- •1.(41)Охарактеризуйте форму державного правління та державного устрою сучасної України.
- •2.Розкрийте сутність,ознаки та функції політичних партій.
- •3.Охарактеризуйте основні принципи та цілі зовнішньополітичної діяльності сучасних держав.
- •6.Визначте місце і роль груп інтересів в політичній системі суспільства.
- •8.Розкрийте сутність громадянської політичної культури.
- •11.Охарактеризуйте республіканську парламентську форму державного правління.
- •12.Визначте суспільну роль і завдання політичної ідеології.
- •13.Охарактеризуйте різновиди форм державного устрою в сучасному світі.
- •14.Розкрийте сутність політичної соціалізації, вкажіть її основні етапи та чинники.
- •15.Охарактеризуйте сутність та призначення політичних партій.
- •16.Дайте визначення політичної культури та розкрийте її функції.
- •17.Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •18.Дайте визначення партійної системи та охарактеризуйте типологію партійних систем Дж. Сарторі.
- •19.Розкрийте сутність громадянського суспільства та назвіть його основні інституції.
- •20.Охарактеризуйте основні функції держави як головного інституту політичної системи.
- •21.Дайте визначення форми державного правління та охарактеризуйте федеративну державу.
- •22.Охарактеризуйте партійну систему сучасної України.
- •23.Дайте визначення республіканської форми державного правління та розкрийте сутність змішаної форми.
- •24.Охарактеризуйте суб’єкти та особливості міжнародних відносин.
- •25.Дайте визначення монархічної форми державного правління та охарактеризуйте її види.
- •26.Охарактеризуйте функції політичних партій.
- •27.Дайте визначення республіканської форми державного правління та охарактеризуйте сутність парламентської республіки.
- •29.Дайте визначення політичної партії та розкрийте її основні ознаки.
- •30.Охарактеризуйте типологію політичної культури г. Алмонда та с. Верба.
- •31.Дайте визначення форми держави та її основних елементів.
- •32.Розкрийте сутність та структуру політичної культури.
- •33.Дайте визначення республіканської форми держ правління та охарактеризуйте сутність президентської республіки.
- •34.Охарактеризуйте соціал-демократичну ідеологію.
- •35.Дайте визначення держави як головного інституту політичної системи суспільства, вкажіть її основні ознаки та атрибути.
- •36.Розкрийте сутність і специфіку міжнародних відносин.
- •37.Назвіть і охарактеризуйте основні концепції походження держави.
- •38.Вкажіть спільне та відмінне між політичними партіями та громадськими організаціями як інституціями громадянського суспільства.
- •39.Охарактеризуйте ліберальну ідеологію.
- •40.Назвіть основні ознаки та принципи функціонування правової держави.
- •42.Назвіть основні національні інтереси України та вкажіть, в діяльності яких міжнародних організацій бере участь українська держава.
- •4.Дайте визначення партійної системи та охарактеризуйте типологію партійних систем м. Дюверже.
- •5.Назвіть основні глобальні проблеми сучасності та вкажіть політичні шляхи їх вирішення.
- •7.Охарактеризуйте основні засади ліберальної ідеології (класичний лібералізм та сучасний неолібералізм).
- •9.Назвіть основні засади та пріоритети зовнішньої політики України.
- •10.Дайте визначення політичної ідеології та вкажіть рівні її функціонування.
- •28.Охарактеризуйте консервативну ідеологію (класичний консерватизм).
24.Охарактеризуйте суб’єкти та особливості міжнародних відносин.
До середини XX ст. світова політика будувалася з розрахунку державно-центристської моделі міжнародних відносин. Головним її суб'єктом виступали держави. Політичний вплив країн на міжнародній арені значною мірою визначається їх економічною та воєнною могутністю. У сучасному світі саме функціонування економіки безпосередньо визначає як міжнародний статус держави, так і боєздатність її збройних сил. Суб'єктами політики світового масштабу є міжнародні організації, блоки і союзи, які співробітничають або протистоять один одному. Вони створюються на основі спільності інтересів країн-учасниць для реалізації певних економічних і військово-політичних завдань.
За територыальною ознакою розрызняють:
універсальні міжнародні організації. Такою є Організація Об'єднаних Націй (ООН);
міжрегіональні організації, наприклад, Організація Ісламська Конференція;
регіональні організації і блоки. Всього на світі нараховується шістдесят організацій подібного типу, наприклад, Європейський Союз, СНД, Організація Африканської Єдності, Співтовариство південноафриканських країн з метою розвитку, Регіональне економічне співтовариство у Латинській Америці, Асоціація Держав Південно-Східної Азії (АСЕАН);
субрегіональні організації, наприклад, Бенілюкс, що об'єднує Бельгію, Нідерланди і Люксембург.
Залежно від напрямку діяльності виділяють:
загальноцільові організації. Такою організацією є ООН, що координує співробітництво країн-учасниць у різних сферах. Одна з найважливіших функцій - здійснення міжнародної безпеки, регулювання конфліктів. З 1948 p. OOH здійснила більше п'ятидесяти миротворчих місій у різних регіонах світу;
спеціалізовані організації. Наприклад, ООН включає в свою структуру міжнародні організації, створені для координації зусиль країн у окремих галузях - Всесвітня Організація Охорони здоров'я (ВОЗ), міжнародна Організація Праці (МОП), ЮНЕСКО (організація, що займається питаннями культури, освіти і науки), Міжнародний суд, Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), Міжнародне агенство з атомної енергетики (МАГATE) тощо. Різні форми співробітництва здійснюються в межах Всесвітньої торгової організації (ВТО). Нарешті, необхідно пригадати, що протягом декількох десятиліть у другій половині XX ст. світова політика визначалася протистоянням двох воєнно-політичних блоків: Північноатлантичного союзу (НАТО) і Організації Варшавського договору.
Міжнародні відносини виступають специфічним видом суспільних відносин. Як і суспільні відносини в цілому, вони є відносинами між людьми; в них чітко вирізняються економічний, соціальний, політичний і духовно-культурний аспекти. Водночас міжнародні відносини характеризуються низкою особливостей. Це, по-перше, їх невладний характер. Влада є одним із основних регуляторів суспільного життя всередині держави, де існують відносини панування і підкорення, керівництва й підпорядкування. У відносинах між державами владні відносини як відносини панування і підкорення є не правилом, а відхиленням від нього. Тут має бути рівність партнерів під кутом зору міжнародного права. Це відносини конкуренції, суперництва або співробітництва і лише як виняток - панування й підкорення.
Оскільки міжнародні відносини не мають владного характеру, то постає проблема виокремлення їх політичного аспекту. Цей аспект не може бути визначений через владу, як це робиться стосовно політики всередині держави. Він може бути виокремлений на основі суб'єктів відносин, якими є політичні інститути та особи, що їх представляють. Іншими словами, міжнародні політичні відносини - це відносини між державами, політичними партіями, громадсько-політичними організаціями і рухами, міжнародними організаціями та іншими суб'єктами політики на міжнародній арені. За такого розуміння міжнародних політичних відносин навіть суто економічні відносини між державами як політичними інститутами набувають політичного характеру. Політичний аспект, політичні відносини складають основний зміст міжнародних відносин.