3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі

16. Система електронної пошти глобальної системи internet

Електронна пошта (e-mail) – метод «постійної комунікації», що полягає у написанні, передачі, збріганні та отриманню повідомлень через електронні системи зв’язку. Термін «електронна пошта» відносится як до поштової системи мережі Інтернет, що базується на використанні протоколу SMTP, так і до поштових систем в локальних мережах, що дозволяють користувачам в межах однієї організації обмінюватися електронними повідомленнями. Система електронної поши була попередником Інтернету. Саме існуючи на той момент поштові системи були одном із основним засобів створення Інтернету.

Для написання повідомлень електронної пошти використовються поштові посередники користувачів (mail user agent, MUA). MUA форматує повідомлення у формі поштових повідомлень Інтернету (Interenet e-mail format) і використовує Simple Mail Transfer Protocol (SMTP) для передачі повідомлення на локальний поштовий трансферний агент (mail transfer agent. MTA). MTA аналізує адресу отримувача, знаходить IP-адресу його MTA використовуючи систему DNS, та надсилає повідомлення до відповідного MTA використовуючи знову таки протокол SMTP. MUA адресата отримує повідомлення з свого поштового сервера використовуючи протокол POP3 (Post Office Protocol).

Основна особливість електронної пошти полягає у тому, що інформація адресату відправляється не напряму, а через проміжну ланку – електронну поштову скриньку, який являє собою дисковий простір на сервері, де повідомленнязберігється до запиту адресата. У більшості випадків для доступу до поштового серверу вимагається наявність паролю. Доступ до поштового серверу може надаватися як через MUA, так і через web-інтерфейс. Користувачі отриують повідомлення зі своїх поштових серверів використовуючи протоколи POP та IMAP, або, що характерно для великих організацій, використовуючи власні протоколи систем IBM Lotus Notes та Microsoft Exchange.

Отримане повідомлення може зберігатися на клієнті, на сервері або на обох одночасно. Якщо повідомлення не може бути доставлено, MTA, що отримав дане повідомлення, має надіслати відправнику сповіщення про статус передачі, що містить в собі опис помилки.

3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі

17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів

Uniform Resource Identifier — единообразный идентификатор ресурса. URI — это короткая строка, позволяющая идентифицировать какой-либо ресурс: документ, изображение, файл, службу, ящик электронной почты и т. д.

Структура URI <схема>:<идентификатор-в-зависимости-от-схемы>

• схема — схема обращения к ресурсу, например http, ftp, mailto, urn.

• идентификатор-в-зависимости-от-схемы — непосредственный идентификатор ресурса, вид которого зависит от выбранной схемы обращения к ресурсу.

Примеры URI — это URL, URN.

Uniform Resource Locator (URL)— это стандартизированный способ записи адреса ресурса в сети Интернет. Для доступа к объектам используются различные схемы (протоколы).

Структура URL <схема>://<логин>:<пароль>@<хост>:<порт>/<URL-путь>

В этой записи:

• схема — схема обращения к ресурсу, в большинстве случаев имеется в виду сетевой протокол;

• хост — полностью прописанное доменное имя хоста в системе DNS или IP-адрес хоста в форме четырёх десятичных чисел, разделённых точками;

• URL-путь — уточняющая информация о месте нахождения ресурса (зависит от протокола) Общепринятые схемы (протоколы).

URL включают:

• ftp — Протокол передачи файлов FTP;

• http — Протокол передачи гипертекста http;

• mailto — Адрес электронной почты news — Новости Usenet;

• telnet — Ссылка на интерактивную сессию Telnet file — Имя локального файла;

• data — Непосредственные данные (Data: URL);

• mailserver — Доступ к данным с почтовых серверов;

• skype — Адрес Skype.

Uniform Resource Name (URN) — единообразное имя ресурса. URN — это постоянная последовательность символов, идентифицирующая абстрактный или физический ресурс. Имена URN призваны в будущем заменить локаторы URL.

Но имена URN, в отличие от URL, не включают в себя указания на место нахождения и способ обращения к ресурсу. Стандарт URN специально разработан так, чтобы он мог включать в себя другие пространства имён.

Структура URN <URN> ::= "urn:" <NID> ":" <NSS>

• <NID> — идентификатор пространства имён (Namespace Identifier), представляет собой синтактическую интерпретацию NSS; не чувствителен к регистру.

• <NSS> — строка из определённого пространства имён (Namespace Specific String); если в этой строке содержатся символы не из набора ASCII, то они должны быть закодированы в Юникоде и предварены (каждый из них) знаком процента «%».

Пример: URN книги, идентифицируемой номером ISBN: urn:isbn:5170224575