Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів. Дол.. США – код валюти 840; російський рубль – код валюти 810; українська гривня – 980.