3. Характеристика та особливості синтетичного обліку

Якщо до 1 січня 2000 року валові доходи торговельних підприємств обліковувалися на одному синтетичному рахунку 46 «Реалізація», а деякі доходи торгівлі відображались на рахунку 80 «Прибутки і збитки». Синтетичний і аналітичний облік доходів торговельних підприємств є єдиним джерелом інформації для складання Звіту про фінансові результати від господарсько-фінансової діяльності підприємства. Синтетичний облік доходів на оптово-збутових, оптових і посередницьких підприємствах та підприємствах роздрібної торгівлі має особливості, що випливають із специфіки торговельної діяльності та порядку ціноутворення в оптовій і роздрібній торгівлі, з особливого порядку обліку доходів. Синтетичний облік доходів в торгівлі ведеться за загальною схемою бухгалтерського обліку доходів торговельних підприємств.

4. Характеристика та особливості аналітичного обліку в банках

Організація аналітичного обліку базується на нових підходах до параметрів аналітичних рахунків, що в цілому визначає окремий блок питань у загальні програмі реформування бухгалтерського обліку в банках України. Параметри аналітичного обліку та інші параметри, що деталізують інформацію про операції контрагентів (клієнтів) банку, є неодмінною умовою акумуляції бази даних для формування фінансової та статистичної звітності. Залежно від сфери застосування параметри поділяються на параметри: контрагентів (клієнтів); документів; договорів; безпосередньо аналітичних рахунків. Усі параметри аналітичного обліку класифіковані як обов’язкові та необов’язкові. До номера аналітичного рахунку можуть включатися лише окремі параметри з усього можливого їх набору. Усі номери рахунків аналітичного обліку крім рахунків бюджету формуються за такою схемою:

АААА В ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. 1) АААА – номер балансового рахунку (4 знаки). 2) В – ключовий розряд (1 знак). 3) ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ – інформація про аналітичний рахунок (9 знаків). Довжина номера рахунку не є фіксованою. Максимальна довжина номера рахунку становить 14 цифр, мінімальна – 5 цифр.

5. Класифікація банківських документів

Усі банківські операції відображаються в обліку тільки за наявності документального підтвердження. Банківські документи — це письмове розпорядження клієнта чи відповідального працівника банку на проведення грошово-розрахункової операції або іншої операції в банку. За призначенням вони поділяються на розпорядчі, тобто такі, що містять дозвіл на виконання операції, і виконавчі. Документи надходять до банків від підприємств і установ, інших банків, а також складаються безпосередньо в банку і містять необхідну інформацію про характер операції, що дає змогу перевірити її законність і здійснити банківський контроль. Таким чином, документ є письмовим підтвердженням виконання операції та підставою для відображення її в бухгалтерському обліку. Документ, який засвідчує операцію, називається первинним. На підставі первинних документів можуть складатися зведені документи. Сукупність документів, що використовуються банком для ведення бухгалтерського обліку і контролю, складає банківську документацію. Документи за змістом операцій поділяються на: касові; меморіальні; позабалансові та ін. Касовими документами оформляються операції з приймання і видачі готівки. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. До прибуткових належать оголошення на внесення готівки в касу банку, прибутковий касовий ордер тощо; до видаткових — грошовий чек на отримання готівки і видатковий касовий ордер. Меморіальні документи використовуються для безготівкових переказів за рахунками. Це розрахункові документи, що надаються банку клієнтами (платіжні доручення, вимоги-доручення, розрахункові чеки), меморіальні ордери та ін. До позабалансових документів належать прибуткові та видаткові позабалансові ордери. Цими документами оформляються приймання та видача коштовностей і документів, що зберігаються в касі та сховищі. Банківські документи включають дані, які називаються реквізитами. До обов’язкових реквізитів відносять: назву установи банку; дату здійснення операції; зміст операції; суму операції; підписи відповідальних осіб. Інші реквізити залежать від виду операції. Усі грошово-розрахункові документи у своєму складі мають меморіальний ордер, у якому вказано бухгалтерське проведення, тобто визначені бухгалтерські рахунки, що підлягають дебетуванню і кредитуванню.