МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА АЕРОНАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМ

КУРСОВА РОБОТА

“ДІЯЛЬНІСТЬ ДИСПЕТЧЕРА В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ”

З дисципліни

«Управління повітряним рухом»

Студентка групи 402 ІАН

________/Малиновська Л.В./

Керівник

_________/Аргунов Г.Ф./

Дата:

Київ 2012

І. ЗАГАЛЬНА ЧАТИНА

1.1 Аварійне обслуговування

Аварійне обслуговування. Alerting service. Обслуговування, яке забезпечується сповіщенням відповідних організацій про повітряні судна, яким потрібна пошуково-рятувальна допомога, та сприяння таким організаціям за їх запитом.

1.1.1 Функції аварійного обслуговування і збору всієї польотної інформації про повітряне судно, що перебуває в аварійній ситуації (що зазнає або зазнало лиха), виконують органи ОПР.

1.1.2. Аварійним обслуговуванням забезпечуються:

a) усі повітряні судна, що забезпечуються диспетчерським обслуговуванням;

b) усі повітряні судна, що подали план польоту або відомі органам ОПР з інших джерел;

c) будь-які повітряні судна, якщо відомо або передбачається, що вони є обєктом незаконного втручання.

1.1.3. РДЦ та центри польотної інформації (сектор ПІО РДЦ) є головними пунктами для збору всієї польотної інформації щодо аварійній ситуації повітряного судна, яке виконує політ у межах відповідного диспетчерського району (району польотної інформації) для передачі такої інформації відповідному КЦПР.

1.1.4. У разі виникнення аварійної ситуації з ПС, що перебуває під керуванням аеродромного диспетчерського органу або диспетчерського органу підходу, відповідний орган ОПР негайно повідомляє про це відповідний РДЦ, який, у свою чергу, повідомляє КЦПР, за винятком, коли таке повідомлення не потрібне, якщо аварійна ситуація має такий характер, за якого таке повідомлення буде зайвим.

1.1.5. У повідомленні, яке РДЦ (центр польотної інформації/сектор ПІО РДЦ) передає до КЦПР, повинна міститися така інформація:

a) стадія аварійної ситуації: "непевність", "тривога" або "лихо";

б) орган або особа, які надають повідомлення;

в) характер аварійної ситуації або події;

г) найбільш важлива інформація з плану польоту (тип повітряного судна, номер рейсу, радіотелефонний позивний, маршрут польоту, кількість осіб на борту та інше залежно від обставин);

ґ) орган або повітряне судно, що виходило востаннє на зв'язок з повітряним судном, що розшукується;

д) час сеансу зв'язку й використана частота;

е) місцеперебування повітряного судна або остання доповідь про місцеперебування і яким чином воно визначалося;

є) колір і пізнавальні знаки повітряного судна;

ж) дії, які розпочаті органом ОПР, що передає повідомлення;

з) інші дані, що стосуються справи.

Відсутність інформації щодо будь-якого з елементів, зазначених вище, не є підставою для затримки передачі повідомлення.

1.1.6. У разі потреби невідкладного надання допомоги відповідний диспетчерський орган, що виконує функції аеродромного диспетчерського органу або диспетчерський орган, що виконує функції підходу, сповіщає усі місцеві аварійно-рятувальні служби (відповідно до схеми аварійного обслуговування), керівника польотів та інформує відповідний РДЦ.

1.1.7. У разі виникнення аварійної ситуації з повітряним судном орган ОПР, у зоні відповідальності якого перебуває дане повітряне судно, якнайшвидше повідомляє суміжний орган ОПР за напрямком польоту.

1.1.8. Стадії аварійного стану оголошуються у таких випадках:

1.1.8.1. Стадія непевності (INCERFA) оголошується, коли:

a) не було жодного донесення з борту повітряного судна упродовж 30 хвилин з часу, коли мало бути отримане останнє донесення, чи з часу першої невдалої спроби встановити зв'язок з таким повітряним судном;

б) повітряне судно не прибуло упродовж 30 хвилин після закінчення розрахункового часу прибуття або останнього повідомлення, за винятком тих випадків, коли немає жодного сумніву щодо безпеки повітряного судна й осіб, що перебувають на його борту.

1.1.8.2. Стадія тривоги (ALERFA) оголошується, коли:

a) після стадії непевності наступні спроби встановити зв’язок з повітряним судном чи наведення довідок про нього з інших джерел не дали жодних нових відомостей про це повітряне судно;

б) повітряне судно, якому було надано дозвіл на посадку, не здійснило її упродовж 5 хвилин після закінчення розрахункового часу посадки, і з цим повітряним судном не вдалося встановити зв’язок;

в) отримана інформація про те, що експлуатаційна ефективність повітряного судна знизилась, але не настільки, щоб стала ймовірною потреба вимушеної посадки, за винятком тих випадків, коли є дані, які знімають побоювання щодо безпеки повітряного судна та осіб, що перебувають на його борту;

г) стало відомо (або є припущення), що повітряне судно стало об'єктом незаконного втручання.

1.1.8.3. Стадія лиха (DETRESFA) оголошується, коли:

a) після стадії тривоги подальші спроби встановити зв'язок з повітряним судном були невдалими і всі зусилля щодо більш широкого наведення довідок указують на ймовірність того, що дане повітряне судно зазнало лиха;

б) вважається, що запас палива на борту повітряного судна є недостатнім для того, щоб це повітряне судно досягло місця, придатного для безпечної посадки;

в) отримана інформація про те, що експлуатаційна ефективність повітряного судна знизилася до такого ступеня, що стала ймовірною потреба вимушеної посадки;

г) отримана інформація або є достатні підстави вважати, що повітряне судно має намір здійснити або здійснило вимушену посадку, за винятком тих випадків, коли є достатня упевненість у тому, що повітряному судну та особам, що перебувають на його борту, не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують негайної допомоги.

1.1.9. Залежно від розвитку аварійної ситуації з повітряним судном стадії непевності, тривоги або лиха можуть оголошуватися послідовно або безпосередньо.

1.1.10. Орган ОПР повинен прагнути одержати інформацію, яка була відсутня на момент передачі повідомлення до КЦПР до оголошення стадії лиха, якщо є обґрунтована впевненість у тому, що ця стадія настане.

1.1.11. Крім повідомлення, зазначеного у пункті 2.5., орган ОПР передає до КЦПР будь-яку іншу корисну інформацію, особливо про зміну аварійного стану за стадіями, або інформацію про скасування аварійного стану.

Відповідальність за відміну дій, які було розпочато КЦПР, несе сам КЦПР.

1.1.12. Органи ОПР, при потребі, використовують усі наявні засоби зв'язку для встановлення й підтримки зв'язку з повітряним судном, що перебуває в аварійній ситуації, і для запиту відомостей про це повітряне судно.

1.1.13. У разі вимушеної посадки повітряного судна поза межами аеродрому орган ОПР (при наявності такої можливості) дає вказівку екіпажу повітряного судна, що перебуває у районі вимушеної (передбачуваної) посадки, прослуховувати частоту 121,5 МГц на одній з двох наявних радіостанцій діапазону ДВЧ для ретрансляції повідомлень повітряного судна, що зазнає лиха.

1.1.14 За відсутності радіолокаційного контролю або з моменту зникнення на екрані радіолокатора відмітки повітряного судна, що перебуває в аварійній ситуації, відповідний орган ОПР прокладає на карті маршрут польоту повітряного судна для визначення імовірного наступного місцезнаходження цього повітряного судна і його максимального віддалення від останнього відомого місцезнаходження (за доповіддю екіпажу або даними радіолокатора), а також маршрути польоту інших повітряних суден, що перебувають поблизу аварійного повітряного судна, для визначення їх імовірного наступного місцезнаходження та максимальної тривалості польоту.

1.1.15 Коли районний диспетчерський центр або центр польотної інформації (сектор ПІО РДЦ) вирішує, що повітряне судно перебуває в стадії непевності або тривоги, він повинен, якщо це практично можливо, повідомити відповідного експлуатанта до повідомлення КЦПР.

Якщо повітряне судно перебуває у аварійної ситуації, КЦПР інформується негайно.

1.2. Рекомендації щодо дій диспетчера упр в аварійній ситуації

1.2.1 Диспетчер УПР повинен завжди бути готовий до виникнення аварійної ситуації. Швидкість прийняття рішення и виконання відповідних дій можуть бути необхідні за певних обставин, але для більшості ситуацій основним є виваженість і узгодженість дій.

1.2.2 Диспетчер УПР повинен без затримок, при наявності практичної можливості надавати всю можливу допомогу будь-якому ПС, що знаходиться в аварійній ситуації.

1.2.3 Диспетчер при виникненні аварійній ситуації якнайшвидше повинен доповісти керівникові польотів. При необхідності диспетчером проводиться відповідна координація с іншими секторами/органами ОПР.

1.2.4 Відповідальність за початок застосування аварійних процедур покладається на орган ОПР, в районі (зоні) відповідальності якого сталася аварійна ситуація, або якому першому стало про неї відомо.

1.2.5 У випадку, коли буде виконуватись аварійна посадка на/або поблизу аеродрому диспетчер перш за все інформує диспетчера відповідної АДВ для своєчасного подавання сигналу тривоги або готовності місцевим рятувальним службам (пожежній бригаді, медичній допомозі та інше) згідно з місцевими процедурами (схемами тривожного сповіщення).

1.2.6 Отримавши доповідь від ЕПК про потрапляння в особливі умови польоту або виникнення аварійної ситуації, диспетчер завжи повинен пам’ятати мінімум необхідних дій (ASSIST):

ACKNOWLEDGE – переконатися в тому, що правильно зрозумів характер докладу ЕПК або код відповідача про виникнення особливого випадку або особливих умов польоту. Уточнити від ЕПК підтвердження (якщо це можливо);

SEPARATE – відділити аварійний ПК від решти руху, дати простір для необхідних маневрів, забезпечуючи безпечні інтервали;

SILENCE – якщо робота решти ПК в ефірі може зашкодити пілоту або диспетчеру приймати/передавати інформацію, то необхідно ввести режим радіомовчання;

INFORMATION – інформувати усіх хто повинен знати про виникнення особливого випадку або особливих умов польоту та надавати інформаційну допомогу (керівник польотів, ст. диспетчер, суміжні сектори ОПР, органи протиповітряної оборони тощо);

SEPPORT – забезпечити максимальну підтримку ЕПК;

TIME – дати ЕПК час зібратися з думками, звіритися з керівництвом по льотній експлуатації, не турбувати ЕПК.

1.3. Порядок дій в аварійній ситуації

1.3.1 Загальні положення

1.3.1.1 Різноманітність обставин у кожній аварійній ситуації не дозволяє встановити точний докладний порядок дій, якого слід притримуватися. Викладений в даному розділі порядок дій призначений для фахівців ОПР в якості загального керівництва. При роботі в аварійних ситуаціях органи ОПР повинні здійснювати повну та всеоб’ємну координацію дій, а фахівці ОПР повинні керуватися здоровим глуздом.

1.3.1.2 У випадку, коли повітряне судно повідомляє про аварійну ситуацію, органу ОПР слід вжити наступні дії:

а) вжити всіх необхідних заходів для встановлення пізнавального індексу і типу повітряного судна, типу аварійної ситуації, намірів екіпажу ПС, а також місцеположення і рівня польоту повітряного судна, якщо ця інформація не була чітко представлена екіпажем або невідома;

б) прийняти рішення відносно надання найбільш ефективної допомоги;

в) заручитися підтримкою будь-якого іншого органу ОПР або інших служб, які в змозі надати допомогу повітряному судну;

г) надати екіпажу ПС будь-яку потрібну йому інформацію, а також будь-яку додаткову відповідну інформацію, наприклад дані щодо придатних аеродромів, мінімальні безпечні абсолютні висоти, метеорологічну інформацію тощо;

ґ) отримати від експлуатанта або екіпажу ПС наступну інформацію, яка може бути доречною в даній ситуації: кількість людей на борту, кількість палива, що залишилося, можливу наявність небезпечних матеріалів і їх характер; та

д) сповістити відповідні органи ОПР та повноважні органи, відповідно до схеми сповіщення.

1.3.1.3 По мірі можливості слід уникати зміни радіочастот та коду ВОРЛ; як правило, це слід робити тільки в тому випадку, коли відповідним повітряним суднам може бути надано більш якісне обслуговування. Слід обмежити до мінімуму вказівки щодо маневрування повітряним суднам, в яких сталася відмова двигуна. При необхідності, про обставини, що склалися слід інформувати інші повітряні судна, що виконують політ поблизу повітряного судна, яке перебуває в аварійній ситуації.