12

Київський національний університет

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Робоча навчальна програма дисципліни спеціалізації

“ОНКОГЕНЕТИКА”

КИЇВ-2009

Київський національний

університет

імені Тараса Шевченка

Біологічний факультет

Кафедра загальної та

молекулярної генетики

Доцент С. Р. Рушковський

Онкогенетика

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом

7.0704 - “Біологія”

Затверджена

вченою радою

біологічного факультету

_______________, протокол

КИЇВ –2009

Методичні рекомендації по вивченню дисципліни

Дисципліна «Онкогенетика» є дисципліною спеціалізації /за вибором вузу/для підготовки фахівців за напрямом “біологія”, що читається в VIII семестрі в обсязі 2 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), а саме 72 год., з яких 32 години аудиторних занять (лекції) і 40 годин самостійної роботи, і підсумовується заліком.

Мета і завдання дисципліни спеціалізації «Онкогенетика»: ознайомити студентів із сучасними проблемами та досягненнями у вивченні генетики онкологічних захворювань.

Завдання дисципліни:

1) дати студентам загальні уявлення про онкологічні хвороби, причини та механізми трансформації клітин;

2) дати уявлення про молекулярно-генетичні механізми проходження етапів канцерогенезу, ознайомити студентів з роллю генотипу в розвитку пухлин;

3) ознайомити студентів з сучасними методичними розробками в онкогенетиці, новими підходами до діагностики, профілактики та лікування онкологічних хвороб.

Предмет навчальної дисципліни «Онкогенетика» вивчає генетичні основи схильності до онкозахворювань, молекулярно-генетичні механізми ініціації та прогресії пухлин. Розглядаються загальні уявлення про онкологічні хвороби, причини та механізми трансформації клітин в результаті дії хімічних, фізичних та біологічних канцерогенів, роль генотипу в ракоутворенні. Приділяється увага молекулярно-генетичним процесам, які порушуються на різних етапах малігнізації клітини, генетичному контролю ангіогенезу та метастазування. Обговорюються питання профілактики онкозахворювань та визначення індивідуального ризику утворення пухлин.

Вимоги до знань та вмінь.

Вміти:

• обирати відповідні методи та підходи для вирішення певної дослідницької задачі;

• проводити аналіз спадкування онкологічних хвороб за генеалогічним методом;

• розраховувати канцерогенну активність факторів різної природи;

• проводити каріотипування хромосомних наборів злоякісних клітин, знаходити первинні та вторинні хромосомні аномалії;

• за первинними та вторинними аномаліями геному знаходити гени, порушення яких відбувається на різних етапах канцерогенезу;

• аналізувати та інтерпретувати дані по експресії генів в нормальних та пухлинних клітинах;

• визначати рівні нестабільності геному в нормальних та пухлинних клітинах;

• за даними генетичного аналізу та за рівнями параметрів нестабільності геному розраховувати індивідуальні ризики розвитку онкологічних захворювань;

• самостійно працювати з електронними базами даних по онкогенетиці.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна спеціалізації «Онкогенетика» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом «біологія». Вивчення дисципліни передбачає попереднє ознайомлення з загальними дисциплінами «Цитологія», «Біологія індивідуального розвитку», «Біохімія», «Молекулярна біологія», «Генетика» та спецкурсом «Генетика людини». Дисципліна є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр», зокрема: «Нестабільність геному», «Молекулярні механізми диференціації клітин», «Генетика постнатального онтогенезу», «Основи медичної генетики», «Фармакогенетика».

Дисципліна є тісно пов'язаною з лабораторним практикумом, що здійснюється паралельно.

Система контролю знань та умови складання заліку. Дисципліна спеціалізації «Онкогенетика» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів: до першого входять 1-4 теми, до другого 5-8 теми.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання контрольних робіт та самостійних завдань. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за виконання завдань поточного контролю в кожному зі змістовних модулів, наведена у таблиці.

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.

Змістовий модуль 1

Вид роботи	Бали
Контрольні опитування	5
Домашнє самостійне завдання	5
Модульна контрольна робота 1	20
Сума	30

Змістовий модуль 2

Вид роботи	Бали
Контрольні опитування	5
Домашнє самостійне завдання	5
Модульна контрольна робота 2	20
Сума	30

Студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою, яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за поточні модулі. В таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу «Онкогенетика». Курс складається з 2 змістових модулів і має загальний обсяг, рівний 2 кредитам (32 години лекцій, 40 годин самостійної роботи студента, всього 72 години).