- •1.(41)Охарактеризуйте форму державного правління та державного устрою сучасної України.
- •2.Розкрийте сутність,ознаки та функції політичних партій.
- •3.Охарактеризуйте основні принципи та цілі зовнішньополітичної діяльності сучасних держав.
- •6.Визначте місце і роль груп інтересів в політичній системі суспільства.
- •8.Розкрийте сутність громадянської політичної культури.
- •11.Охарактеризуйте республіканську парламентську форму державного правління.
- •12.Визначте суспільну роль і завдання політичної ідеології.
- •13.Охарактеризуйте різновиди форм державного устрою в сучасному світі.
- •14.Розкрийте сутність політичної соціалізації, вкажіть її основні етапи та чинники.
- •15.Охарактеризуйте сутність та призначення політичних партій.
- •16.Дайте визначення політичної культури та розкрийте її функції.
- •17.Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •18.Дайте визначення партійної системи та охарактеризуйте типологію партійних систем Дж. Сарторі.
- •19.Розкрийте сутність громадянського суспільства та назвіть його основні інституції.
- •20.Охарактеризуйте основні функції держави як головного інституту політичної системи.
- •21.Дайте визначення форми державного правління та охарактеризуйте федеративну державу.
- •22.Охарактеризуйте партійну систему сучасної України.
- •23.Дайте визначення республіканської форми державного правління та розкрийте сутність змішаної форми.
- •24.Охарактеризуйте суб’єкти та особливості міжнародних відносин.
- •25.Дайте визначення монархічної форми державного правління та охарактеризуйте її види.
- •26.Охарактеризуйте функції політичних партій.
- •27.Дайте визначення республіканської форми державного правління та охарактеризуйте сутність парламентської республіки.
- •29.Дайте визначення політичної партії та розкрийте її основні ознаки.
- •30.Охарактеризуйте типологію політичної культури г. Алмонда та с. Верба.
- •31.Дайте визначення форми держави та її основних елементів.
- •32.Розкрийте сутність та структуру політичної культури.
- •33.Дайте визначення республіканської форми держ правління та охарактеризуйте сутність президентської республіки.
- •34.Охарактеризуйте соціал-демократичну ідеологію.
- •35.Дайте визначення держави як головного інституту політичної системи суспільства, вкажіть її основні ознаки та атрибути.
- •36.Розкрийте сутність і специфіку міжнародних відносин.
- •37.Назвіть і охарактеризуйте основні концепції походження держави.
- •38.Вкажіть спільне та відмінне між політичними партіями та громадськими організаціями як інституціями громадянського суспільства.
- •39.Охарактеризуйте ліберальну ідеологію.
- •40.Назвіть основні ознаки та принципи функціонування правової держави.
- •42.Назвіть основні національні інтереси України та вкажіть, в діяльності яких міжнародних організацій бере участь українська держава.
- •4.Дайте визначення партійної системи та охарактеризуйте типологію партійних систем м. Дюверже.
- •5.Назвіть основні глобальні проблеми сучасності та вкажіть політичні шляхи їх вирішення.
- •7.Охарактеризуйте основні засади ліберальної ідеології (класичний лібералізм та сучасний неолібералізм).
- •9.Назвіть основні засади та пріоритети зовнішньої політики України.
- •10.Дайте визначення політичної ідеології та вкажіть рівні її функціонування.
- •28.Охарактеризуйте консервативну ідеологію (класичний консерватизм).
13.Охарактеризуйте різновиди форм державного устрою в сучасному світі.
За державним устроєм всі держави поділяють на прості і складні. Проста унітарна держава — це така держава, складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин. Складні держави — це такі держави, які об'єднались (утворились) з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави, в тому числі і суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передали вищим центральним органам союзної держави. Це, по суті, постійний чи тимчасовий союз суверенних держав. До складних держав належать федерація, конфедерація і імперія. Федерація — це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали певну частину свого суверенітету (прав) центральним федеральним органам. Федерація відрізняється від інших державних утворень тим, що вона має єдину спільну територію, спільну конституцію і систему законодавства, єдиний уряд, спільні збройні сили, подвійне громадянство, єдину грошово-фінансову систему. Федерації можуть бути різні: централізовані, відносно централізовані, децентралізовані. Конфедерація — це такий союз держав, які добровільно об'єднались для досягнення певних спільних цілей в політичній, економічній і військових сферах. Правовою основою конфедерації є союзний договір. Конфедерація не має єдиної податкової системи і бюджету і існує на внески її суб'єктів. Центральні конфедеративні органи приймають рішення за згодою всіх її суб'єктів. Конфедерація — це, як правило, тимчасовий союз держав. Згодом вона переростає в федерацію або розпадається на унітарні держави. Імперія — це така складна і велика держава, яка об'єднує інші держави або народи в результаті завоювань, колонізації та інших форм експансії.
14.Розкрийте сутність політичної соціалізації, вкажіть її основні етапи та чинники.
Перманентний процес залучення людини до політичної системи, формування в неї певного ставлення до влади та політичної активності на ґрунті засвоєння змісту політичної культури суспільства й самостійного осмислення сутності соціального буття називається політичною соціалізацією. За своїм змістом політична соціалізація являє собою процес переходу вимог політичної системи у внутрішню структуру індивіду та формування активності індивіда стосовно політичної системи..
Перший етап політичної соціалізації припадає на дошкільні роки. Чималу роль у формуванні початків політичної свідомості у дошкільні роки відіграють також церква, радіо та телебачення, оточення однолітків. Позасімейні чинники можуть справляти на дитину цілком протилежний вплив, ніж сім'я. Другий етап політичної соціалізації співпадає зі шкільними роками. На цьому етапі найважливішою інституцією політичної соціалізації стає школа. Через школу дитина починає залучатися до державної системи політичного виховання. Третій етап політичної соціалізації починається після закінчення школи і триває до 25-30 років. На цьому етапі пріоритетний вплив на формування політичної свідомості і поведінки молодих людей мають різні формальні та неформальні молодіжні об'єднання. На тих, хто після закінчення школи продовжує навчання, сильно впливають традиції вищого навчального закладу, його професорсько-викладацький склад, студентські організації. У вищій школі істотно поглиблюються та розширюються системні знання про політику. Четвертий етап політичної соціалізації пов'язаний зі знаходженням людиною стабільного місця в житті. Людина визначається з колом занять, професією, постійною роботою, заводить сім'ю. У неї залишається все менше часу для заняття політикою. П'ятий етап політичної соціалізації припадає на похилий вік. Закінчивши трудову діяльність, людина уходить на пенсію, звільняється від маси поточних справ. У неї з'являється багато вільного часу, який часто, коли дозволяє здоров'я, віддається політиці.