- •1.(41)Охарактеризуйте форму державного правління та державного устрою сучасної України.
- •2.Розкрийте сутність,ознаки та функції політичних партій.
- •3.Охарактеризуйте основні принципи та цілі зовнішньополітичної діяльності сучасних держав.
- •6.Визначте місце і роль груп інтересів в політичній системі суспільства.
- •8.Розкрийте сутність громадянської політичної культури.
- •11.Охарактеризуйте республіканську парламентську форму державного правління.
- •12.Визначте суспільну роль і завдання політичної ідеології.
- •13.Охарактеризуйте різновиди форм державного устрою в сучасному світі.
- •14.Розкрийте сутність політичної соціалізації, вкажіть її основні етапи та чинники.
- •15.Охарактеризуйте сутність та призначення політичних партій.
- •16.Дайте визначення політичної культури та розкрийте її функції.
- •17.Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •18.Дайте визначення партійної системи та охарактеризуйте типологію партійних систем Дж. Сарторі.
- •19.Розкрийте сутність громадянського суспільства та назвіть його основні інституції.
- •20.Охарактеризуйте основні функції держави як головного інституту політичної системи.
- •21.Дайте визначення форми державного правління та охарактеризуйте федеративну державу.
- •22.Охарактеризуйте партійну систему сучасної України.
- •23.Дайте визначення республіканської форми державного правління та розкрийте сутність змішаної форми.
- •24.Охарактеризуйте суб’єкти та особливості міжнародних відносин.
- •25.Дайте визначення монархічної форми державного правління та охарактеризуйте її види.
- •26.Охарактеризуйте функції політичних партій.
- •27.Дайте визначення республіканської форми державного правління та охарактеризуйте сутність парламентської республіки.
- •29.Дайте визначення політичної партії та розкрийте її основні ознаки.
- •30.Охарактеризуйте типологію політичної культури г. Алмонда та с. Верба.
- •31.Дайте визначення форми держави та її основних елементів.
- •32.Розкрийте сутність та структуру політичної культури.
- •33.Дайте визначення республіканської форми держ правління та охарактеризуйте сутність президентської республіки.
- •34.Охарактеризуйте соціал-демократичну ідеологію.
- •35.Дайте визначення держави як головного інституту політичної системи суспільства, вкажіть її основні ознаки та атрибути.
- •36.Розкрийте сутність і специфіку міжнародних відносин.
- •37.Назвіть і охарактеризуйте основні концепції походження держави.
- •38.Вкажіть спільне та відмінне між політичними партіями та громадськими організаціями як інституціями громадянського суспільства.
- •39.Охарактеризуйте ліберальну ідеологію.
- •40.Назвіть основні ознаки та принципи функціонування правової держави.
- •42.Назвіть основні національні інтереси України та вкажіть, в діяльності яких міжнародних організацій бере участь українська держава.
- •4.Дайте визначення партійної системи та охарактеризуйте типологію партійних систем м. Дюверже.
- •5.Назвіть основні глобальні проблеми сучасності та вкажіть політичні шляхи їх вирішення.
- •7.Охарактеризуйте основні засади ліберальної ідеології (класичний лібералізм та сучасний неолібералізм).
- •9.Назвіть основні засади та пріоритети зовнішньої політики України.
- •10.Дайте визначення політичної ідеології та вкажіть рівні її функціонування.
- •28.Охарактеризуйте консервативну ідеологію (класичний консерватизм).
5.Назвіть основні глобальні проблеми сучасності та вкажіть політичні шляхи їх вирішення.
Глобальні проблеми сучасності (ГПС) – головні проблеми, від вирішення яких залежить саме існування, збереження і розвиток цивілізації.
7.Охарактеризуйте основні засади ліберальної ідеології (класичний лібералізм та сучасний неолібералізм).
Исторически первой сформулированной политической идеологией была идеология либерализма, возникшая в XVIII веке. К этому времени в европейских городах созрел класс свободных собственников, не принадлежавших к дворянству и духовенству, так называемое третье сословие или буржуазия. Это была активная часть общества, не удовлетворявшаяся собственным хорошим материальным положением и видевшая свой путь в политическом влиянии. Базовая ценность либерализма, как следует уже из названия этой идеологии, состоит в свободе личности. Духовная свобода - это право на выбор в религиозном вопросе, свобода слова. Материальная свобода - это право на собственность, право купить и продать из соображений собственной выгоды. Политическая свобода - свобода в буквальном смысле слова при соблюдении законов, свобода в политическом волеизъявлении. Права и свободы личности имеют приоритет над интересами общества и государства.
Неолібералізм (грец. neos - новий і лат. liberalis - вільний) - сучасна політична течія, різновид традиційної ліберальної ідеології та політики, що сформувався як відображення трансформації буржуазного суспільства від вільного підприємництва до державно-монополістичного регулювання економіки, інституалізації нових форм державного втручання в суспільне життя; «етатистський» різновид лібералізму зі збереженням принципу демократії, вільної конкуренції, приватного підприємництва. Неолібералізм є неоднорідною течією. «Праве» крило вважає, що вирішення проблем сучасного суспільства можливе через створення уряду згідно з вимогами моралі, виступає за «мінімальну» державу, будучи в цьому солідарним з консерваторами. «Ліве» крило, поділяючи основні положення концепції «нового суспільства» Ф. Рузвельта, заперечує класові суперечності, зводить їх до конфлікту між виробництвом і споживанням. Головною вважають не суперечність між багатими та бідними, а між тими, хто намагається зберегти «індустріальне суспільство» і хто хоче рухатися вперед. Серед теоретиків цього крила - Джеймс Гелбрейт, відомий як автор теорії конвергенції, згідно з якою інтернаціоналізація економічної, політичної та культурної діяльності веде до політичного і соціального зближення різних систем, а також і Деніел Белл, який сформулював основні засади концепції «постіндустріального суспільства».
В основі неоліберальних теорій фігурують не стільки проблеми власності, скільки проблеми розподілу й перерозподілу національного доходу, структура соціальних потреб суспільства і способів їх задоволення. Соціалізм, соціальну справедливість неоліберали трактують як загальні гуманістичні спрямування, яких дуже важко досягти, оскільки «природа людини» незмінна.