- •Поняття і зміст права людини на працю та його конституційні гарантії в Україні.
- •Предмет трудового права.
- •Особливості методу трудового права.
- •Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, права соціального забезпечення.
- •6. Система трудового права і систем трудового законодавства.
- •7. Завдання та функції трудового права.
- •8. Основні принципи трудового права.
- •9. Поняття і система джерел трудового права.
- •12. Постанови Пленуму Верховного Суду України та їх значення.
- •11.Локальні нормативні акти.
- •14. Поняття та класифікація суб’єктів трудового права. Працівники, роботодавці, трудовий колектив,
- •17. Поняття трудових правовідносин та підстави їх виникнення.
- •18. Суб’єкти трудових правовідносин.
- •22.Поняття колективного договору, його сторони.
- •23. Порядок укладення, строк дії колективного договору та відповідальність сторін за його виконання.
- •24. Зміст колективного договору (угоди), класифікація їх умов.
- •27. Трудовий договір: поняття, відмінність від цивільно-правових договорів.
- •31. Форма трудового договору.
- •28. Поняття трудової функції і місця роботи по трудовому договору.
- •35. Правове регулювання випробування при прийомі на роботу.
- •30. Порядок укладення трудового договору.
- •34. Гарантії при прийнятті на роботу. Оскарження необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.
- •33. Трудова книжка працівника.
- •36. Строковий трудовий договір та його особливості.
- •37. Контракт як вид трудового договору: сфера застосування, зміст та порядок його укладення і розірвання.
- •38. Трудовий договір про тимчасову та сезонну роботу.
- •41. Переведення на іншу роботу: поняття, класифікація переведень
- •42. Переміщення працівника, відмінність від переведення.
- •44. Зміна істотних умов праці.
- •45. Припинення трудового договору: поняття, визначення термінів, класифікація підстав.
- •46. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •47. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк за ініціативою працівника.
- •48. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника.
- •49. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника в разі змін в організації виробництва і праці.
- •50. Поняття та види дисциплінарних звільнень.
- •51. Розірвання трудового договору в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •52. Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •53. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб, які не є стороною трудового договору.
- •54. Порядок оформлення звільнення з роботи. Розрахунок із звільненими працівниками.
- •55. Вихідна допомога при звільненні, її розміри та порядок виплати.
- •56. Порядок отримання згоди профкому на звільнення працівника з ініціативи роботодавця згідно кЗпП та Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
- •43. Відсторонення від роботи. Поняття, підстави, суб’єкти, що мають право відсторонити працівника від роботи.
- •57. Поняття і види робочого часу. Нормативи робочого часу.
- •58. Поняття та співвідношення скороченого і неповного робочого часу.
- •60. Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування. Чергування.
- •59. Режим робочого часу та його види.
- •61. Поняття і види відпочинку за законодавством України.
- •62. Правовий режим вихідних та святкових днів.
- •63. Поняття та види відпусток.
- •64. Щорічна основна і додаткові відпустки, їх тривалість і порядок надання.
- •65.Соціальні відпустки і порядок їх надання.
- •66. Відпустка без збереження заробітної плати.
- •67. Право працівника на оплату праці та його захист.
- •68. Поняття заробітної плати. Сфери її правового регулювання.
- •70. Мінімальна заробітна плата: поняття та функції, порядок встановлення та перегляду.
- •72. Оплата праці при відхиленнях від нормальних умов праці (нічний час, простой, надурочні роботи тощо).
- •71. Тарифна система та її елементи.
- •69. Системи оплати праці.
- •75. Порядок проведення відрахувань із заробітної плати.
Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, права соціального забезпечення.
Трудове право маючи предметом правового регулювання трудові та пов’язані з ними відносини є дуже близьким до таких суміжних галузей права як цивільне право.
Трудові відносини – це відносини по застосуванню найманої праці. Застосування найманої праці має місце і в цивільному праві, як то договорі підряду, доручення та інших договорах, де за виконання певної роботи передбачається певна плата.
У зв’язку з тим, що трудове право виділилося з цивільного права, розмежування цих двох галузей права має особливе значення.
Розмежування цивільно-правових і трудових відносин здійснюється за декількома ознаками:
1) у трудовому праві відносини, що виникають на підставі трудового договору передбачають не тільки виконання обумовленої договором роботи, а й як зазначається в ст. 21 КЗпП – підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.
В цивільному праві робота організовується самим виконавцем незалежно від волі замовника.
Ця ознака є основною для розмежування зазначених відносин.
2) за трудовим правом працівник, як правило, входить в трудовий колектив із всіма правами і обов’язками, що передбачені законодавством про них.
В цивільному праві виконавець може виступати в одній особі, або група осіб, але вони не складають трудового колективу у розумінні визначеному Законом „Про трудові колективи...”
3) на працівника як учасника трудових відносин повністю поширюється законодавство про його соціальний захист (оплата листків непрацездатності, соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, страхування від нещасного випадку).
За цивільно-правовими договорами сплата страхових внесків може здійснюватися замовником лише тоді, коли про це спеціально обумовлено в договорі підряду.
4) за трудовим правом ризик, в тому числі і виробничого характеру несе роботодавець.
За цивільним правом, якщо інше не передбачено договором – виконавець робіт.
До інших ознак розмежування належать:
- за трудовим договором в трудовому праві роботодавець зацікавлений не тільки у виконанні певної роботи, а й у самому виробничому процесі, що включає участь інших учасників виробничого процесу;
- трудові договори укладаються, як правило, на невизначений строк, і носять таким чином безстроковий характер. Цивільно-правові договори завжди носять строковий характер.
Від адміністративного права трудове право відрізняється в основному підставами виникнення відносин по застосуванню праці і методом правового регулювання.
В адміністративному праві відносини по застосуванню примусової праці виникають на підставі постанови суду, а в трудовому праві – ґрунтуються на трудовому договорі, або на трудовому договорі та інших юридичних фактах.
Метод правового регулювання адміністративних відносин та суб’єктний склад цих відносин дозволяє відрізнити трудові відносини від адміністративних. За чинним законодавством сторонами, тобто суб’єктами трудових відносин можуть бути як юридичні особи і громадянин чи фізична особа, так і обидві сторони можуть бути фізичними особами. Обов’язковим суб’єктом адміністративних відносин мусить завжди бути державний орган або уповноважена службова особа, які вправі застосовувати до другої сторони певні приписи та санкції.
Від аграрного права трудове право відрізняється, в основному, за підставою виникнення відносин. В трудовому праві це договір, в аграрному праві – членство.
Право соціального забезпечення і трудове право розмежовуються в основному за предметом правового регулювання. Трудове право регулює відносини по застосуванню праці, а право соціального забезпечення відносини по забезпеченню роботою, а також відносини що виникають внаслідок припинення роботи. Предметом права соціального забезпечення є всі соціальні питання незалежно від наявності трудових відносин. Як правило, відносини, що складають предмет права соціального забезпечення слідують за трудовими.