- •Інформаційна система, її архітектура та життєвий цикл.
- •Характеристика моделей даних (реляційна, пост реляційна, багатовимірна, ієрархічна, мережева, об’єктно-орієнтована).
- •Характеристика реляційної структури даних (заголовок та тіло таблиці, типи даних, поняття домену).
- •Зв’язування таблиць та контроль цілісності зв’язків.
- •Загальна характеристика мови структурованих запитів sql. Синтаксис команди select.
- •Групування записів та використання агрегуючих функцій мови sql.
- •Команди мови sql, призначені для додавання, видалення, модифікації даних.
- •Використання підпорядкованих запитів в мові sql.
- •Організація внутрішнього рівня субд (сторінкова організація файлів, індекси, хешування, кластеризація).
- •Характеристика розподілених баз даних та моделі «клієнт–сервер».
- •Типи гіс та вкажіть галузі їх використання.
- •Просторові, тематичні, часові, асоціативні характеристики просторових об’єктів в гіс.
- •Способи організації просторової інформації у гіс.
- •Векторне представлення просторових об’єктів в гіс.
- •Растрова модель інформації та ієрархічні моделі растрових файлів (пірамідальні та квадротомічні).
- •Технології шифрування вхідних даних в геоінформатиці.
- •Автоматизоване введення даних
- •Апаратне дигітизування
- •Екранне дигітизування
- •Автозахоплення і автотрасування
- •Редагування існуючих картографічних об'єктів
- •Введення і редагування з використанням існуючих графічних об'єктів
- •Групове редагування
- •Контроль якості створення цифрових карт
- •Застосування в гіс даних аерокосмічного знімання.
- •Методика побудови моделі поверхні та аналіз поверхонь в гіс (визначення ухилу, азимуту та експозиції схилу, форми, взаємної видимості).
- •Зміст оверлейного аналізу в гіс, накладання просторових даних у растровому та векторному форматах.
- •Способи подання інформації за допомогою тематичних карт.
Зв’язування таблиць та контроль цілісності зв’язків.
При проектуванні реальних баз даних інформацію зазвичай розміщують в декількох таблицях. Таблиці при цьому зв’язані семантикою інформації. В реляційних СУБД для вказівки зв’язків таблиць проводять операцію зв’язування.
Багато СУБД при зв’язуванні таблиць автоматично виконують контроль цілісності нових даних у відповідності з установленими зв’язками. В кінцевому результаті це підвищує достовірність збереженої БД.
Крім цього, установлення зв’язків між таблицями полегшує доступ до даних. Зв’язування таблиць при виконанні таких операцій, як пошук, огляд, редагування, вибірка і підготовка звітів, зазвичай забезпечує можливість звернення до довільних полів зв’язаних записів. Це зменшує кількість явних звернень до таблиць даних і число маніпуляцій в кожній із них.
Основні види зв’язків таблиць
Між таблицями можуть установлюватися бінарні (між двома таблицями), тернарні (між трьома таблицями) і в загальному випадку n-арні зв’язки. Суть зв’язування в установлені відповідності полів зв’язку основної і додаткової таблиці. Поля зв’язків основної таблиці можуть бути звичайними і ключовими. В якості полів зв’язку підпорядкованої таблиці зазвичай використовують ключові поля.
В залежності від того як визначені поля зв’язків основної і додаткової таблиць, між двома таблицями в загальному випадку установлюється наступні чотири основних види зв’язків:
Один – один (1:1)
Один – багато (1: Б)
Багато – один (Б:1)
Багато – багато (Б:Б)
-
Характеристика полів зв’язків по видам
1:1
1:Б
Б:1
Б:Б
Поля зв’язків основної таблиці
є ключем
є ключем
не є ключем
не є ключем
Поля зв’язків додаткової таблиці
є ключем
не є ключем
є ключем
не є ключем
Контроль цілісності зв’язків зазвичай означає аналіз вмісту двох таблиць на дотримання наступних правил:
Кожному запису основної таблиці відповідає нуль і більше записів додаткової таблиці.
В додатковій таблиці немає записів, які не мають батьківських записів в основній таблиці.
Кожен запис додаткової таблиці має тільки один батьківський запис основної таблиці.
Опишемо контроль цілісності зв’язків при маніпулюванні даними в таблицях. Розглянемо три основних операції над даними двох таблиць:
Введення нових записів
Необхідно визначити правильну послідовність введення нових даних, щоб не порушувати цілісності. Спочатку вводяться дані в основну таблицю, а потім – в додаткову. В процесі заповнення основної таблиці контроль значень полів зв’язку ведеться як контроль звичайного ключа. Заповнення полів зв’язку додаткової таблиці контролюється на предмет спів падіння зі значеннями полів зв’язку основної таблиці.
Модифікація записів
Зміна змісту полів зв’язаних записів, не відноситься до полів зв’язку, тому розглянемо механізм зміни полів зв’язку.
При редагуванні полів зв’язку додаткової таблиці очевидною вимогою є те щоб нове значення поля зв’язку співпадало х відповідним значенням будь-якого запису основної таблиці. Тобто додатковий запис може змінити батьківський запис, але не може залишитися без нього.
Правила редагування поля зв’язку:
Редагувати записи, у яких відсутні підпорядковані записи
Зміни в полях зв’язку основного запису відразу передавати у всі поля зв’язків всіх записів додаткової таблиці.
Видалення записів
В операціях видалення записів зв’язаних таблиць велику свободу мають записи додаткових таблиць. Їх видалення проходить майже безконтрольно.
Видалення записів основної таблиці підпорядковані правилам:
Видалити можна запис, який не має підпорядкованих записів.
Заборонити видалення запису при наявності підпорядкованих записів, або видаляти їх разом з підпорядкованими записами.