Практичні питання вивчення процесів на схилах
Значне поширення схилів на земній поверхні, різноманітність процесів, які відбуваються у їхніх межах, великий обсяг гірських порід, що беруть участь у трансформації схилів, катастрофічні наслідки деяких процесів на схилах та інші важливі обставини, пов’язані з цим генетичним типом екзогенних процесів, роблять вивчення схилів досить актуальним. Це має велике значення, що зумовлено можливістю пошуків у їхніх межах залежно від закономірностей розвитку схилів певних корисних копалин. За Е. Палієнком (1978), делювіальні розсипища корисних копалин є продуктами акумуляції на схилах. Утворення їх, яке залежить від поздовжнього профілю та морфології схилів (прямий, опуклий, увігнутий, комбінований), мікрорельєфу, ухилу, висоти, є першим кроком на шляху наступного пе-
Рис. 115. Розміщення різних типів розсипищ залежно від їх геоморфологічного положення (за В. Смірновим)
реміщення корисного компонента за межі корінного родовища до місця концентрації. Відбувається сортування матеріалу за густиною під дією площинного змивання та гравітації. У рельєфі делювіальні розсипища пов’язані зі шлейфами акумуляції у нижніх частинах схилів та біля підніжжя (рис. 115).
Найвідоміші розсипища делювіального походження — розсипища алмазів в Якутії та Африці, гірського кришталю в Якутії, корунду в Казахстані.
Значення вивчення схилів і процесів на схилах полягає в тому, що під час планування різних видів господарської діяльності потрібно враховувати особливості рельєфу загалом і схилів зокрема. В інженерній геоморфології (Палієнко, 1978) значна увага приділяється стійкості схилів і геоморфологічному аспекту цього показника. Під час будівництва, наприклад, потрібно мати відомості з морфології, історії розвитку, генезису схилів, щодо інженерно-геологічних, гранулометричних, мінералогічних, фізико-хімічних властивостей, їхніх зв’язків у системі схил —водний потік, сучасних тектонічних рухів на Цій ділянці земної кори, грунтів, радіаційного балансу і теплового режиму на схилах різної експозиції тощо.
Берегові процеси 4.9 і форми рельєфу
Подібно до ендо- та екзогенних чинників формування рельєфу, суходіл та океан є найголовнішими антиподами щодо природних умов. На межі цих середовищ спостерігаються інтенсивні зміни всіх складових географічної оболонки, зокрема зміни складу гірських порід і рельєфу земної поверхні. Значна відмінність у нагріванні водних мас і суходолу зумовлює горизонтальну й вертикальну циркуляцію атмосфери, в цих місцях відбувається взаємодія поверхневих вод суходолу і, власне, океанічних мас, спостерігаються радикальні відмінності біоценозів (як від суходольних, так і від шельфових та біоценозів океанічних глибин). Для берегової зони характерна інтенсивна господарська діяльність, адже у прибережній смузі суходолу завширшки близько 50 км мешкає 23,7 % населення планети. Тому дослідники берегової зони розглядають її як своєрідну берегову екосистему.