51. Місцеві податки і збори на прибуток

Особливості стягнення місцевих податків і зборів та їх впливу на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання такі:1) місцеві под і збори включаються до складу вал вит, які виключаються зі скоригованого вал дох, а отже, зменшують суму оподаткованого прибутку;2) місцеві податки і збори суб'єкти господарювання відносять на собівартість продукції (роб, послуг),що впливає на формування їхнього прибутку. До складу місцевих пода і зборів належать:1) місцеві под:комунальний под;• под на рекламу;2) місцеві збори:за право використання місцевої символіки;за паркування автотранспорту; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;за дозвіл на проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок; за проїзд територією прикордонних обл автотранспортом, що вирушає за кордон, та інші. Комунальний податок.

Об'єктом для розрахунку податку прийнято фонд оплати праці, який обчислюється множенням середньоспискової чисельності працівників на місячний неоподатковуваний мінімум громадян. Граничний розмір ставки податку визначено у розмірі 10 % від розрахункової величини фонду оплати праці. Податок сплачується щомісяця.

Об'єктом оподаткування є вартість товарів (послуг), реалізованих суб'єктами п-кої діяльності, а також виручка, одержана через каси неторговельних підприємств, установ і організацій від продажу безпосередньо населенню товарів власного виробництва, товарів, придбаних в ін юридичних і фізичних осіб. Ставку комунального податку встановлено від вартості реалізованих товарів без ПДВ. Податок із реклами стягується під час оплати рекламних послуг з усіх видів комерційних оголошень і повідомлень, що поширюються за допомогою засобів масової інформації, афіш, плакаті в, рекламних щитів, що друкуються на спортивному одязі чи майні.Об'єктом опод є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Ставки податку диференційовано залежно від місця розташування реклами, терміну надання рекламних послуг, товару, що рекламується.

52. Елементи побудови плати за землю: платники. Об’єкти пільги

Плата за землю- податковий платіж, який стягується з власника землі або землекористувача, розмір якого залежить від величини зем.ділянки, граничної оцінкової ставки та призначення землі. Платниками є власники землі і землекористувачі крім орендарів та інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції. Обєктом виступає земельна ділянка, а також земельна частка (пай) яка перебуває у власності або у користуванні у т.ч.на умовах оренди. Платники сплачують земельний податок з дня виникнення права власності права користування зем.ділянкою Звільняються від сплати: заповідники, науково-дослідні установи, органи дер.влади, заклади культури, освіти,. Охорони зд., соц..забезпечення,фізичної культури, релігійні благодійні громади, покупець об’єкта незавершеного будівництва, санаторно-курортні заклади. В межах граничних норм від плати звільняються:інваліди Іта ІІгр., які вих..3-х і більше дітей, члени сімей які проходять строкову вій.службу, пенсіонери, жертвам ЧАЕС, хто має право на пільги. Ст.121 передбачено норми безоплатної передачі зем.ділянок громадянам:-ведення особистого с/г не більше 0.2га, ведення садівництва-0.12, будівництва і обслуговування ж/б, господарських будівель і споруд у селах – 0.25га, у селищах-0.15га, у містах-0.10га

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок, площа земельних ділянок

Ставки податку: 1). для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; 2) для багаторічних насаджень - 0,03.

3)земельні ділянки, грошову оцінку яких проведено, встановлюється ст.у розмірі 1%