11.Виділіть найперші характерні ознаки релігійності як стану людської свідомості.

Релігія – це перш за все явище духовне, проте не лише. Тому в структурі розвинених релігій виокремлюють дві сторони – духовну (релігійна свідомість) і практичну (культова діяльність, релігійні організації, релігійні відносини). Релігійна свідомість – це сукупність образів, уявлень, почуттів та переживань, що мають своїм предметом священне, вище та істинне буття та спрямованих до таких предметів. Тут виокремлюють два рівні – буденний і теоретичний (концептуальний). Буденний рівень формується в процесі повсякденного життя шляхом прилучення людини до життя релігійних громад, до певних релігійних та культурно – історичних традицій, до участі в релігійних обрядах та діяннях. Для цього рівня є характерними: наочно – образна форма виявлення її змісту, злиття її змісту з певними ситуаціями життя, переживаннями, емоціями, звичками та звичаями при домінуючій ролі чуттєво – емоційних елементів. На теоретичному рівні релігійна свідомість представлена перш за все богословськими дослідженнями. Тут функціонують не стільки образи та уявлення, скільки догмати (незмінні, незаперечні положення), виважена термінологія, положення священних текстів. Обидва вище згадані рівні тісно пов’язані між собою і не існують окремо один від одного. Отже, можна виділити такі ознаки релігійності як релігійні почуття та емоції (пряме прийняття певних положень або й злиття із їх змістом), віра (такий стан людської свідомості, поза яким неможливе нормальне функціонування свідомості взагалі), культ (шанування чогось вищого, священного) і ін.

12.Назвіть характерні особливості філософської думки часів Київської Русі та дайте їх коротку характеристику.

Розглядаючи духовну культуру Київської Русі, ми повинні враховувати й традиції попередньої язичницької культури. Елементи язичництва тривалий час уживалися в українській культурі із християнством. Можна стверджувати, що до певної міри це зберігається і по-сьогодні. Звичаї, традиції та риси характеру давніх слов’ян, сформовані на основі язичницького світогляду на протязі тисячоліть, позначились і на певних інтерпретаціях та формах засвоєння християнства та християнської філософії. Впливи Візантії, поєднані із давніми традиціями, визначили такі характерні особливості філософської думки часів Київській Русі:всесвітня відкритість, здатність до творчого синтезу різних ідей; щільний зв'язок давньоруських книжників з надбаннями представників золотого віку болгарської культури; вплив культури Західної Європи і Сходу, але не механічний, а творчий; плюралізм світоглядних позицій; тяжіння до проблем людини і осмислення історії; тема спасіння людини і пошук оновленої людини; схильність до морального повчання і життєвих настанов. Запорукою мудрості у Київській Русі того часу вважали розвиток знань і розуму шляхом навчання, але важливим вважалося не знання, як таке, а здатність втілювати його в життя. Сенс життя полягав у трьох актах: пізнання, повага (вшановування) і служіння.

Отже, філософська думка часів Київської Русі була світлою, скерованою на етичні, культурні і соціально – історичні питання.

13.У чому полягає корисність логіки для Вашої майбутньої професії? Поясніть з допомогою прикладів. Логіка як наука і керівництво (органон) для правильного мислення не випадково виникла в античній Греції. Її розвиток був пов’язаний з потребами вдосконалення вміння переконливо виступати на зборах, в суді, вести публічні дискусії. Ці навички дозволяли людям досягти успіху в житті, і тому з часом навіть з’явилися платні вчителі (софісти), які навчали мистецтва мислити, доводити істинність своїх думок і навіть перемагати у словесних суперечках, не володіючи істиною, а лише завдячуючи ораторській майстерності. Логіка у самих своїх початках щільно пов’язана з важливими ділянками діяльності суспільства – з політикою, юриспруденцією, громадським життям. І в наш час логіка в такому розумінні не втрачає свого значення. Вона є базовою дисципліною у підготовці юристів і лінгвістів, а в політичній діяльності важливим її аспектом є вміння переконливо виступати перед численною аудиторією, і тому такі виступи ретельно готуються фахівцями. Мислення є атрибутом нашого життя, і тому ми мислимо за-будь-яких умов, навіть не отримавши жодної освіти. Проте ґрунтовна освіта є бажаною для людини, оскільки в сучасному світі не можна бути повноцінним членом суспільства, не отримавши її. Не можна розкрити своїх можливостей і талантів, здійснити свою місію на цій Землі, будучи навіть дуже обдарованою особистістю від природи, але не навченої необхідних навичок і прийомів правильного мислення. Однак не треба думати, що опанувавши логіку, вивчивши закони правильного мислення, людина отримає гарантії істинності у різних ділянках знання і орієнтири вірної і успішної діяльності. Це не зовсім так. Логіка не виробляє істинні шляхи. Вона більшою мірою вказує правила, за допомогою яких можна не припускатися помилок. В такому розумінні значення логіки є негативним і в такий спосіб сприяє самокритичності і, отже, самовдосконаленню. Якщо говорити про позитивні наукові досягнення логіки, вони є очевидними. Розвиток традиційної логіки і синтез її з математикою уможливили створення сучасних засобів техніки і технології, зокрема кібернетичних машин. Передача окремих властивостей людського мислення, тобто логічних правил коректного міркування машині – це вияв величезних ресурсів людського розуму. Ці відкриття зроблено на базі ще досить простих логічних систем. Але сучасні роботи в галузі комбінаторної, багатозначної, модальної та інших напрямів логіки, хоч і являють собою поки що більшою мірою теорії і не застосовуються на практиці, відкривають перед наукою і практикою фантастичні перспективи.