- •1.(41)Охарактеризуйте форму державного правління та державного устрою сучасної України.
- •2.Розкрийте сутність,ознаки та функції політичних партій.
- •3.Охарактеризуйте основні принципи та цілі зовнішньополітичної діяльності сучасних держав.
- •6.Визначте місце і роль груп інтересів в політичній системі суспільства.
- •8.Розкрийте сутність громадянської політичної культури.
- •11.Охарактеризуйте республіканську парламентську форму державного правління.
- •12.Визначте суспільну роль і завдання політичної ідеології.
- •13.Охарактеризуйте різновиди форм державного устрою в сучасному світі.
- •14.Розкрийте сутність політичної соціалізації, вкажіть її основні етапи та чинники.
- •15.Охарактеризуйте сутність та призначення політичних партій.
- •16.Дайте визначення політичної культури та розкрийте її функції.
- •17.Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •18.Дайте визначення партійної системи та охарактеризуйте типологію партійних систем Дж. Сарторі.
- •19.Розкрийте сутність громадянського суспільства та назвіть його основні інституції.
- •20.Охарактеризуйте основні функції держави як головного інституту політичної системи.
- •21.Дайте визначення форми державного правління та охарактеризуйте федеративну державу.
- •22.Охарактеризуйте партійну систему сучасної України.
- •23.Дайте визначення республіканської форми державного правління та розкрийте сутність змішаної форми.
- •24.Охарактеризуйте суб’єкти та особливості міжнародних відносин.
- •25.Дайте визначення монархічної форми державного правління та охарактеризуйте її види.
- •26.Охарактеризуйте функції політичних партій.
- •27.Дайте визначення республіканської форми державного правління та охарактеризуйте сутність парламентської республіки.
- •29.Дайте визначення політичної партії та розкрийте її основні ознаки.
- •30.Охарактеризуйте типологію політичної культури г. Алмонда та с. Верба.
- •31.Дайте визначення форми держави та її основних елементів.
- •32.Розкрийте сутність та структуру політичної культури.
- •33.Дайте визначення республіканської форми держ правління та охарактеризуйте сутність президентської республіки.
- •34.Охарактеризуйте соціал-демократичну ідеологію.
- •35.Дайте визначення держави як головного інституту політичної системи суспільства, вкажіть її основні ознаки та атрибути.
- •36.Розкрийте сутність і специфіку міжнародних відносин.
- •37.Назвіть і охарактеризуйте основні концепції походження держави.
- •38.Вкажіть спільне та відмінне між політичними партіями та громадськими організаціями як інституціями громадянського суспільства.
- •39.Охарактеризуйте ліберальну ідеологію.
- •40.Назвіть основні ознаки та принципи функціонування правової держави.
- •42.Назвіть основні національні інтереси України та вкажіть, в діяльності яких міжнародних організацій бере участь українська держава.
- •4.Дайте визначення партійної системи та охарактеризуйте типологію партійних систем м. Дюверже.
- •5.Назвіть основні глобальні проблеми сучасності та вкажіть політичні шляхи їх вирішення.
- •7.Охарактеризуйте основні засади ліберальної ідеології (класичний лібералізм та сучасний неолібералізм).
- •9.Назвіть основні засади та пріоритети зовнішньої політики України.
- •10.Дайте визначення політичної ідеології та вкажіть рівні її функціонування.
- •28.Охарактеризуйте консервативну ідеологію (класичний консерватизм).
25.Дайте визначення монархічної форми державного правління та охарактеризуйте її види.
Монархія - це така форма правління, за якої верховна державна влада юридично належить одній особі — монарху (королю, імператору тощо) і передається в порядку престолонаслідування. У сучасному світі зберігаються два історичних типи монархії — абсолютна і конституційна. Абсолютна монархія характеризується зосередженням усієї повноти державної влади в руках монарха, відсутністю будь-яких представницьких установ. Уряд призначається монархом, виконує його волю. Нині абсолютна монархія зберігається у Саудівській Аравії, Катарі, Омані, Об'єднаних Арабських Еміратах та ін. Конституційна монархія називається ще обмеженою, оскільки у ній влада монарха обмежується конституцією. Конституційна монархія існує у двох видах — дуалістичної і парламентарної, які відрізняються ступенем обмеження влади монарха. Дуалістична монархія характеризується наявністю одночасно двох політичних установ — монархії і парламенту, які поділяють між собою державну владу. Цей поділ проявляється у тому, що монарх юридично і фактично незалежний від парламенту у сфері виконавчої влади. Він призначає уряд, який несе відповідальність лише перед ним. Парламент наділяється законодавчими повноваженнями, але ніякого впливу на формування і діяльність уряду не має. У парламентарній монархії влада монарха істотно обмежена у сфері як законодавчої, так і виконавчої влади. Юридично за монархом можуть зберігатися значні повноваження, але фактично далеко не всіма ними він може користуватися. Так, формально за ним зберігається право призначення глави уряду й міністрів, але зробити це він може лише відповідно до пропозицій лідерів партії чи коаліції партій парламентської більшості, бо сформований іншим чином уряд не отримає вотуму довіри у парламенті й не утвердиться. Формально уряд вважається урядом монарха, проте ніякої відповідальності перед монархом він не несе. Уряд формується парламентським шляхом і несе відповідальність за свою діяльність лише перед парламентом. Саме політична відповідальність уряду перед парламентом за свою діяльність є основною відмінною ознакою парламентарної монархії.
26.Охарактеризуйте функції політичних партій.
Основними ф-ціями політичної партії в сучасному суспільстві є:
політичне представництво соціальних інтересів (полягає у тому, щоб забезпечити перемогу на виборах);
соціальна інтеграція - узгодження соціальних інтересів через взаємодію політичних партій (включення у політичну систему, примирення з існуючим ладом, соціальний конформізм окремої особистості, примирення інтересів конфліктуючих класів і соціальних груп);
розробка ідеології, політичних доктрин і програм;
боротьба за оволодіння державною владою та участь у її здійсненні;
участь у формуванні й діяльності всіх ланок державного апарату;
участь у розробці, формуванні і здійсненні політичного курсу держави;
політична соціалізація - сприяння засвоєнню індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, залученню його до політичної системи;
формування громадської думки;
політичне рекрутування, тобто залучення на бік партії якомога ширших верств населення як її членів, прихильників і виборців;
підготовка та висунення кадрів для апарату держави, партії, громадських організацій.