- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
5. Системи штучного інтелекту
8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
Метод резолюцій – логічне числення у мові логіки предикатів першого порядку, що використовує єдине правило виведення (т.зв. правило резолюції). Для мови численні висловлювань це правило формулюється так: із формул та , де - елементарна формула, виводиться формула , а з – виводиться "порожня" формула. Цього єдиного правила достатньо для встановлення того, чи є тотожно хибною довільна задана формула числення висловлювань, що подана в кон’юнктивній нормальній формі (КНФ). А саме, кон’юнкція скінченої множини М формул числення висловлювань, кожна з яких є диз’юнкцією елементарних формул і/чи їх заперечень, тотожно хибна тоді і тільки тоді, коли за допомогою правила резолюції із М виводиться порожня формула. Для логіки предикатів першого порядку правило резолюції формулюється більш складно - з використанням процедури уніфікації. Метод резолюцій вперше запропонував Дж.Робінсон в 1964. Його застосовують в мовах логічного програмування, при пошуку доведень теорем на ЕОМ, в доведеннях правильності програм, в системах планування поведінки роботів, в "питально-відповідальних" системах та ін. системах штучного інтелекту. Існують різні модифікації методу резолюцій, а також його узагальнень.
5. Системи штучного інтелекту
9. Мова функціонального програмування лісп
За однiєю з класифiкацiй мови програмування (МП) дiляться на процедурнi, якi також називаються операторними або iмперативними та декларативнi мови. До класу декларативних мов вiдносяться функцiональнi або апплiкативнi - Лiсп,.
Функцiональна програма складається з сукупностi визначених функцiй. Функцiї, в свою чергу, можуть викликати iншi функцiї. Обчислення починається з виклику деякої функцiї. Чисте функцiональне програмування не має присвоєнь та засобiв передачi керування. Повторнi обчислення здiйснюються за допомогою рекурсiї, яка є основним засобом функцiонального програмування.
Робота з Лiспом нагадує роботу з карманним калькулятором: користувач вводить вираз (вiн обов'язково повинен закiнчуватися символом та мати збалансовану кiлькiсть дужок), який читає машина, потiм обчислює (iнтерпретує), та видає результат. Цей процес введення-читання-обчислення-видачi результату буде вiдбуватися в циклi доти, доки користувач не введе команду (SYSTEM), яка завершує роботу з muLisp i передає керування операцiйнiй системi.
Приклад програми:
Напишемо функцію MEMBER, яка має два аргументи: nam - символ та lst - список і яка повинна перевірити чи належить символ списку.
(DEFUN MEMBER (nam lst)
((NULL lst) NIL)
((EQL nam (CAR lst)) T)
(MEMBER nam (CDR lst)) )
5. Системи штучного інтелекту
10. Мова логічного програмування пролог
Числення предикатiв - математична основа мови.
В основі Прологу лежить поняття відношення, яке взяте з предикатних логік. Слово “предикат” відноситься до розділу математичної логіки, в якому досліджуються операції над логічними висловленнями. В логіці предикатів під предикатом розуміється деяка властивість, логічна функція від довільного числа аргументів, яка приймає тільки два значення - “істина” або ж “хибність”.
Логiку предикатiв, в деякiй мiрi, можна вважати спецiальним математичним апаратом формалiзацiї людського мислення. Звiдки, мови програмування логiчного типу є найбiльш зручними, для роботи з базами знань.
Факти та правила.
При побудовi речень Прологу використовується той же пiдхiд що й в предикатних логiках. Спочатку вiдкидаємо всi несуттєвi слова. Потiм трансформуємо речення, виставляючи на перше мiсце вiдношення.
Факти
В Пролозi зв'язок мiж об'єктами називається фактом. Факти можуть виражати як властивостi, так i вiдношення.
Запити
Враховуючи, що Пролог складається з множини фактiв, ми можемо задавати йому питання про цi вiдношення у виглядi запитiв. Пролог будує вiдповiдь i виводить її до друку.
Узагальнення
Програма на Пролозi будується iз двох типiв фраз (речень): фактiв i правил. Факти - це вiдношення, або ж властивостi, про якi ви, програмiст, знаєте, що вони iстиннi. Правила - це залежнi вiдношення; вони дозволяють Прологу робити виведення, порiвнюючи одну частину iнформацiї з iншою.
Правила Прологу складаються з трьох частин: голови, символу, тiла.
Голова - це факт, який буде вiрним, якщо деяка кiлькiсть умов виконається. Голову ще iнодi називають заключенням, або ж вiдношенням залежностi. Символ - вiддiляє голову правила вiд тiла; може бути текстовим типу or або ж if. Тiло - це множина умов (або список файлiв), котрi повиннi бути iстинними, для того щоб Пролог мiг довести, що голова правила вiрна.
Як змiннi отримують свої значення
В Пролозi не має операцiї присвоєння. Змiннi Прологу отримують свої значення, порiвнюючи їх з константами у фактах i правилах.
Поки змiнна не отримає свого значення, вона називається вiльною, а коли отримує значення - зв'язаною. Але вона залишається зв'язаною тiльки на час, який необхiдний для отримання одного розв'зку на запит, потiм Пролог звiльнює її, повертає i шукає альтернативнi розв' язки.