- •Інформаційна система, її архітектура та життєвий цикл.
- •Характеристика моделей даних (реляційна, пост реляційна, багатовимірна, ієрархічна, мережева, об’єктно-орієнтована).
- •Характеристика реляційної структури даних (заголовок та тіло таблиці, типи даних, поняття домену).
- •Зв’язування таблиць та контроль цілісності зв’язків.
- •Загальна характеристика мови структурованих запитів sql. Синтаксис команди select.
- •Групування записів та використання агрегуючих функцій мови sql.
- •Команди мови sql, призначені для додавання, видалення, модифікації даних.
- •Використання підпорядкованих запитів в мові sql.
- •Організація внутрішнього рівня субд (сторінкова організація файлів, індекси, хешування, кластеризація).
- •Характеристика розподілених баз даних та моделі «клієнт–сервер».
- •Типи гіс та вкажіть галузі їх використання.
- •Просторові, тематичні, часові, асоціативні характеристики просторових об’єктів в гіс.
- •Способи організації просторової інформації у гіс.
- •Векторне представлення просторових об’єктів в гіс.
- •Растрова модель інформації та ієрархічні моделі растрових файлів (пірамідальні та квадротомічні).
- •Технології шифрування вхідних даних в геоінформатиці.
- •Автоматизоване введення даних
- •Апаратне дигітизування
- •Екранне дигітизування
- •Автозахоплення і автотрасування
- •Редагування існуючих картографічних об'єктів
- •Введення і редагування з використанням існуючих графічних об'єктів
- •Групове редагування
- •Контроль якості створення цифрових карт
- •Застосування в гіс даних аерокосмічного знімання.
- •Методика побудови моделі поверхні та аналіз поверхонь в гіс (визначення ухилу, азимуту та експозиції схилу, форми, взаємної видимості).
- •Зміст оверлейного аналізу в гіс, накладання просторових даних у растровому та векторному форматах.
- •Способи подання інформації за допомогою тематичних карт.
Технології шифрування вхідних даних в геоінформатиці.
Автоматизоване введення даних
Сканування - є одним з основних видів перетворення зображень з паперових (плівкових та ін.) типів носіїв у різні формати електронних зображень. Сам термін «сканування» означає, що площина вихідного зображення проглядається послідовно по смугах, кожна смуга, у свою чергу, поділяється на окремі елементи. Відбите оптичне електромагнітне випромінювання кожного елемента зображення реєструється світлочутливим датчиком, при цьому відбувається осереднення колірних і яскравих характеристик (елемент зображення тепер може вважатися пікселем); залежно від поточних настроювань сканера пікселу присвоюється певний код у бітовому, сіро-кольоровому або RGB-форматах, після чого інформація про порядкове положення і колір піксела записується в растровий графічний файл.
Векторизування - скановані растрові картографічні матеріали використовуються для створення векторних цифрових карт. При гарній якості вихідних карт (гарне розрізнення ліній і контурів, відсутність фону і забруднень, чітка передача кольору) можуть використовуватися системи розпізнавання графічних образів і автоматичного промальовування їхніх контурів. Процедури розпізнавання растра і промальовування векторних графічних примітивів позначаються терміном векторизування. Векторизування може бути ручним і напівавтоматичним. Напівавтоматичне векторизування в основному застосовується для лінійних даних, точкові об'єкти вводяться в ручному режимі, полігональні об'єкти також замикаються в ручному режимі.
Геокодування — метод і процес позиціонування просторових об'єктів відносно деякої координатної системи і їхніх атрибутів. Для геокодування необхідні табличний набір координатних даних — широта і довгота, координати X і У, вулична адреса, файл просторової бази даних, у координатах якої буде здійснюватися пошук місця розташування точки, а також установлення в ці координати точкового об'єкта з заданими атрибутами.
Апаратне дигітизування
При апаратному дигітизуванні з використанням спеціального пристрою — дигітайзера — застосовуються оригінальні паперові або пластикові картографічні матеріали високої якості. До складу багатьох програмних ГІС-пакетів входять спеціальні модулі для настроювання і керування роботою різних моделей дигітайзерів.
Аркуш карти, що цифрується, закріплюється на поверхні планшета дигітайзера за допомогою притискних планок або прозорого листа пластику. На початку роботи виконується процедура визначення координат — на карті вказуються чотири і більше контрольних точок, клавіатурним способом вводяться їхні координати, визначається похибка визначення системи координат. Можуть також зазначатися крайні кутові координати області дигітизування для зменшення обсягу просторових розрахунків.
Екранне дигітизування
При екранному дигітизуванні вхідний попередньо сканований і просторово прив'язаний картографічний матеріал знаходиться на задньому плані екрана. На нього накладаються один чи кілька похідних шарів, у межах яких, візуально порівнюючи з контурами оригінальних об'єктів на шарі-підкладці, виконують обведення об'єктів-копій.