- •9.Проблеми розподілу влади: сутність та суспільна роль.
- •Консерватизм та неоконсерватизм як доктрини збереження традицій.
- •11.Конституція України про структуру державних органів влади.
- •12.Політичні погляди в.Липинського.
- •Основні ідеї Конституції Пилипа Орлика та її значення.
- •18 Форми державного устрою. Державний устрій України.
- •Гуманізм політичних поглядів мислителів епохи Просвітництва.
- •Політичні партії: походження, сутність, функції.
- •Політичні погляди м. С. Грушевського та їх втілення в універсалах Центральної Ради
- •Політична та соціальна програма Кирило-Мефодіївського братства.
- •Соціальна політика: суть, зміст на сучасному етапі розвитку України. (получилось трохи великим, кожний хай для себе виділить саме основне)
- •Демократичне народництво м.Костомарова
- •31. Політичні погляди мислителів Київської Русі.
- •32. Поняття еліти: сутність та типологія.
- •33.Політична свідомість: поняття, сутність, типи, функції.
- •Основні принципи сучасної зовнішньої політики України
- •Лібералізм та неолібералізм, як політичні течії
- •Поняття лідерства: сутність та типологія
- •Основні ідеї радикалізму.
- •Структура політичної свідомості.
- •Етнонаціональні відносини і національна політика.
- •40. Права людини: поняття, сутність, структура.
- •41. Політична культура: сутність, структура, типологія, функції.
- •42. Виборчі права громадян та виборчі елементи.
- •Мажоритарна система
- •Пропорційна система
- •Змішана система
- •Теорія та історія міжнародної політики,її місце в житті суспільства.
- •Судова влада, структура та функції.
- •Вплив міжнародних організацій та громадських рухів на досягнення консенсусу в розвитку міжнародної спільності
- •Соціально-етнічні спільноти, народ, етнос, нація, історична спільнота як суб’єкт політики.
- •49. Правова держава: основні риси та шляхи побудови.
- •50. Основні тенденції розвитку міжнародних політичних відносин на рубежі двох століть
- •51.Правий та лівий екстремізм: сучасна ідеологія і політика.
Судова влада, структура та функції.
Існує декілька підходів до тлумачення структури судової влади.
Відповідно до першого судову владу визначають як сукупність судових установ, тобто як владу державного ор¬гану — суду. Такий підхід має назву організаційного, оскільки пов'язаний він з характеристикою судової систе¬ми, принципів її організації, правовим статусом суддів, місцем суду в системі інших державних органів .
Другий підхід зветься функціональним. За ним судова влада визначається як сукупність повноважень суду з відправлення правосуддя, тобто діяльність суду по розгляду й вирішенню у визначеній законом процесуальній формі справ, що мають юридичні наслідки .
Третій підхід (організаційно-функціональний) поєднує два перших і визначає судову владу як систему створених згідно з законом органів, наділених виключними повнова¬женнями по розгляду юридично значущих справ, що мають юридичні наслідки, із застосуванням спеціальної процедури .
Судова влада функціонує на засадах:
- незалежності
- самостійності
- відокремленості
- виключності
- під законності
Отже, судова влада:
1) здійснює особливий вид державної діяльності (здійснення правосуддя);
2) є незалежною, самостійною, виключною, відокремленою, підзаконною гілкою влади.
3) реалізується за визначеною законом процедурою.
Відповідно до Конституції в Україні функціонує така структура судових органів влади.
В Україні діє два види судів — Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції, при цьому суди загальної юрисдикції утворюють систему судів, а Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
Система судів загальної юрисдикції складається з загальних і спеціалізованих судів окремих юрисдикцій.
Загальні суди — це місцеві суди (району, району у місті, міські та міськрайонні суди, військові суди гарнізонів), апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АР Крим, військові суди регіонів, апеляційний суд ВМС України, Апеляційний суд України.
Спеціалізованими судами є господарські та адміністративні суди. Ці суди окремо становлять підсистему, що входить до системи судів загальної юрисдикції.
Господарські суди України складаються з місцевих господарських судів (суди АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя), апеляційних господарських судів у відповідних округах (7 апеляційних господарських судів, серед яких і Львівський апеляційний суд, який поширює свої повноваження на територію Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей ), Вищого господарського суду.
Адміністративні суди складаються з місцевих адміністративних судів у округах, апеляційних адміністративних судів у округах, Вищого адміністративного суду.
Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції, найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України, а вищими судовими органами спеціалізованих судів — відповідні вищі суди (ст. 126 Конституції України).