- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
16. Система електронної пошти глобальної системи internet
Електронна пошта (e-mail) – метод «постійної комунікації», що полягає у написанні, передачі, збріганні та отриманню повідомлень через електронні системи зв’язку. Термін «електронна пошта» відносится як до поштової системи мережі Інтернет, що базується на використанні протоколу SMTP, так і до поштових систем в локальних мережах, що дозволяють користувачам в межах однієї організації обмінюватися електронними повідомленнями. Система електронної поши була попередником Інтернету. Саме існуючи на той момент поштові системи були одном із основним засобів створення Інтернету.
Для написання повідомлень електронної пошти використовються поштові посередники користувачів (mail user agent, MUA). MUA форматує повідомлення у формі поштових повідомлень Інтернету (Interenet e-mail format) і використовує Simple Mail Transfer Protocol (SMTP) для передачі повідомлення на локальний поштовий трансферний агент (mail transfer agent. MTA). MTA аналізує адресу отримувача, знаходить IP-адресу його MTA використовуючи систему DNS, та надсилає повідомлення до відповідного MTA використовуючи знову таки протокол SMTP. MUA адресата отримує повідомлення з свого поштового сервера використовуючи протокол POP3 (Post Office Protocol).
Основна особливість електронної пошти полягає у тому, що інформація адресату відправляється не напряму, а через проміжну ланку – електронну поштову скриньку, який являє собою дисковий простір на сервері, де повідомленнязберігється до запиту адресата. У більшості випадків для доступу до поштового серверу вимагається наявність паролю. Доступ до поштового серверу може надаватися як через MUA, так і через web-інтерфейс. Користувачі отриують повідомлення зі своїх поштових серверів використовуючи протоколи POP та IMAP, або, що характерно для великих організацій, використовуючи власні протоколи систем IBM Lotus Notes та Microsoft Exchange.
Отримане повідомлення може зберігатися на клієнті, на сервері або на обох одночасно. Якщо повідомлення не може бути доставлено, MTA, що отримав дане повідомлення, має надіслати відправнику сповіщення про статус передачі, що містить в собі опис помилки.
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
Uniform Resource Identifier — единообразный идентификатор ресурса. URI — это короткая строка, позволяющая идентифицировать какой-либо ресурс: документ, изображение, файл, службу, ящик электронной почты и т. д.
Структура URI <схема>:<идентификатор-в-зависимости-от-схемы>
схема — схема обращения к ресурсу, например http, ftp, mailto, urn.
идентификатор-в-зависимости-от-схемы — непосредственный идентификатор ресурса, вид которого зависит от выбранной схемы обращения к ресурсу.
Примеры URI — это URL, URN.
Uniform Resource Locator (URL)— это стандартизированный способ записи адреса ресурса в сети Интернет. Для доступа к объектам используются различные схемы (протоколы).
Структура URL <схема>://<логин>:<пароль>@<хост>:<порт>/<URL-путь>
В этой записи:
схема — схема обращения к ресурсу, в большинстве случаев имеется в виду сетевой протокол;
хост — полностью прописанное доменное имя хоста в системе DNS или IP-адрес хоста в форме четырёх десятичных чисел, разделённых точками;
URL-путь — уточняющая информация о месте нахождения ресурса (зависит от протокола) Общепринятые схемы (протоколы).
URL включают:
ftp — Протокол передачи файлов FTP;
http — Протокол передачи гипертекста http;
mailto — Адрес электронной почты news — Новости Usenet;
telnet — Ссылка на интерактивную сессию Telnet file — Имя локального файла;
data — Непосредственные данные (Data: URL);
mailserver — Доступ к данным с почтовых серверов;
skype — Адрес Skype.
Uniform Resource Name (URN) — единообразное имя ресурса. URN — это постоянная последовательность символов, идентифицирующая абстрактный или физический ресурс. Имена URN призваны в будущем заменить локаторы URL.
Но имена URN, в отличие от URL, не включают в себя указания на место нахождения и способ обращения к ресурсу. Стандарт URN специально разработан так, чтобы он мог включать в себя другие пространства имён.
Структура URN <URN> ::= "urn:" <NID> ":" <NSS>
<NID> — идентификатор пространства имён (Namespace Identifier), представляет собой синтактическую интерпретацию NSS; не чувствителен к регистру.
<NSS> — строка из определённого пространства имён (Namespace Specific String); если в этой строке содержатся символы не из набора ASCII, то они должны быть закодированы в Юникоде и предварены (каждый из них) знаком процента «%».
Пример: URN книги, идентифицируемой номером ISBN: urn:isbn:5170224575