ТемаVi. Стародавня Греція

ПЛАН

1. Виникнення і розвиток давньогрецької державності. Поліси.

2. Атенська держава. Реформи Солона та Клісфена .

3. Давня Спарта. Особливості суспільного устрою та державного ладу.

4. Пелопоннеська війна та її наслідки для розвитку давньогрецької державності.

5. О. Македонський. Елліністичний світ.

Однією з колисок людської цивілізації було Середземне море. В II тис. до р.х. тут починаються утворюватись держави: на Криті та в материковій Греції.

На початку ХХ ст. англійський археолог Артур Еванс розкопав на о. Кріт в місті Кнос величезний палац з тронними залами, лабіринтом коридорів, з водогоном та ванними кімнатами. Стіни були покриті фресками. Все вказувало на високий рівень критської цивілізації в ІІІ-ІІ тисячоліттях до р.х.

Проте найціннішою знахідкою був розкопаний в палаці архів: сотні глиняних табличок з двома системами писемності, ймовірно на двох різних мовах. Їх почали умовно називати письмо А та письмо В 1953 році англійський вчений М.Вентріс розшифрував письмо В. Мова цього письма виявилась одним з найдавніших діалектів грецької мови.

Завдяки археологічним розкопкам і дешифровці письма В вдалося досить повно відтворити найдавніший, так звану ахейський період історії Греції.

Однією з перших була держава на о. Кріт. Вже на початку II тис. до р.х. тут було рабство, державний апарат, органи насилля. Але через відсутність великих площ орної землі, рабство було не дуже розвинутим. Було добре розвинуте ремесло. По великій кількості печаток на піфосах (глиняних глечиках для продуктів) допускають існування приватної власності. На це ж вказує існування розкішних палаців, зокрема, Кноського. Винайшли писемність. Ця культура мала значний вплив на інші давньогрецькі держави. Почато державності на материковій частині Греції поклали ахейці, одна з гілок еллінських племен, яка в П тис. до р.х. захопила весь Пелоппонес.

1.Ахейський період (1600-1200 рр.): Мікени, Атени, Тирінф, Пілос, Фіви. Найсильніша держава – Мікени. Було рабство. Раби – належали общинникам, храмам, вождям.

Земля належала храмам і царям (басилевсам). Серед знаті згадуються жерці.

В XIII ст. до р.х. Мікенська держава переживає кризу: припиняється будівництво, зменшуються зв’язки з світом. Теж в інших ахейських містах – крім Афін.

В XII ст. до р.х. ахейські держави були завойовані дорійцями (одна з гілок еллінських племен), які прийшли з півночі.

2. Дорійський період (ХІ – ІХ ст. до р.х.). Так зване гомерівське суспільство.

Джерелами для вивчення цього періоду є археологічні знахідки та "Іліада" й "Одіссея" Гомера. Дорійські племена були ще на додержавному етапі розвитку, тому й Греція відкотилась у своєму розвитку назад. Опустілі міста занесло піском, досягнення науки та мистецтва стираються в пам’яті поколінь. Панує натуральний спосіб виробництва., примітивний рівень розвитку. Торгівля занепала й носила форму міни.

Дорійське суспільство мало багато пережитків родового ладу. Велику роль відігравала родова знать – їй належали кращі землі. Дорійці поділялись на племена (філи), фратрії і роди (гене). Влада: рада старійшин (бум), народні збори і басилевс (вождь).

Рабів було мало, використовувались вони переважно в домашньому господарстві. Тобто рабство мало патріархальний характер.